Контрольні запитання

1. Як можна визначити запитання?

2. Яка структура запитання?

3. Що таке передумова запитання?

4. Які чинники формують процес промовляння запитання?

1. Яким чином передумова запитання і контекст його промовляння пов'язані між собою?

3.4.2.Види запитань.

Існують різноманітні види запитань. Однак з точки зору розвитку логічної культури мислення найбільший інтерес представляють логічно коректні та логічно некоректні запитання.

Логічно коректними називають такі запитання, на які можна дати правильні відповіді, за допомогою яких зникає пізнавальна невизначеність

113

Розрізняють логічно тавтологічні запитання і фактично тавтологічні запитання.

Запитання є логічно тавтологічним, якщо інформація, про яку в ньому запитують, виражена за допомогою логічної форми самого запитання.

Наприклад."¥іг є ця людина такою, якою вона насправді є?" На такі запитання практично неможливо дати хибну відповідь, яка не була б при цьому логічно суперечною.

Запитання є фактично тавтологічним, якщо інформація, про яку в ньому запитують, наявна в термінах, які входять до складу цього запитання. Наприклад: "В якому місті був підписаний Брестський мирний договір?". "Між якими країнами відбулася російсько-турецька війна?".

3.4.2. Види відповідей

На логічно коректно задані запитання людина повинна вміти давати логічно коректні вшовіді.

Відповіді поділяються на правильні та неправильні. Якщо відповідь повністю або частково усуває пізнавальну невизначенність, наявну в запитанні, то вона називається правильною. Той, хто запитує, отримує інформацію, що задовольняє його.

Правильні відповіді можуть бути сильними або слабкими. Сильна відповідь надає повну інформацію стосовно будь-якого запитання. Слабка відповідь лише частково усуває незнання: інформація, що надається такою відповіддю, є неповною.

Серед двох слабких відповідей одна може виявитися сильнішою. Наприклад, на запитання: "Чиє ім"я присвоєне Київському національному університету?" можна дати як сильну відповідь/ "Ім"я Тараса Шевченка", так і слабкі відповіді: "їм"я українського поета", "їм"я видатного українського громадського діяча" тощо.

Хоча слабкі відповіді є правильними, однак не в усіх випадках вони будуть задовольняти того, хто запитує. Наприклад, викладач під час іспитів вимагає від студентів найсильнішої відповіді (саме від цього і буде залежати екзаменаційна оцінка).

112

2) Синтаксична некоректність запитання.

Запитання буде синтаксично некоректним тоді, коли його складники не узгоджуються поміж собою (хоча вони можуть бути чітко визначеними). Прикладами таких запитань можуть бути запитання, в яких відсутня узгодженість часу («Чи будете ви перебувати в Україні останні п'ять років?»). Такі питання складають різновиди запитань, позбавлених смислу.

3) Запитання буде некоректним, якщо його передумовою є хибне висловлювання. На таке запитання взагалі неможливо дати відповіді.

Ще з часів античності звертали увагу на запитання типу: «Чи перестав ти бити свого батька? Так чи ні?» Якщо хтось відповідає «так», то виходить, що він дійсно колись бив свого батька, хоча зараз вже не б»є. Якщо хтось відповідає ті», то виходить, що він не лише бив, але й продовжує бити свого батька. Складність ситуації зумовлюється саме хибністю предумови запитання, а саме: «Ти бив свою батька».

Запитання зазначеного гатунку іноді називають провокаційними. Яким же чином треба на них відповідати? Насамперед треба з'ясувати передумову таких запитань і сповістити співрозмовника про її хибність.

4) Запитання буде некоректним, якщо в ньому стверджуються характеристики предмета, які суперечать одна одній.

Наприклад, «Чи може всесильний Бог створити такий камінь, який не міг би підняти сам?» У цьому запитанні стверджують, з одного боку, що Бог -це всесильна істота, той, хто може зробити все, а з іншого боку, що Бог - це істота, яка не може підняти камінь.

Таким запитанням притаманна внутрішня суперечність. Можливість правильної відповіді на них виключена. Саме тому їх називають абсурдними.

5) Запитання буде некоректним, якщо на нього неможливо дати відповідь, що зменшувала б пізнавальну невизначеність запитання (причина - елементарна відсутність останньої). Запитання такого типу називають тавтологічними.

115

6. Які запитання називають абсурдними'

7. Як можна визначити тавтологічні запитання'

6. У чому полягає відмінність між логічно і фактично тавтологічними запитаннями'

6. Які види відповідей ви знаєте'

7. Яку відповідь можна назвати правильною'

8. Що таке сильна і слабка відповідь'

9. Яку відповідь можна назвати неправильною'

10. Чи є тотожними поняття "неправильна відповідь" і "хибна відповідь"'

11. Чи може неправильна відповідь бути істинною'

12. Що таке тавтологічна і релевантна відповідь'

Для вивчення теми "Логічний аналіз висловлювань" ви можете також застосувати літературу

1. Брюшинкин В Н Практический курс логики для гуманитариев - М , 1996 - 106-174,

2. Ивин А А. Логика - М, 1999 - С 59-79, 130-156,

3. Ивлев Ю В Логика - М , 1998 - С 38-73,

4. Конверський А Є Лопка - К, 1999 - 171-203

5. Хоменко І В Лопка в задачах - К, 1998 - С 18-45, 150-157,

6. Хоменко І В , Алексюк І А Основи лопки - К 1996 - С 96-135, 200- 207

114

Якщо відповідь не надає нової інформації стосовно проблеми, якою зацікавлений той, хто запитує, то її називають неправильною. Такі відповіді аж ніяк не зменшують пізнавальну невизначеність запитання і, отже, не усувають незнання тієї людини яка його ставить

Неправильні відповіді можуть мати тавтологічний і нерелевантний характер.

Зазначимо, що "неправильна відповідь" і "хибна відповідь" це різні поняття, неправильна відповідь може бути істинною Наприклад, тавтолопчні відповіді можуть бути істинними лише завдяки своїй вчасній топчшй формі (так звані логічно тавтологічні відповіді) Згадаймо Богомола із "Золотого ключика", який на запитання Мальвіни "Що трапилося з Буратіно?" відповів "Пацієнт або живий, або мертвий" Така відповідь буде неправильною, бо вона не містить нової інформації, але все ж таки є ісгинною, бо спирається на закон виключеного третього

Фактично тавтолопчні відповіді також можуть бути істинними, оскільки вони виражають інформацію, що вже наявна в самому запитанні Наприклад, запитання "Що являє собою логіка як наука?" і відповідь "Логіка - це наука"

Нерелевантш відповіді - це відповіді, які зовсім не мають відношення до поставлених запитань Природно що неревантні відповіді також можуть бути істинними

Цей матеріал більш докладно можна подивитися у підручнику Хоменко IB "Логіка - юристам" - К, 1997 - С184-191 (теорія), С 308-310 (практика)