2. Відношення підпорядкування.
Відношення підпорядкування характеризує відношення між родовим поняттям і поняттям, що виражає (фіксує) один з видів цього роду. Тобто маються на увазі два поняття, обсяг одного з яких становить частину обсягу другого поняття (включається в обсяг другого поняття, однак не вичерпує його).
Схема відношення підпорядкування:
А — «право»;
В — «кримінальне право».
141
6.2.4. Приклади відношень між поняттями
Розглянуті вище відношення є базисними. За їх допомогою можна встановлювати відношення між декількома поняттями, до того ж ці відношення можуть бути різноманітними.
Так, наприклад, установимо відношення між такими поняттями: "письменник", "сучасний письменник", "український письменник", "Тарас Шевченко"
Схема їх відношень така:
Знання відношень між поняттями має велике значення для юристів. Термінологія правової науки достатньо складна і численна. Щоб з'ясувати її, треба зрозуміти основні вирази, тобто створити поняття про них; визначити їх зміст і обсяг. Але це ще не все. Кваліфікований спеціаліст повинен грамотно встановлювати відношення між цими поняттями. При вирішенні цього питання знання логіки стає необхідним.
Так, наприклад, розглянемо такі правові поняття, як «крадіжка» і «грабіж». Іноді їх плутають і підміняють одне одним.
З'ясуємо їх зміст і обсяг. Зміст поняття «крадіжка» за статтею 140 КК України визначається як «таємне викрадання індивідуального майна громадян». Обсягом цього поняття будуть усі злочини, яким притаманні наведеш вище ознаки.
Зміст поняття «грабіж» за статтею 141 КК України визначається як «відкрите викрадання індивідуального майна громадян». Обсягом цього поняття будуть усі злочини, яким притаманні наведені вище ознаки.
Як бачимо, розглянуті поняття мають одну спільну родову ознаку: вони є злочинами проти індивідуальної власності громадян. Але їхні видові ознаки відрізняються. На цій підставі можна зробити висновок, що «крадіжка» й «грабіж»
— це несумісні поняття, і відношення, яке існує між ними,
— це відношення підпорядкування. Тому змішувати їх у міркуваннях неможливо: нема такої крадіжки, яка була б одночасно пограбуванням і навпаки.
140
Схема
відношення співпідпорядкування: А
В — «університет»;
С — «інститут».
2. Відношення протилежності.
Відношення протилежності характеризує такі поняття, зміст яких відрізняється найвищою мірою, тобто: а) сума обсягів протилежних понять не вичерпує обсяг родового поняття; б) обсяги таких понять є двома крайніми видами в множині видів, які виділяються в межах певного роду (певного універсуму) на підставі деякої ознаки; в) одне з таких понять містить в собі ознаки, які не просто заперечують ознаки іншого поняття, але й замінюють їх на протилежні ознаки.
Схема відношення протилежності:
А — «гарний»; В — «потворний».
3. Відношення протиріччя.
Відношення протиріччя характеризує такі два поняття, які також є видами одного роду, але на відміну від відношення протилежності сума їх обсягів повністю вичерпує обсяг родового поняття, а зміст одного з них просто заперечує зміст іншого.
Схема відношення протиріччя:
А — «законний»; В — «незаконний»
143
6.3. Логічні операції над поняттями 6.3.1- Обмеження та узагальнення понять
Узагальнення понять — це логічна операція, в результаті якої здійснюється перехід від деякого поняття до поняття з більшим обсягом, але меншим змістом.
Наприклад, результатом узагальнення поняття «державна зрада» є поняття -«зрада».
Існує межа узагальнення для кожного поняття в рамках тієї чи іншої науки або безвідносно до неї. Такою межею є універсальне поняття, тобто таке поняття, яке не має роду в рамках тієї чи іншої науки або безвідносно до неї. Іноді такі поняття називають ще категоріями. Так, наприклад, не можна узагальнити поняття: «матерія», «свідомість», «простір», «час», «існування» і т. ін.
Зворотною до узагальнення є операція обмеження понять. Обмеження понять — це логічна операція, в результаті якої здійснюється перехід від деякого поняття до поняття з меншим обсягом, але більшим змістом. Границею обмеження є одиничні поняття, тобто поняття, які характеризують тільки один предмет.