3. Основними видами обліку успішності учнів є:

а) попередній вид - що виявляє рівень знань учнів на початку навчального року, або перед початком вивчення нової теми, або ступінь підготовки нових учнів для вчителя у даному класі.

б) поточний - що проводиться під час навчального процесу, що дає змогу вчителеві перевірити як засвоюється новий матеріал, чи всі учні включилися в роботу, з якими труднощами вони стикаються. При цьому вчитель перевіряє і себе: наскільки правильні і ефективні методичні прийоми, які він використовує під час навчання даного предмету. Відповідно до результатів перевірки вчитель може внести в навчальний процес потрібні зміни,

в) підсумковий вид, проводиться по вивченій темі, або по кількох темах навальної програми, або наприкінці чверті, навчального року. Завдання цієї перевірки - виявити результати навчання, перевірити якість здобутих учнями знань, умінь і навичок.

Основними формами перевірки засвоєння учнями програмового матеріалу є усне опитування і письмові роботи учнів.

Усне опитування можна проводити за різними методами, головне щоб у роботу включався увесь клас і на це опитування було витрачено не більше 10-12 хвилин уроку. Це може бути математичний диктант з урахуваннями вивченого на попередньому уроці, домашнє завдання, або матеріалом який буде використаний для вивчення нового матеріалу наданому уроці.

Наприклад: 3-4 учні працюють біля дошки, розв'язують задачі і приклади аналогічні домашньому завданню, а решта учнів записують математичний диктант. Через 5-6 хвилин математичний диктант перевіряють, після цього звертають увагу на дошку і перевіряють правильність розв'язання задач, прикладів, тощо.

Письмова перевірка. Іншою формою перевірки знань учнів є письмова контрольна, або самостійна робота. Позитивною рисою її є те, що, підібравши для всіх учнів завдання однакової складності, можна за урок виявити їх знання, об'єктивно проконтролювати, зокрема тих у кого є дефекти мови, або хто дуже хвилюється при усному опитуванні, і

Недоліком цієї форми перевірки знань є - відсутність безпосереднього контакту) між учнями і вчителем, через що не можна стежити за процесом розумової діяльності опитуваного, вчасно виявляти помилки тощо.

Зміст і обсяг письмової к. р. і с. р. визначає здебільшого вчитель, притому треба, щоб ступінь трудності цієї роботи був не нижчий і не вищий за той на якому працювали учнів класі і дома. Іноді перевірочні к. р. дають органи народної освіти, або дирекція школи. К. р. можна записувати на дошці, та краще користуватися картками, або задачниками. Перевіряючи контрольну роботу, на окремому аркуші зробити помітки з розв'язання яких вправ не справився учень, щоб при аналізі к. р. можна було виявити, яку тему діти засвоїли погано і при роботі над помилками попрацювати над цією темою.

Примірні к. р. з математики можна знайти у журналах ПШ і НШ у спеціальній методичній літературі.

Норми оцінок за к. р. і с. р. друкуються у "Єдиних вимогах щодо чисельного усного мовлення учнів і проведення письмових робот".

Запитання і завдання до теми:

1. Яке значення мають систематична перевірка і облік знань учнів?

2. Які вимоги повинен задовольняти правильно поставлений облік успішності учнів?

3. Які є види і форми перевірки й оцінювання знань учнів?

4. У чому полягає усна перевірка знань учнів?

5. Які основні вимоги до письмової перевірки знань учнів? Норми оцінок.

6. Обґрунтувати потребу перевірки практичних умінь і навичок учнів.

7. Опрацювати проект системи контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи (методичні рекомендації) підготовлені авторським колективом Прищепа О.Ю., Савченко О.Я., Вашуленко М.С., Байбара Т.М. та ін.