- •Контрольні запитання
- •Тема 2: -«Семіотичний характер логіки»
- •Контрольні запитання
- •2.3. Виміри та рівні знакого процесу
- •Тема 3: Логічний аналіз висловлювань
- •Контрольні запитання
- •3.2.1. Заперечення, його умови істинності
- •3.2.3, Диз'юнкція, ії умови істинності
- •3.2.2. Кон'юнкція, п умови істинності
- •3.2.4. Імплікація, її умови істинності
- •3.2.6. Логічні сполучники в правових контекстах
- •1) Семантична некоректність запитання.
- •Контрольні запитання
- •3.4.2.Види запитань.
- •3.4.2. Види відповідей
- •2) Синтаксична некоректність запитання.
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- •4.2. Прямі дедуктивні міркування
- •Тема 4: «дедуктивні міркування»
- •2. Умовно-категоричні міркування
- •4. Умовно-розділові міркування (дилеми)
- •4.3. Непрямі дедуктивні міркування
- •Тема 5: недедуктивні (правдоподібні) міркування
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- •Тема 6: поняття
- •6.1. Загальна характеристика поняття. Структура поняття.
- •6.2.2. Типи відношень між сумісними поняттями
- •1. Відношення тотожності.
- •3. Відношення перетину.
- •6.2.3. Типи відношень між несумісними поняттями
- •1. Відношення співпідпорядкування.
- •2. Відношення підпорядкування.
- •6.2.4. Приклади відношень між поняттями
- •2. Відношення протилежності.
- •3. Відношення протиріччя.
- •6.3.2. Поділ понять
- •6.3.2.1. Загальна характеристика поділу. Види поділу Поділ — це логічна операція, в результаті якої здійснюється перехід
- •Контрольні запитання
- •1. Поділ повинен бути співмірним, тобто обсяг подільного поняття повинен дорівнювати сумі обсягів членів поділу.
- •6.3.3. Визначення понять 6.3.3.1.Загальна характеристика визначення
- •6.3.3.2. Явні визначення та їх види
- •6.3.3.4, Неявні визначення та їх види
- •Тема 7: Основи теорії аргументації Основні терміни:
- •7.1. Поняття про аргументацію. Структура аргументації
- •Контрольні запитання
- •7.3. Види аргументації
- •7.3.1. Доказова та недоказова аргументація
- •Аргументи:
- •Контрольні запитання
- •II. Непряма аргументація
- •Контрольні запитання
- •7.4. Поняття про критику. Види критики
- •2. Розділова аргументація
- •Правила щодо тези;
- •Правила щодо аргументів;
- •Правила щодо форми, або демонстрації.
- •Контрольні запитання
- •2. Теза повинна залишатись незмінною протягом усієї аргументації або критики.
- •3. Обгрунтування аргументів повинне проводитися незалежно від тези.
- •2. Аргументи повинні бути висловлюваннями, які повністю або частково обгрунтовані.
- •4. Аргументи повинні бути достатніми для обгрунтування тези.
- •Контрольні запитання
- •Тема 2: -«Семіотичний характер логіки»
- •Тема 3: -«Логічний аналіз висловлювань»
- •Тема 4: «Дедуктивні міркування»
- •Тема 5: Правдоподібні міркування
- •Тема 6 "Поняття"
- •Тема 7: "Основи теорії аргументації"
4. Умовно-розділові міркування (дилеми)
Це міркування, які мають декілька імплікативних засновків і один
123
Цей матеріал більш докладно можна подивитися у підручнику Хоменко ІЗ. "Логіка - юристам". - К., 1997. - С. 97-103 (теорія), С. 274-281 (практика).
Контрольні запитання
Які види прямих дедуктивних міркувань ви знаєте?
Наведіть схеми прямих дедуктивних міркувань.
4.3. Непрямі дедуктивні міркування
Найбільш відомими видами непрямих дедуктивних міркувань є міркування за схемою "зведення до абсурду" і міркування за схемою "доведення від противного".
