Запитання і завдання до теми:

1. Які типи уроку, залежно від основної дидактичної мети навчальної роботи, встановила класична педагогіка? Розкрийте їх структуру.

2. Назвіть тип та структуру найбільш поширеного уроку у І-ІУ класах.

3. Розповісти про форми масової позакласної роботи.

4. Висвітлити роль і завдання учнівських математичних гуртків та зміст їх роботи.

5. Організація занять з учнями, які виявляють підвищений інтерес до математики.

6. Розробити план - конспект проведення математичного ранку на будь яку тему в одному з початкових класів.

7. Розробити тематику бесід для учнів - гуртківців з історії математики ( 3, 4 класів).

8. Скласти план-конспект комбінованого уроку та роботи вчителя з класом (за вибором Богданович М.В. Математика 4 к. з теми Додавання багатоцифрових чисел).

9. Розглянути публікації з журналів та газети “Початкова школа”, “Начальная школа”, “Розкажи онуку”, “Освіта” (висвітлення актуальних проблем заданої теми). Форма роботи – обговорення повідомлень.

Тема № 5

Тема. Методика роботи над простими текстовими задачами у початковому курсі математики.

Мета вивчення: закріпити навички студентів володіти методикою роботи над простими задачами; виконувати скорочений запис задачі, відповідно до сучасних вимог; вміти аналізувати та шукати розв'язок зада­чі; розвивати творчість, уміння працювати з методичною літературою.

Література: [2,3,5,6,11,12,17].

Основні поняття: проста задача, схема-модель; структура задачі.

Обладнання: підручники математики (М.В. Богданович, Г.М. Захарова,

Т.І. Фещенко), зошити з друкованою основою, зразки планів-конспектів уроків з математики, зразки наочності до уроку з математики, слайди, відеозапис комбінованого уроку з математики, класифікаційні таблиці простих задач.

План.

1. Поняття "арифметична задача". Структура задачі.

2. Загальні питання методики навчання розв'язування задач.

3. Прості задачі. Їх класифікація та методика розв'язування.

4.Система розміщення простих здач у підручниках з математики 1-4 кл.

1. У навколишньому житті виникає безліч таких життєвих ситуацій, які пов'язані з числами і потребують виконання арифметичних дій над ними. Це задачі.

Арифметичною задачею – називається - вимога визначити числове значення шуканих величин, коли дано числові значення інших величин і вказана залежність, яка пов’язує ці величин які між собою, так і з шуканими величинами.

Арифметична задача складається:

а) з умови з числовими даними;

б) запитання.

В умові задачі зазначають зв'язки між числами, а також даними і шуканими, ці зв'язки і визначають вибір відповідних арифметичних дій.

Запитання визначає, яке число є шуканим.

Розв'язати задачу - означає розкрити зв'язки між даними і шуканими, задані умовою задачі, на основі чого вибрати, а потім виконати арифметичні дії і дати відповіді на запитання задачі.

Усі арифметичні задачі за кількістю дій, які треба виконати, щоб їх розв'язати, поділяються на прості і складені. Задачу, для розв'язування якої треба виконати одну арифметичну дію, називають простою.

Задачу, для розв'язування якої треба виконати кілька пов'язаних між собою дій, називають складеною.

2. Щоб навчити дітей розв'язувати задачі, вчитель повинен передбачати в методиці навчання розв'язування задач одного виду різні ступені, які мають свою мету.

Розглянемо ці ступені (три ступені).

На першому ступені вчитель готує дітей до розв'язання задачі розглядуваного виду. Учні повинні засвоїти зв'язки між величинами, на основі яких вибиратимуть дії в процесі розв'язування задач.

Виконуються різні практичні вправи з використанням дидактичного матеріалу в ігровій формі.

Наприклад, щоб навчити дітей розв'язувати задачу на знаходження суми, дітям пропонують вправи на об 'єднання множин.

Провівши відповідну підготовчу роботу, можна перейти до ознайомлення дітей з розв'язуванням задач розглядуваного виду. (до П ступеня)

На другому ступені, вчитель ознайомлює дітей з розв'язуванням задачі. На цьому ступені доцільно дотримуватись таких етапів у методиці роботи над задачею: (ст. 157 Бантова)

І етап - ознайомлення зі змістом задачі. (Записують скорочений запис).

II етап - шукання розв'язку задачі. (Учні повинні назвати величини, які входять до задачі, дані і шукані числа, встановити зв'язки між даними та шуканим і на цій основі застосувати відповідні арифметичні дії.) Для того, щоб учні могли встановити зв'язки між даними та шуканим і вибрати відповідні арифметичні дії, треба проілюструвати задачу або зробити її розбір (аналіз). Ілюстрування може бути предметне або схематичне. Предметне ілюстрування це коли використовують предмети або малюнки предметів, про які йдеться в задачі.

Схематичне ілюстрування - це короткий запис задачі де фіксуються величини, дані і шукані числа. Цей запис може бути і у вигляді таблиці, а також у формі креслення (графічного моделювання).

III етап - розв'язування задачі.

Розв'язування задачі - це виконання арифметичних дій, визначених під час складання плану розв'язування.

IV етап - перевірка розв'язку задачі.

У початкових класах використовують 4 способи перевірки: