- •Контрольні запитання
- •Тема 2: -«Семіотичний характер логіки»
- •Контрольні запитання
- •2.3. Виміри та рівні знакого процесу
- •Тема 3: Логічний аналіз висловлювань
- •Контрольні запитання
- •3.2.1. Заперечення, його умови істинності
- •3.2.3, Диз'юнкція, ії умови істинності
- •3.2.2. Кон'юнкція, п умови істинності
- •3.2.4. Імплікація, її умови істинності
- •3.2.6. Логічні сполучники в правових контекстах
- •1) Семантична некоректність запитання.
- •Контрольні запитання
- •3.4.2.Види запитань.
- •3.4.2. Види відповідей
- •2) Синтаксична некоректність запитання.
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- •4.2. Прямі дедуктивні міркування
- •Тема 4: «дедуктивні міркування»
- •2. Умовно-категоричні міркування
- •4. Умовно-розділові міркування (дилеми)
- •4.3. Непрямі дедуктивні міркування
- •Тема 5: недедуктивні (правдоподібні) міркування
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- •Тема 6: поняття
- •6.1. Загальна характеристика поняття. Структура поняття.
- •6.2.2. Типи відношень між сумісними поняттями
- •1. Відношення тотожності.
- •3. Відношення перетину.
- •6.2.3. Типи відношень між несумісними поняттями
- •1. Відношення співпідпорядкування.
- •2. Відношення підпорядкування.
- •6.2.4. Приклади відношень між поняттями
- •2. Відношення протилежності.
- •3. Відношення протиріччя.
- •6.3.2. Поділ понять
- •6.3.2.1. Загальна характеристика поділу. Види поділу Поділ — це логічна операція, в результаті якої здійснюється перехід
- •Контрольні запитання
- •1. Поділ повинен бути співмірним, тобто обсяг подільного поняття повинен дорівнювати сумі обсягів членів поділу.
- •6.3.3. Визначення понять 6.3.3.1.Загальна характеристика визначення
- •6.3.3.2. Явні визначення та їх види
- •6.3.3.4, Неявні визначення та їх види
- •Тема 7: Основи теорії аргументації Основні терміни:
- •7.1. Поняття про аргументацію. Структура аргументації
- •Контрольні запитання
- •7.3. Види аргументації
- •7.3.1. Доказова та недоказова аргументація
- •Аргументи:
- •Контрольні запитання
- •II. Непряма аргументація
- •Контрольні запитання
- •7.4. Поняття про критику. Види критики
- •2. Розділова аргументація
- •Правила щодо тези;
- •Правила щодо аргументів;
- •Правила щодо форми, або демонстрації.
- •Контрольні запитання
- •2. Теза повинна залишатись незмінною протягом усієї аргументації або критики.
- •3. Обгрунтування аргументів повинне проводитися незалежно від тези.
- •2. Аргументи повинні бути висловлюваннями, які повністю або частково обгрунтовані.
- •4. Аргументи повинні бути достатніми для обгрунтування тези.
- •Контрольні запитання
- •Тема 2: -«Семіотичний характер логіки»
- •Тема 3: -«Логічний аналіз висловлювань»
- •Тема 4: «Дедуктивні міркування»
- •Тема 5: Правдоподібні міркування
- •Тема 6 "Поняття"
- •Тема 7: "Основи теорії аргументації"
2. Умовно-категоричні міркування
Це міркування, які складаються із двох засновків і висновку. Один із засновків — це імплікативне висловлювання. Другий засновок і висновок можуть бути або антецедентом, або консеквентом першого засновку, або запереченням того чи іншого.
До числа правильних умовно-категоричних міркувань належать міркування, які мають такі схеми: Схема 1
А-»В, А
В
Цей спосіб міркування у середньовічній логіці отримав назву «modus ponens», що означає «стверджувальний спосіб міркування». Наприклад: Якщо поліпшується рівень життя населення, то рівень злочинності знижується. Рівень життя населення поліпшується Рівень злочинності знижується. Схема 2
~А
Цей спосіб міркування отримав назву modus tollens — «заперечувальний спосіб міркування». Наприклад:
Якщо благородна мета виправдовує будь-які засоби її досягнення, то можна позбавити людину життя, якщо вона смертельно хвора
Але не можна позбавляти людину життя навіть, якщо вона смертельно хвора.
Отже, невірно, що благородна мета виправдовує будь-які засоби її досягнення.
Треба зазначити, що не є правильними такі схеми умовно-категоричних міркувань.
А->В.В А
121
диз'юнктивний засновок. Висновками таких міркувань можуть бути як прості висловлювання, так і диз"юнктивш висловлювання в залежності від виду міркування.
З'ясуємо деякі типи дилемами, правильних умовно-розділових міркувань. Такі міркування називаються дилемами. Схема 1
А-*С. В—С. AvB
С
Цей спосіб міркування отримав назву простої конструктивної дилеми. Наприклад:
Якщо обвинувачений винний у явно незаконному арешті, то він підлягає кримінальній відповідальності за ст. 173 КК України;
якщо він винний у явно незаконному затриманні, то він підлягає кримінальній відповідальності за цією ж статтею.
Обвинувачений винний або в явно незаконному арешті, або в явно незаконному затриманні.
Обвинувачений підлягає кримінальній відповідальності за ст. 173 КК України
Схема 2
А^С. В-*С. AvB CvD
Цей спосіб міркування отримав назву складної конструктивної дилеми. Наприклад:
Якщо обвинувачений займався шахрайством, то він підлягає кримінальній відповідальності за ст. 143 КК України; якщо він винний у вимаганні, то підлягає кримінальній відповідальності за ст. 144 КК України.
Обвинувачений займався або шахрайством, або вимаганням.
120
Отриманий висновок може виявитися як істинним, так і хибним, тому що в диз'юнктивному засновку перераховані не всі альтернативи (угода може бути й односторонньою: для її здійснення достатньо волі однієї особи — видача доручення, складання заповіту, відмовлення від спадщини тощо). Розділово-категоричні міркування можуть також будуватися за modus ponendo fallens, тобто за стверджувально-заперечувальним модусом. Цей модус виражається за допомогою таких схем.
-В
-А
Наприклад:
Цей злочин вчинений шляхом дії або шляхом бездіяльності. Цей злочин вчинений шляхом дії. Цей злочин не вчинений шляхом бездіяльності.
Зверніть увагу на те, що у міркуваннях такого типу застосовується логічний сполучник «строга (сильна) диз'юнкція». Якщо замінити у схемах цього модусу строгу (сильну) диз'юнкцію на нестрогу (слабку) диз'юнкцію, то отримані схеми не будуть схемами правильних міркувань.
Ці схеми не є схемами дедуктивних міркувань.