Тема 19. Літературний процес на еміграції першої половини хх століття

Еміграція як соціально-політичне і духовно-культурне явище. Центри української еміграції (Відень, Берлін, Париж, Варшава, Прага). Українські видавничі, освітні, культурні осередки – Відень, Прага, Париж, Варшава та ін.

Празька школа в українській поезії. Ґенеза, формування кола митців – визначних постатей української літератури на вигнанні. Тематичний діапазон і стильове розмаїття творчості Є.Маланюка, Ю.Дарагана, Л.Мосендза, О.Ольжича, О.Теліги, О.Лятуринської.

Юрій Дараган (1894 – 1926). Життєвий і творчий шлях. Зб. поезій «Сагайдак» (1925) – філософія оптимізму, боротьби, мотиви «бронзи і металу», відтворення образів поетичного світу княжої України, цикл «Луна минувшини».

Євген Маланюк (1897 – 1968). Життєвий шлях «поета вигнання». Поетична спадщина в творчому доробку письменника. Суворо-монолітні ранні збірки «Стилет і силос» (1925), «Гербарий» (1926), «Земля й залізо» (1930). Тема втраченої батьківщини, інвективно-історіософічна лірика. Поетичні збірки другої еміграції – «Влада» (1951), «Поезії» (1954), «Остання весна» (1959), «Серпень» (1964).

Олег Ольжич (1907 – 1944). Науковець, революціонер, поет. Поезія О.Ольжича в контексті групи «Вісника» Д.Донцова. Мотиви праісторії людства, ідея циклічності культур у зб. «Рінь» (1935). Образ незламного борця, української революційної дійсності у зб. «Рінь» та «Вежі» (1940). Поема «Городок» (1932), цикл «Незнаному воякові» (1935). Зб. «Підзамча» (1946) – «жива душа в державній бронзі» (Ю.Шевельов). Єдність особистого і загального.

Олена Теліга (1907 – 1942). Особистість і доля. Олена Теліга – «поетка вогненних меж» (Д.Донцов). Лірико-біографічна поезія, громадянські мотиви творчості. Посмертні збірки «Душа на стороні» (1946), «Прапори духа» (1947), «На чужині» (1947). Співробітництво у «Віснику» Д.Донцова. Вірність національно-визвольній ідеї як визначальна риса світобачення О.Теліги. Концепція нового мистецтва в публіцистиці О.Теліги.

Оксана Лятуринська (1902 - 1970) – поетеса, малярка скульпторка, фольклористка, перекладачка, дитяча письменниця. Поетичні зб. «Гусла» (1938), «Княжа емаль» (1941). Шукання нового слова в поєднанні з глибоким патріотизмом, бойовим духом, мужністю і ніжністю.

Семестр ііі Заліковий модуль 3. Змістовий модуль 5. Українська література другої половини хх ст. – початку ххі ст.

Тема 1. Література повоєнної еміграції. Творчість у.Самчука, і.Багряного, в.Барки

Історія переселень українців: три хвилі української еміграції. Діяльність творчого угруповання МУР (Мистецький український рух) та пізніші літературно-мистецькі угруповання на еміграції.

Улас Самчук (1905 – 1987). Волинські джерела творчості письменника. Роман «Марія» (1934) – перший твір в українській літературі про трагедію голодомору 1933 р. Роман-епопея «Волинь» (1932 – 1937). Образна конкретика та автобіографічний характер твору. Показ духовного прозріння Волині. Шляхи національного й громадянського становлення Володьки Довбенка. Філософія селянського життя в романі. Образи батька й сина – показ єдності поколінь, цілісності української родини.

Іван Багряний (1907 – 1963) – людини-легенда. Творча індивідуальність письменника. Громадська і літературна діяльність. Памфлет «Чому я не хочу вертатись на «родіну» і його міжнародний резонанс.

Проблематика роману «Тигролови» (1944), вплив філософії екзистенціалізму на трактування долі людини в тоталітарному суспільстві, його жанрова природа. Сюжетні лінії і бінарні опозиції у творі. Художня роль вставлених історій у розкритті картини світу. Образ Григорія Многогрішного, прийоми його творення.

Тематика та ідейний пафос роману «Сад Гетсиманський» (1950). Символіка назви, особливості сюжетно-композиційної організації твору. Образ Андрія Чумака та мистецтво його зображення.

Особливість екзистенціального мислення І.Багряного в романі «Людина біжить над прірвою»: своєрідність екзистенціальних мотивів самотності, «межової ситуації», «бунту», автентичності / неавтентичності існування тощо. Образ Максима Колота та мистецтво його зображення.

Творчий шлях В.Барки. Огляд роману «Жовтий князь» (1968). Життєва основа роману, відбиття у творі особистих вражень письменника, авторські інтенції: голодомор як Голгофа України. Тема апокаліпсису, біблійна символіка. Кінематографічні прийоми зображення світу. Роль оптимістичного фіналу для розуміння філософської концепції життя автора. Особливості індивідуалізації і типізації характерів. Роль внутрішньої фокалізації. Стильова палітра письменника.

Семінарське заняття: Художній світ роману І.Багряного «Людина біжить над прірвою».

Самостійна робота: план-конспект памфлету І.Багряного «Чому я не хочу вертатись на «родіну».