6.2.2. Типи відношень між сумісними поняттями
Існує три типи відношень між поняттями, які є сумісними:
відношення тотожності;
відношення підпорядкування;
відношення перетину.
1. Відношення тотожності.
136
обсягу. Наприклад, "Київ" є елементом обсягу поняття "місто", "Київський національний університет імені Тараса Шевченка" є елементом обсягу поняття "університет".
Прийнято вважати, що відношення між обсягом та змістом поняття регулюється законом, який отримав назву "законі/ оберненого відношення між обсягом та змістом поняття". Його сутність така: чим ширший зміст поняття, тим вужчий його обсяг, і навпаки. Точніше, якщо зміст одного поняття є ширшим, ніж зміст іншого поняття, то обсяг першого поняття є вужчим, ніж обсяг другого поняття. Зазначимо, що в законі оберненого відношення йдеться про відношення між обсягом і змістом таких понять, які мають один і той самий рід.
Проілюструємо дію наведеного закону. Зміст поняття -«студент» визначається ознакою «навчатись у вищому учбовому закладі». Його обсяг складає множина всіх людей, які навчаються у вузах. Збільшимо зміст цього поняття (введемо нову ознаку): «навчатись на юридичному факультеті». Таке збільшення змісту спричинить появу поняття з меншим обсягом («студент-юрист»), оскільки буде матися на увазі лише множина студентів, які навчаються на юридичному факультеті.
Цей матеріал більш докладно можна подивитися у підручнику Хоменко І.В. "Логіка - юристам". - К„ 1997. - С. 192-196 (теорія), С.311 (практика).
Контрольні запитання
У чому полягає необхідність створювання понять?
Як можна визначити поняття?
Як співвідносяться термін і поняття про термін?
Чи можуть з одним і тим самим терміном співвідноситися різні поняття?
Що таке зміст поняття?
Що таке обсяг понять?
Який закон регулює відносини між змістом та обсягом поняття? У чому полягає його сутність?
139
За обсягом видове поняття В є вужчим, ніж родове поняття А, але за змістом видове поняття В включає в себе родове поняття А.
Відношення підпорядкування не характеризує поняття, які виражають співвідношення частини й цілого, бо між такими поняттями відсутній родо-видовий зв'язок. Наприклад, такі пари понять, як «книга»- і «сторінка книги», «район міста» і «місто», «університет* і «юридичний факультет», не знаходяться у відношенні підпорядкування.
3. Відношення перетину.
Відношення перетину характеризує поняття, обсяги яких частково співпадають. Маються на увазі такі поняття, до обсягів яких включаються спільні елементи, однак, обсяг кожного з цих понять включає також предмети, що не являються елементами обсягу іншого поняття. Схема відношення перетину:
А — «свідок»; В - «родич».
6.2.3. Типи відношень між несумісними поняттями
Існує три типи відношень між поняттями, що є несумісними:
відношення співпідпорядкування;
відношення протилежності;
відношення протиріччя.
1. Відношення співпідпорядкування.
Відношення співпідпорядкування характеризує відношення між поняттями, які є різними видами одного роду. У даному випадку обсяги видових понять не співпадають і повністю включаються до обсягу родового поняття.
138
Тотожними називаються такі поняття, які хоча і мають різний зміст, але обсяги яких повністю співпадають.
Схема відношення тотожності:
А — «вранішня зірка»;
В — «вечірня зірка».
Ці поняття (А і В) є тотожними з огляду на те, що в їхніх обсягах узагальнюється один і той самий предмет — планета Венера, хоча узагальнення здійснюється на підставі різних ознак.
Ще одним прикладом відношення тотожності може служити така пара понять: А — «стаття 141 КК України» і В — «стаття, яка передбачає відповідальність за грабіж».
Зазначимо, що тотожні поняття не слід плутати із абсолютними синонімами, які є різними термінами, що мають однаковий смисл і денотат (наприклад, «мовознавство» і «лінгвістика»; «право» і «юриспруденція»). Абсолютні синоніми фіксують одне й те саме поняття, а для встановлення певних відношень необхідно мати, принаймні, два поняття (а не два різних терміни).