Запитання і завдання до теми:

1. Методика ознайомлення учнів з частинами.

2. Використання наочності для з’ясування питання про роздроблення і перетворення частин.

3. Методика розв’язування взаємнообернених задач на знаходження однієї частини від числа і числа за однією його частиною. Наведіть приклади розв’язку задач.

4. Задачі на знаходження кількох частин від числа і методика їх розв’язування. Наведіть приклади розв’язку задач.

Тема № 15

Тема: Контроль та облік знань, умінь і навиків учнів. Норми оцінок.

Мета вивчення: навчити студентів володіти методикою контролю та обліку знань, умінь і навичок учнів; володіти навиками перевірки та оцінюванням знань та вмінь учнів.

Література: Методичні рекомендації щодо усного і писемного мовлення молодших школярів.

Система контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи. (Методичні рекомендації). – К., Міністерство освіти і науки України та академія педагогічних наук України, 2002.

Типові програми І - IV класів загальноосвітньої школи. - К., 1999.

І.З. Василенко. Методика викладання математики в початкових класах. - К., Вища шк. 1971. Розділ 13.

Богданович М.В. Методика викладання математики в початкових класах. - К., "АСК", 1998. (Розділ 4)

План

1. Значення і мета обліку успішності.

2. Основні вимоги до обліку успішності учнів.

3. Види і форми перевірки і оцінювання знань учнів.

1. Питанню про перевірку знань учнів у дореволюційній російській ш колі зовсім не приділялось уваги. Тільки 1931-32 н. Році наукові і вчителі-практики почали розглядати це питання.

Перевірка й оцінка результатів навчальної діяльності учнів необхідна умова міцного набування знань, умінь і навичок.

Облік і оцінка знань учнів набувають не тільки контрольного, а й виховного значення, асам процес опитування набирає навчального характеру. Вчитель повинен розвивати в учнів інтерес до знань, до змісту навчальної роботи, щоб діти усвідомили, яке значення мають знання в житті і в продуктивній діяльності людини. Тоді учні старатимуться вчитися якнайкраще і розумітимуть, що та чи інша оцінка характеризує якість цих знань.

2. Облік знань - це система прийомів, за допомогою яких встановлюється стан знань і навичок кожного учня і всього класу, передбачених програмою. Перевірка і оцінювання успішності учнів досягають своєї мети лише в тому випадку, коли здійснюються систематично. Епізодичність у перевірці успішності не дає певної картини про ступень засвоєння всієї програми кожним учнем і часто призводять поверховості знань.

Облік успішності повинен задовольняти такі основні вимоги:

а) бути індивідуальним і систематичним;

б) проводитись по темах і підтемах навчальної програми;

в) відбивати рівень як теоретичної, так і практичної підготовки учнів, що відповідає вимогам навчальної програми і нормам оцінки;

г) сприяти успішному здійсненню навчально-виховних завдань школи.

Порушення вимоги об'єктивності в оцінці знань учнів приведе до того, що оцінка не виховуватиме в дітей волі і наполегливості в оволодінні необхідними вміннями і навичками. Занижені оцінки надмірна вимогливість без врахування вікових особливостей учнів, розвивають в них зневір'я в свої сили, притупляють інтерес до предмета, бажання вчитися.

Як занижені, так і завищені оцінки призводять до ненормальних відносин між учнями і вчителем, підривають авторитет вчителя, як педагога.

Перш ніж контролювати знання учня, оцінювати ці знання, треба спочатку його озброїти цими знаннями. Отже спочатку на уроці треба досягнути навчальної мети і тільки в другу чергу - проконтролювати результати навчання. Вчителеві треба наполегливо допомагати слабшим учням переборювати труднощі, щоб вони своєю сумлінною працею заслужили хороші оцінки. Якщо ж приходиться успіхи учнів оцінити низьким балом, вчителеві необхідно переконливо мотивувати цей бал, причому всією своєю поведінкою показати, що ця оцінка так само неприємна для нього, як і для учня. Неприпустимим і антипедагогічним є виставлення незадовільної оцінки з предмета за порушення дисципліни, випадкову неуважність, за забутий дома зошит і навіть за невиконане домашнє завдання з об'єктивних причин, що не залежать від учня.