3. Порядок визначення потреб в кредиті, його одержання та погашення

Планування підприємством потреби в позиках проводиться у двох напрямах: для основної діяльності та для капітальних вкладень.

Для визначення планового розміру в короткотермінових позиках на виробничі потреби необхідно скласти відповідні розрахунки, в яких співставляються суми вкладень у відповідні оборотні активи з наявними в господарстві джерелами їх покриття. Суму короткотермінових позик на виробничі потреби розраховують на основі руху грошових потоків у плановому році. Від’ємна сума покаже плановий розмір кредиту. За основу при розрахунках береться залишок грошових коштів у підприємстві на початок планового періоду, виручка від реалізації продукції та інші грошові надходження, якими повинні покриватися відповідні витрати, що пов’язані з основною діяльністю. При цьому враховується зміна сум дебіторської і кредиторської заборгованості та залишків виробничих запасів, що виникли в процесі основної діяльності протягом планового періоду, тобто:

Коа = ГКп + ГН – ГВ – (+) ДЗ – (+) КЗ,

де Коа – кредит під оборотні активи для основної діяльності;

ГКп – сума грошових коштів на початок планового періоду;

ГН – грошові надходження від реалізації продукції (робіт, послуг) та іншої грошової та інвестиційної діяльності;

ГВ – грошові витрати планового періоду, що зв’язані з основним виробництвом та іншими видами господарської діяльності;

ДЗ – приріст (-), зменшення (+) дебіторської заборгованості зв’язаної з основною діяльністю;

КЗ – приріст (-), зменшення (+) кредиторської заборгованості зв’язаної з основною діяльністю.

Для розрахунку потреби у короткотермінових позиках використовуються дані річного звіту, плани економічного і соціального розвитку підприємства тощо.

Планова потреба господарства в кредитах на капітальні вкладення розраховується як різниця між плановими обсягами капітальних вкладень та власними джерелами їх фінансування.

Процес одержання кредиту можна умовно розділити на ряд етапів, кожний з яких окремо забезпечує розв’язання конкретних завдань.

1 етап – проведення переговорів щодо можливого укладання кредитної угоди.

2 етап – підготовка та надання пакету документів у банк для отримання кредиту.

3 етап – оцінка кредитоспроможності клієнта й ризику, пов’язаного з видачею по позики.

4 етап – підготовка кредитного договору, розробка умов кредитної угоди, визначення основних параметрів позички, проведення переговорів про надання кредиту, підписання кредитної угоди.

Після укладання кредитної угоди банк відкриває підприємству позичальнику рахунок, на який зараховується відповідна сума кредиту.

Порядок повернення позички визначається у кредитному договорі та здійснюється з дотриманням календарних строків платежів.

Погашення суми боргу за позиками і відсотками здійснюється списанням коштів з розрахункового рахунка позичальника на підставі платіжного доручення позичальника або ордера-розпорядження банку. Якщо розрахунковий рахунок позичальника відкрито в іншому банку, погашення кредиту здійснюється платіжним дорученням позичальника, за умови визнання боргу позичальником. При цьому погашення суми боргу і відсотків за ним проводиться у такій послідовності: спочатку сплачуються відсотки за користування позикою, потім погашається прострочена заборгованість за позикою, а далі проводиться погашення боргу за основною сумою кредиту.