5. Окремі види податків, зборів та обов’язкових платежів Оподаткування прибутку підприємств

Оподаткування прибутку є досить активним важелем, з допомогою якого держава може суттєво впливати на фінансово господарську діяльність підприємств. Це значною мірою пов’язано з визначенням об’єкта оподаткування, методикою його розрахунку.

Кінцевим результатом діяльності підприємств як суб’єктів господарювання є отриманий ним валовий дохід, що відображає заново створену вартість. Валовий дохід визначається як різниця між виручкою від реалізації, матеріальними і прирівняними до них витратами.

Чистий дохід на рівні підприємства має кілька форм, у тім числі форму прибутку. На прибуток впливає такий елемент валового доходу, як заробітна плата.

Оскільки на прибуток визначається як різниця між обсягом реалізації продукції (товарів, робіт), на формування прибутку має вплив і державна політика щодо регулювання цін та визначення собівартості.

Платниками податку на прибуток є резиденти та нерезиденти. З числа резидентів платниками податку є суб’єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи і організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку на території України та за її межами. З числа нерезидентів платниками податку є фізичні особи, створені у будь-якій організаційно-правовій формі, які отримують доходи, джерелом походження котрих є Україна (крім установ та організацій, що мають дипломатичний статус.

Визначення об’єкту оподаткування здійснюється за поданою схемою:

Валовий дохід

СКОРИГОВИНИЙ ВАЛОВИЙ ДОХІД

ВИКЛЮЧАЮТЬСЯ

• ВАЛОВІ ВИТРАТИ

• СУМА НАРАХОВАНИХ АМОРТИЗАЦІЙНИХ ВІДРАХУВАНЬ

ОПОДАТКОВУВАНИЙ ПРИБУТОК

Обчислення оподатковуваного прибутку здійснюється виключенням із сум скоригованого валового доходу валових витрат платника податку, а також нарахованих амортизаційних відрахування.

Основну ставку податку встановлено в розмірі 25 % до об’єкта оподаткування. Крім того передбачені і інші ставки оподаткування.

Платежі за ресурси.

Ефективність суспільного виробництва в цілому значною мірою залежить від ефективного, раціонального використання природних, виробничих і трудових ресурсів. Ураховуючи, що ресурси безпосередньо використовуються суб’єктами господарюванню, важливе значення має знаходження економічних важелів, які впливають на їх діяльність, спрямовану на ефективне використання ресурсів.

Плата за землю.

Плату за землю запроваджено з метою формування ресурсів для фінансування заходів з раціонального використання і охорони земель.

Плата за землю надходить до місцевих бюджетів. Власники та землекористувачі сплачують земельний податок. За земельні ділянки, передані в оренду, стягуються орендна плата.

Стягнення плати за землю здійснюється окремо на землі: с.г. призначення та землі населених пунктів. Ставки податку за землі с.г. призначення встановлено з 1 га с.г. угідь у відсотках до їх грошової оцінки. За земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначається річний розмір плати за 1 площі оподатковуваної земельної ділянки. Розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі або землекористувачів. Ставки податку за землі населених пунктів встановлено в розмірі 1 % від грошової оцінки землі.

Непрямі податки.

В Україні використовуються три види непрямих податків: акцизний збір, ПДВ і мито.

Непрямі податки включають у ціни товарів, що реалізуються, робіт, що виконуються, послуг, що надаються. Отже, ці податки є ціноутворюючим елементом і можуть суттєво впливати на загальний рівень цін.

Акцизний збір, що включається в ціну, обчислюється: за ставками у % до обороту з продажу товарів, у твердих сумах з 1 реалізованого товару (продукції).

Платниками податку в бюджет є суб’єкти підприємницької діяльності – виробники (за реалізацію товару) або імпортери підакцизних товарів (бензини, дизельне пальне, автомобілі, тютюнові вироби, ювелірні вироби, алкогольні напої, пиво).

ПДВ, що включається в ціну, розраховується виходячи з відсоткової ставки податку до ціни виробника і суми акцизного збору, включеного у відпускну ціну. Такий самий порядок включення ПДВ у ціну виконаних робіт і наданих послуг.

Платниками податку в бюджет є суб’єкти господарської діяльності і громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність на території України. Об’єктом оподаткування є такі операції: продаж товарів (робіт, послуг), ввезення товарів на митну територію України, вивезення товарів за межі митної території України.

Отже, об’єктом оподаткування є операції, пов’язані з продажем товарів (робіт, послуг) усередині держави, їх імпортом чи експортом.

Згідно із Законом “Про податок на додану вартість” застосовують 2 ставки оподаткування: 20% і нульова.

Приклад.

Договірна ціна виробу 120 грн. Виріб є підакцизним. Акцизний збір (включений у відпускну ціну) – 20 грн. Визначити відпускну ціну виробу, включаючи акцизний збір і ПДВ.

1). Відпускна ціна, включаючи акцизний збір 120+20=140 грн.

2). Сума ПДВ, включена в ціну 140*0,2=28 грн.

3). Відпускна ціна виробу, включаючи ПДВ і акцизний збір 140+28=168 грн.