Тема 4. Зайнятість населення і безробіття

1. .Соціально-економічна сутність зайнятості населення.

4.2. Види і форми зайнятості населення.

4.3.Державне регулювання зайнятості населення.

4. Гнучкі форми зайнятості, їх особливості.

5. Безробіття та його види.

1. . Соціально-економічна сутність зайнятості населення

Зайнятість населення – це діяльність, пов’язана з задоволенням особистих і суспільних потреб, яка приносить дохід у вигляді заробітної плати, додаткових грошових допомог, натуральних виплат тощо.

Під зайнятістю як економічною категорією розуміють сукупність соціально – економічних відносин у суспільстві, які забезпечують можливості прикладання праці в різних сферах господарської діяльності й виконують функції, пов’язані з відтворенням робочої сили на всіх рівнях організації суспільної праці та виробництва.

Відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" зайнятість – це діяльність громадян, пов’язана із задоволенням особистих і суспільних потреб, що не суперечить законодавству та, як правило, приносить заробіток (трудовий доход).

До зайнятого населення належать громадяни України, що проживають на території держави на законних підставах:

• працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном;

• громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві;

• обрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади, управління і громадських об’єднаннях;

• особи, які проходять службу у Збройних силах України, прикордонних, внутрішніх військах, органах національної безпеки та внутрішніх справ;

• особи, які проходять професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації з відривом від виробництва, навчаються у загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладах;

• зайняті вихованням дітей, доглядом за хворими, інвалідами та громадянами похилого віку;

• працюючі громадяни інших держав, які тимчасово перебувають в Україні і виконують функції, не пов’язані із забезпеченням діяльності посольств і місій.

Кількість зайнятості характеризується рівнем зайнятості, що розраховується двома способами:

1. Частка зайнятих в загальній чисельності населення:

Рз = Чз / Чн; (4.1)

2. Частка зайнятих в економічно активному населенні:

Рз = Чз / (Чз + Чб), (4.2)

де Чз – частка чисельності зайнятих;

Чн – загальна чисельність населення;

Чб – частка чисельності безробітних.

4.2. Види і форми зайнятості населення

форми зайнятості являють собою організаційно-правові способи та умови використання людської праці й розрізняються між собою:

• нормами правового регулювання тривалості та режимів праці, згідно з якими робочий день може бути повним або неповним, а режими праці та відпочинку - жорсткими або гнучкими;

• регулярністю трудової діяльності, яка може бути постійною, тимчасовою, сезонною або епізодичною;

• місцем виконання роботи — на підприємстві або вдома;

• статусом діяльності, відповідно до якої прийнято виділяти основну, додаткову, вторинну та спеціальну зайнятість.