Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КПЗК екз.docx
Скачиваний:
134
Добавлен:
23.05.2019
Размер:
1.48 Mб
Скачать

34.Право вето глави держави: поняття, види, механізми реалізації.

Найбільш ефективним способом впливу глави держави на законодавчий процес є право вето. Тобто право глави держави накладання вето на закони, прийняті парламентом. Найчастіше це право використовується в країнах із президентською і змішаною формами республіканського правління. Накладання вето означає відмову глави держави підписати і оприлюднити закон. У разі накладання вето закон не набирає чинності.

   Конституційному праву зарубіжних країн відомі такі види вето:

1) абсолютне (резолютивне) вето (Бельгія, Великобританія, Люксембург);

2) відносне (відкладальне) вето(Греція, Італія, Румунія, Угорщина, Польща, Чехія);

3) загальне вето;

4) часткове (вибіркове) вето (Аргентина, Еквадор, Мексика, Франція);

5) "кишенькове вето" (США).

Абсолютне (резолютивне) вето означає, що глава держави відмовляється підписати прийнятий парламентом закон. Це вето глави держави є остаточним і безумовним і не може бути подолане парламентом. На сьогодні за традицією формально наділені правом абсолютного вето монархи деяких монархічних держав, проте на практиці вони цим правом не користуються (Бельгія, Великобританія, Люксембург).

Винятком із загального правила, що абсолютне вето — це вето глав монархічних держав, є Королівство Норвегія, де король має право лише відкладального вето.

Відносне (відкладальне) вето означає, що не підписаний главою держави прийнятий парламентом закон повертається до парламенту з його зауваженнями та пропозиціями для повторного розгляду. Парламент може або погодитися із зауваженнями глави держави, прийняти його пропозиції та внести відповідні зміни до закону і знову направити закон для підписання главі держави, або ж подолати вето, повторно проголосувавши за закон. Відносне вето зазвичай може бути подолане простою (Греція, Італія, Румунія, Угорщина) або кваліфікованою (Польща, Туніс, Чехія) більшістю голосів членів парламенту. У разі подолання вето глава держави зобов'язаний підписати і оприлюднити закон незалежно від його ставлення до нього. У США прийнятий конгресом повторно кваліфікованою більшістю закон взагалі не потребує підпису президента. Зазначене вето застосовується главами держав з республіканською формою правління і, як виняток, у Норвегії.

Загальне вето означає, що глава держави має право накласти на прийнятий парламентом закон у цілому, а не тільки на окремі його статті чи положення.

Часткове (вибіркове) вето означає, що глава держави має право накласти вето не в цілому на прийнятий парламентом закон, а на його окремі розділи, статті, параграфи. Цим правом користуються президенти Аргентини, Еквадору, Мексики, Франції.

"Кишенькове вето" є специфікою конституційного права США. Суть його полягає в тому, що на підписання або відхилення закону, прийнятого Конгресом, Президентові надається 10 робочих днів. Якщо Конгрес надав Президентові закон менш ніж за 10 днів до закінчення поточної сесії і цей закон Президента не влаштовує, то він "кладе його до кишені", тобто не підписує закон під приводом порушення терміну розгляду. У зв'язку з тим, що сесія вже закрита, то Конгрес не може подолати це вето. Президент США на практиці досить часто застосовує "кишенькове вето", яке стало ефективним засобом впливу Президента на законодавчий процес, що в свою чергу, порушує баланс між законодавчою і виконавчою владою.

Дана ситуація використовується президентом, як­що конкретний законопроект його не влаштовує, він не хоче його підписувати, а водночас він не хотів би скористатися відкладальним вето, тому що стосовно такого законопроекту відкладальне вето може підірвати його авторитет. Тоді президент відкладає законопроект ("кладе до кишені"), він його не підписує під приводом, що десятиденний термін порушено, Конгрес розпущено, й повертати законопроект немає куди. У подібному випадку законопроект не набуває юридичної сили ("кишенькове вето") й не одержує встановленої конституцією заборони (відкладальне вето). Конгрес не має спроможності подолати "кишенькове вето", тому що жодної процедури на цей випадок не передбачено. У такий спосіб президентська "бездіяльність" набуває сили абсолютного вето.

Після повернення з канікул Конгрес знову може прийняти до розгляду даний законопроект, але, починаючи з першої стадії законодавчого процесу, як новий законопроект. Нерідко така ситуація завершується тим, що після закінчення досить тривалого терміну відпадає потреба щодо подібного законопроекту.