3. Управління дебіторською заборгованістю

Для організації ефективних розрахунків з дебіторами важливе значення має аналіз дебіторської заборгованості з позиції її якості та ліквідності.

Якість дебіторської заборгованості розглядається як ймовірність її одержання вчасно і без втрат. Визначають чисту вартості дебіторської заборгованості як різницю між її первісною вартістю (сума нарахована дебітором до сплати) і сумою резерву сумнівних боргів. Сумнівний борг відображає заборгованість щодо якої існує певна ймовірність її одержання.

Ліквідність дебіторської заборгованості характеризується показником її оборотності:

1). Коефіцієнт обертання ДЗ Кдз = Ор / СДЗ, де Ор – річний оборот, СДЗ – середньорічна вартість ДЗ (розраховується за даними активу балансу ІІ розділ).

При цьому береться чиста вартість ДЗ за товари і додаються ін. види дебіторської заборгованості. Коефіцієнт показує окупність дебіторської заборгованості виручкою або доходом від реалізації. Позитивна тенденція збільшується.

2). Час обертання ДЗ Тдз = 360 / Кдз.

Коефіцієнт відображає період існування (інкасації) ДЗ від моменту її виникнення до моменту погашення.

3). Частка ДЗ або питома вага ДЗ в поточних активах Чдз = ДЗ / ПА *100, де ПА – сума поточних активів за балансом. Зростання частки ДЗ може свідчити про зниження її ліквідності і погіршення фінансового стану підприємства.

4). Частка сумнівної ДЗ в загальному її обсязі Чсб = СБ / Дз *100, де СБ – резерв сумнівних боргів, ДЗ – сума дебіторської заборгованості. Збільшення сумнівних боргів є негативною тенденцією.

Для управління ДЗ використовують 2 підходи:

1). Порівняння додаткового прибутку з витратами і втратами, що виникають при зміні політики розрахунків підприємства за реалізовану продукцію.

2). Порівняння та оптимізація величини і строків погашення дебіторської заборгованості.

При першому підході враховується, що зі збільшенням ДЗ пов’язані додаткові витрати по фінансуванню цього збільшення (кредитування), а також витрати із-за збільшення суми безнадійних боргів. Застосування пільгових умов розрахунків з дебіторами може сприяти зростанню обсягів реалізації і одержанню додаткового прибутку.

За умови другого підходу максимально використовують можливості скорочення фінансового циклу за рахунок залучення для фінансування дебіторської заборгованості коштів в розрахунках з кредиторами за товари та послуги. Тобто досягається мінімальна різниця між періодом погашення ДЗ і періодом сплати за рахунками кредиторів.

За результатами проведеного аналізу і розрахунків можуть бути застосовані такі заходи управління рахунками дебіторів:

1. переглядають структуру дебіторів, виявляють сумнівні та безнадійні борги і небажаних надалі господарських партнерів;

2. переглядають умови розрахунків з покупцями і замовниками і обирають найбільш ефективні форми, які гарантують своєчасну оплату;

3. не надають відстрочку платежу без попередньої перевірки фінансового стану покупця;

4. з метою забезпечення гарантії від покупця може вимагатися майнова застава на суму відстрочення платежу;

5. з метою страхування ризику несплати ДЗ може застосовуватися продаж рахунків дебіторів банку або факторинговій компанії, використовуватися пряме страхування підприємства від збитків по безнадійним боргам;

6. постійний контроль стану розрахунків з дебіторами.