23. Спеціальні та слідчі комітети (комісії) в зарубіжних парламентах. Об’єднані комітети (комісії) палат парламенту

Майже в кожному парламенті або його окремій палаті функціонують спеціальні, слідчі та інші комісії (комітети). Порядок їх формування, як правило, аналогічний прийнятому для постійних комісій (комітетів).

Спеціальні комісії (комітети) можуть мати різне призначення. У багатьох країнах такі органи парламенту створюють для вирішення питань, які не належать до компетенції постійних комісій (комітетів), або для опрацювання складних законопроектів, зокрема проектів кодексів.

Спеціальні комісії (комітети) припиняють свою діяльність після завершення роботи й доповіді з питань, для вирішення яких вони були створені.

Особливості притаманні комітетам, що на постійній основі функціонують у палаті громад парламенту Великобританії й також мають назву спеціальних. Такі комітети утворюють і у парламентах в інших англомовних країнах, де запозичені засади британської моделі державного владарювання.

Компетенція цих спеціальних комітетів пов'язана з повноваженнями відповідних "однопредметних" із ними міністерств, а їх функціональним призначенням є контроль за діяльністю останніх. Як зазначалося, в інших країнах такий контроль здійснюють постійні комісії (комітети) парламенту.

Слідчі комісії, або комісії чи комітети з розслідування, вирішують питання суспільного й державного життя, які мають резонанс: від розслідування різних зловживань окремих членів парламенту й урядовців до масштабних політичних скандалів.

Зазвичай припускається створення слідчих комісій (комітетів) на вимогу визначеної кількості членів парламенту, яка становить меншість. У такий спосіб намагаються забезпечити інтереси парламентської опозиції.

У Латвії, Словенії та Чорногорії відповідна кількість членів парламенту (палати) становить третину, в Албанії, Ліхтенштейні та ФРН – четверту, у Греції, Грузії, Португалії й Чехії – п'яту, в Туреччини – десяту частину від їх загального числа.

У багатьох країнах за слідчими комісіями (комітетами) визнані загалом такі самі права при проведенні розслідування, що й за органами досудового слідства.

В основних законах Австрії та ФРН зафіксовано, що в своїх діях із розслідування відповідні комісії керуються вимогами кримінально-процесуального законодавства.

Однак висновки слідчих комісій (комітетів) не визнаються юридично обов'язковими для судів, хоча розглядаються парламентом і можуть приводити до ухвалення ним або іншими державними органами політичних рішень.

В Японії розслідування може проводити будь-яка постійна комісія, створена в кожній із палат парламенту. Така ситуація виникала у палатах конгресу США, але тут звичайною практикою є створення комітетів із розслідування.

У Великобританії та в інших відповідних англомовних країнах створення слідчих комітетів у нижній палаті (парламенті) не передбачене. Але такі повноваження, зокрема право викликати свідків і запрошувати експертів, мають спеціальні комітети, що здійснюють контроль за діяльністю міністерств.