8.3. Організація робочих місць та їх обслуговування

Робоче місце – це зона докладання праці, визначена на підставі трудових і інших діючих норм і оснащена необхідними засобами, призначеними для трудової діяльності одного або декількох виконавців. Робоче місце як місце зайнятості людини визначає умови праці (нормальні, важкі), режими праці й відпочинку, характер праці працівника (різноманітний, монотонний і ін.).

Робочі місця прийнято класифікувати по професіях, числу виконавців (індивідуальні, колективні), ступеню спеціалізації (універсальні, спеціалізовані), рівню механізації (механізовані, автоматизовані тощо), по кількості встаткування (одноверстатні, багатоверстатні) і нарешті, робоче місце може бути стаціонарним або рухливим, перебувати під землею, на висоті тощо. Організація робочого місця – це система заходів щодо його планування, оснащенню засобами и предметами пращ, розміщенню їх у певному порядку, обслуговуванню робочого місця і його атестації.

До оснащення робочого місця належать: основне технологічне та допоміжне обладнання, технологічне оснащення, організаційне оснащення та технічна документація.

До основного технологічного обладнання відносяться верстати, машини, агрегати, автоматичні лінії, що безпосередньо діють на предмет праці і постійно знаходяться на робочому місці.

Допоміжне обладнання призначене для полегшення виконання операцій з подачі до робочого місця та безпосередньо у робочу зону предметів праці, їх підйому, встановлення, зняття та відправки з робочого місця (крани, навантажувачі тощо).

До технологічного оснащення відносяться: - стискувальні пристосування, - робочий та вимірювальний інструмент, - контрольно-вимірювальні прилади.

До складу організаційного оснащення входять: - предмети, необхідні робочому дня зручної робочої пози, а також для укладання та вберігання приладдя, інструменту, деталей, допоміжних матеріалів: - засоби освітлення, сигналізації та зв'язку; - допоміжні пристосування для догляду за обладнанням, прибирання робочого місця тощо; - предмети виробничого інтер’єру.

Планування робочого місця – це найбільш раціональне просторове розміщення матеріальних елементів виробництва – устаткування, засобів зв’язку. Технологічних й організаційних залишків й т.п., а також працівника. Робоче місце звичайно включає робочу, оперативну й допоміжну зони.

Обслуговування робочих місць здійснюється по наступних функціях:

• виробничо-підготовча (комплектування предметів праці, видача виробничого завдання та технічної документації, виробничий інструктаж);

• налагоджувальна;

• контрольна (контроль якості продукції, вимірювального інструменту, контрольно-вимірювальної апаратури);

• транспортно-складська (приймання, зберігання та видача матеріалів, деталей, інструменту, доставка до робочого місця предметів та засобів праці, вивіз із робочого місця готової продукції);

• підтримки у робочому стані основного та допоміжного обладнання;

• енергетична (забезпечення усіма видами енергії);

• ремонтно-будівельна;

• господарсько-побутова.

Відрізняють три системи обслуговування: централізовану, децентралізовану, змішану. Можуть бути три форми обслуговування: стандартна, планово-попереджувальна та чергувальна.

Організація робочих місць неможлива без розробки організаційно-методичної нормативної документації, за допомогою якої регламентувалися б зміст праці виконавців, вимоги, що ставляться до них виробництвом, витрати праці на виконання тієї чи іншої роботи, її умови, показники відповідальності і багато іншого, без чого неможливий ефективний процес виробництва.

Одним з основних засобів управління вдосконаленням організації праці на робочих місцях у діючому виробництві є їх атестація – комплексна оцінка стану кожного робочого міс­ця на його відповідність передовому науково-технічному й організаційному рівню з метою створення зайнятому на ньому працівнику чи групі працівників необхідної виробничої обста­новки й умов, що забезпечують високу ефективність праці, і на цій основі – гідну заробітну плату.

Робочі місця атестуються за такими основними позиціями:

• умови праці і забезпечення техніки безпеки;

• техніко–технологічні чинники (технічна оснащеність, планування, обслуговування, прогресивність технологічного процесу);

• рівень організації праці (темп роботи, час зайнятості, інтенсивність праці);

• економічна ефективність (витрати, доходи, якість, результат).

Логічним завершенням атестації робочих місць є складання паспорта робочого місця як єдиного документа, в якому всі необхідні вимоги до його організації взаємопов’язані.