Тема 14. «Романтика вітаїзму» і художній світ м.Хвильового

Модернізм як художня система в українській літературі 20-х років ХХ століття. Модернізм і його трансформаційні інтенції. Творчість М.Хвильового як цілісне явище, що перебуває в контексті світоглядних та естетичних проблем 20-х років. Суттєві риси модерністичних пріоритетів М.Хвильового. «Романтика вітаїзму», «неоромантизм», «романтика революції», «романтичні постаті», «азіатський Ренесанс» як релевантні поняття в художній парадигмі письменника.

Імпресіоністична природа новел М.Хвильового, особливості моделювання художнього світу.

Проблема вини й спокути, роздвоєння особистості в «Я (Романтика)». Я і Романтика як два персоніфіковані образи, дві іпостасі доби. Символічний образ Божої Матері-України.

М.Хвильовий як основоположник орнаментальної прози. Естетична функція лейтмотиву в новелі «Арабески», її інтертекстуальне поле.

Неоромантизм письменника. Специфіка трактовки проблеми «людина і революція» в новелах «Життя», «Шляхетне гніздо», «Кіт у чоботях», «На глухім шляху». Революція: творення чи руйнація? Проблемно-тематичні площини творів, їх символіка, система ідеологічних кодів, провідні змістоутворюючі категорії.

Постреволюційний синдром (втрачене покоління) в новелах «Юрко», «Синій листопад», «Заулок». Реконструкція міфу про встановлений «Рай на землі». Модерністичний тип «зайвої» людини. Філософсько-ідеологічна лінія новел: неясність, незрозумілість сучасного і майбутнього, відсутність духовного стрижня (стан «духовного вакууму»), незреалізованість, дисгармонійність особистості тощо.

Танатологічна проблематика як предмет пильної уваги Хвильового-митця («Редактор Карк», «Солонський яр», «Бараки, що за містом»). Війна і революція як джерело жорстокості й смерті, причина не лише фізичних, а й духовних страждань людей в інтерпретації М.Хвильового.

Колізія гуманізму й фанатизму в новелі «Я (Романтика)». Розкриття складності революційної епохи, суперечності між почуттям та обов’язком, відтворення драматичного роздвоєння реальності та ідеалів. Символіка назви, мотивна організація, образна система твору.

Семінарське заняття: Людина і революція в малій прозі М.Хвильового.

Самостійна робота: Прочитати й осмислити цикли памфлетів М.Хвильового.

Тема 15. Жанрове розмаїття українського роману 20-х років хх століття

Жанрові пошуки романістів-експериментаторів 20-х років ХХ століття. Нові принципи побудови сюжету, фабули, оповіді й композиції у романістиці 20-х років, перегляд традиційних уявлень про літературний характер.

Поява в українській літературі 20-х років авантюрно-детективного (пригодницького) роману, що яскраво репрезентований твором О.Слісаренка «Чорний Ангел» (1929). Проблемна багатовекторність роману: концентрація уваги довкола проблем влади й мистецтва, пошуку сенсу буття, вірності та зради, злочину й покарання тощо. Образна система твору: психологічне обґрунтування характерів Артема Гайдученка, Томи Карлюки, Марти та ін.

Символіка як важливий стильовий компонент роману «Чорний Ангел». Домінування образів-символів, зокрема образів прірви та вируючих стихій, які персоніфікуються, корелюючи з християнськими та язичницькими уявленнями: вогонь, вода (дощі, болота), земля, вітер тощо. Символіка космологічних понять: сонце, місяць, небо, хмари та ін.

Часопростір роману О.Слісаренка: вираженя авторської концепції світу. Складність художнього хронотопу: часопросторова двоплановість та введення в текст реалій і минулого – письмових свідчень (це щоденники, наукові записи, архівні матеріали, акти слідчої комісії, публікації у пресі тощо).

Новаторські пошуки М.Йогансена. Створення пародійного роману «Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швейцарію» (1929). Образна система роману. Образи Дон Хозе Перейра і доктора Леонардо. Гра, епатаж, містифікація, іронія та глузування як визначальні жанрові домінанти твору. Роль оповідача у творі, його прихована й неприхована гра з читачем, його погляди на літературу, прозу як вигадку, як «гротескне сполучення несподіваних чужорідних елементів».

Роман-пародія у творчому доробку Юліана Шпола (М.Ялового). Роман «Золоті лисенята» (1929): наскрізні проблемно-тематичні компоненти та стильові домінанти твору. Символіка роману як важливий стильовий компонент роману; символіка назви. Авторська концепція одержимості героїв-романтиків, їхня саможертовність в ім’я втілення революційної «теорії» загальної рівності.

Художні прорахунки в моделюванні внутрішнього світу людини у «виробничому романі» 20-х рр. Роман М.Івченка «Робітні сили» (1929) як яскравий зразок виробничого роману: проблематика, жанрова своєрідність, сюжетно-композиційні особливості, символіка назви, образна система твору.

Жанр романізованої біографії у творчості В.Петрова (В.Домонтовича). Аналіз творів «Аліна й Костомаров» та «Романи Куліша»: сюжетно-композиційні, інтертекстуальні, проблемно-тематичні та ідейні особливості творів. Створення В.Петровим психологічних портретів М.Костомарова та П.Куліша з огляду на їх роль у процесі переоцінювання національного минулого та формування образу нової української дійсності. Висвітлення основних прийомів трансформації біографічного матеріалу, використаних В.Петровим для змалювання діячів національної історії у їх приватних проекціях. Жіночі образи творів: Аліна Крагельська, Леся Милорадивичівна, Марко Вовчок, Параска Глібова та Ганна Ретель.