3.4 Відтворення населення і ресурсів для праці

Відтворення населення – це історично і соціально-економічний обумовлений процес безперервного відновлення покоління людей в результаті взаємодії народжуваності і смертності. Складовою частиною відтворення населення є відтворення ресурсів для праці. У процесах відтворення населення розрізняють види руху, типи і режими, а у відтворенні ресурсів для праці, крім того, виділяють ще фази або стадії.

Види руху (природний, міграційний, соціальний, економічний) визначаються особливостями зміни чисельності і складу населення в країні в цілому і в окремих регіонах.

Природний рух населення є слідством народжуваності і смертності людей. Залежно від того, що з них переважає, утворюється природний приріст або природний спад населення.

Чисельність і склад населення міняються і в результаті міграції, яка є механічним переміщенням (прибуття і вибуття) населення з перетином адміністративних меж з подальшим поверненням до місця постійного проживання або без. Такі переміщення викликаються різними і завжди дуже серйозними причинами (економічними, політичними, релігійними, екологічними і ін.).

Розрізняють міграцію зовнішню, пов'язану із зміною країни постійного мешкання (еміграцією називається виїзд за межі країни, імміграцією – прибуття з іншої країни), і внутрішню, що відображає зміну людьми місця мешкання в межах країни.

Безповоротна міграція пов'язана із зміною постійного місця проживання (переїзд з села в місто, з однієї області, країни – в іншу); тимчасова – припускає переселення на наперед обумовлений термін (наприклад, робота за контрактом); сезонна – передбачає щорічне переміщення людей в певні періоди року (наприклад, сільськогосподарські роботи); маятникова – включає регулярні поїздки до місця роботи, служби або навчання за межі свого населеного пункту, і назад.

За способом реалізації міграція населення ділиться на індивідуальну (самостійну), здійснювану силами і засобами самих мігрантів, і організовану, здійснювану за допомогою державних або суспільних органів, підприємств.

Міграція населення з причин, що її зумовили, може бути добровільною і вимушеною. Добровільна міграція обумовлюється усвідомленими рішеннями переміщаються по демографічних мотивах (вступ до браку, об'єднання з батьками або дітьми і ін.), економічних міркуваннях (привабливіші соціально-економічні умови, оплата праці і т.п.), з причин політичного і іншого характеру.

Вимушена міграція обумовлена часто не залежними від інтересів мігрантів причинами: військові дії, екологічні катастрофи, стихійні біди, політичні і національні конфлікти.

З погляду дотримання норм чинного в країні законодавства, міграція може бути законною і незаконною.

Соціальний рух населення виявляється в зміні освітньою, професійною, національною і інших структур населення. Кожне нове покоління людей відрізняється від попереднього рівнем освіти і культури, професіонально-кваліфікаційним, статевовіковим складом, структурою зайнятості і іншими характеристиками.

Економічний рух населення пов'язаний із зміною його трудової активності, обумовленої, перш за все, економічними чинниками: люди починають або припиняють трудову активність, що приводить до відповідного збільшення або зменшення ресурсів для праці.

Природний, міграційний, соціальний і економічний рухи населення взаємозалежні і взаємозв'язані і в сукупності визначають чисельність і якісні характеристики населення.

У природному русі населення розрізняють типи його відтворення: традиційний (екстенсивний) і сучасний (інтенсивний).

Традиційний тип відтворення населення переважав на ранніх стадіях розвитку людського суспільства. Він характеризувався високою нерегульованою народжуваністю і високою смертністю через нерозвиненість медицини, низького рівня життя, воєн, епідемій.

Сучасний тип відтворення населення характеризується підвищенням рівня життя, досягненнями медицини, емансипацією жінок і залученням їх в суспільне виробництво і іншими причинами, в результаті яких різко зменшився рівень народжуваності, значно збільшилася середня тривалість життя, знизився рівень смертності, зросла частка людей старшого віку в структурі населення.

Розрізняють три режими відтворення населення: розширений, простий і звужений. Розширене відтворення характеризується перевищенням числа народжень над числом смертей (і в абсолютних показниках, і з розрахунку на 1000 чол.) і, відповідно, природним приростом населення; простому відтворенню властива постійна чисельність населення в результаті приблизно однакової народжуваності і смертності; при звуженому відтворенні (депопуляції), коли смертність перевищує народжуваність, відбувається абсолютне скорочення кількості населення, що зараз спостерігається в Україні.

Відтворення ресурсів для праці (робочої сили) – це процес безперервного відновлення кількісних і якісних характеристик економічно активного населення.

Типи відтворення ресурсів для праці відрізняються від типів відтворення населення тим, що мають різне смислове значення. Існують два типи відтворення ресурсів для праці: екстенсивний і інтенсивний.

Екстенсивний тип відтворення ресурсів для праці означає збільшення їх чисельності в окремих регіонах і по країні в цілому без зміни якісних характеристик економічно активного населення. Інтенсивний тип відтворення пов'язаний із зміною якості людських ресурсів: зростання освітнього рівня, кваліфікації, поліпшення здоров'я і розумових здібностей тощо, що означає нарощування трудового потенціалу. Вказані два типи відтворення в чистому вигляді не існують і взаємно доповнюють один одного.

Процеси відтворення ресурсів для праці підрозділяються на фази: фаза формування ресурсів для праці, фаза їх розподілу і перерозподілу і фаза використання. Всі фази органічно взаємозв'язані між собою.

Фаза формування характеризується:

- природним відтворенням, тобто народженням людей і досягненням ними працездатного віку; цей процес відбувається безперервно;

- щоденним відновленням працездатності у наявних працівників; для цього їм необхідні продукти харчування, одяг, житло, а також вся інфраструктура сучасного існування людини (транспорт, зв'язок, культура і т.д.);

- отриманням людьми освіти, спеціальності і певної трудової кваліфікації.

Фаза розподілу і перерозподілу полягає в первинному розподілі ресурсів для праці по видах робіт, роді діяльності, а також підприємствах, організаціях, районах, регіонах країни. Цю фазу в ринковій економіці забезпечує функціонування ринку праці. Відповідно до попиту і пропозиції на ринку праці здійснюється також перерозподіл ресурсів для праці.

Фаза використання економічно активного населення включає трудову діяльність на підприємствах, в організаціях, в процесі якої безпосередньо реалізується здібність людей до праці і здійснюється забезпечення зайнятості працездатного населення.