"Зведення до абсурду" - це непряме дедуктивне міркування, в якому хибність якогось висловлювання обґрунтовується на підставі виводу із цього висловлювання протиріччя.
Схема такого міркування буде мати такий вигляд:
А —<~Вл-В)
~А
Зведення до абсурду ефективний прийом доведення хибності висловлювань. Зокрема, він широко застосовується в ораторській діяльності і в суперечках, коли постає завдання спростування якоїсь точки зору.
"Доведення від противного" - це непряме дедуктивне міркування, в якому істинність якогось висловлювання обґрунтовується на підставі виводу із цього висловлювання протиріччя.
Схема такого міркування буде мати такий вигляд:
-А — Шл- В^
А Наведемо приклад. Уявіть собі, що міркує слідчий: "Скоріше за все Г.
122
Обвинувачений підлягає кримінальній відповідальності або за ст. 143 КК України, або за ст. 144 КК України.
Схема З
А-*В. А^-С. -Bv-C -А
Цей спосіб міркування отримав назву простої деструктивної дилеми.
Наприклад:
Якщо Н. — підозрюваний, то він або затриманий за підозрою у вчиненні злочину, або є особою, до якої застосований запобіжний захід до пред'явлення обвинувачення.
Н. не був затриманий за підозрою у вчиненні злочину, він також не є особою, до якої застосований запобіжний захід до пред'явлення обвинувачення.
Н. не є підозрюваним. Схема 4
А-»В. А^С. ~Bv~C -Av-C
Цей спосіб міркування отримав назву складної деструктивної дилеми.
Наприклад:
Якщо обвинувачений винний у крадіжці, то він підлягає кримінальній відповідальності за ст. 140 КК України; якщо він є винним у пограбуванні, то підлягає кримінальній відповідальності за ст.141 КК України.
У діях обвинуваченого немає складу злочину, передбаченого ст.140 або ст. 141 КК України.
О бвинувачений не займався ні крадіжкою, ні пограбуванням.
125
Тема 5: недедуктивні (правдоподібні) міркування
Основні терміни:
Недедуктивне (правдоподібне) міркування, індуктивне міркування, неповна індукція, повна індукція, міркування за аналогією, аналогія предметів (властивостей), аналогія відношень.
Визначення цих термінів можна подивитися у розділі "Словник основних термінів логіки"
5.1.Загальна характеристика правдоподібних міркувань Правдоподібне міркування - це міркування, в основі якого не лежить логічний закон і в якому істинність засновків не гарантує істинність висновку.
Зв"язок між засновками та висновком тут спирається на певні фактичні та психологічні причини, які не мають формального характеру. У зв"язку з цим в таких міркуваннях висновок не може випливати із засновків з логічною необхідністю.
За допомогою правдоподібних міркувань не можна отримати вирогідне знання. На відміну від дедуктивних міркувань, в яких здійснюється перехід від достовірного знання до достовірного знання, правдоподібні міркуваня виражають перехід від достовірного знання до імовірного знання. Висновки таких міркувань мають імовірний (правдоподібний) характер і потребують подальшої перевірки.
Прикладами правдоподібних міркувань можуть бути такі міркування: Аргентіна - республіка, Бразилія - республіка, Еквадор - республіка. Аргентіна, Бразилія, Еквадор - латиноамериканські країни.
О тже, усі латиноамериканські країни - республіки.
124
не є винним. Але припустимо на хвилинку зворотнє. Нехай Г. є винним. Тоді 19 квітня 2000 р. він повинен був бути на місці ачочину у м. Києві. Аде свідок Б. показує, що Г. ввечері того дня був у Лондоні. Враховуючи труднощі перетину кордону, навряд чи він міг добратися до Лондону за дві години. Отже, він не був того дня у Києві і моя гіпотеза щодо винності Г. невірна. Таким чином, Г. не є винним."
Наведене міркування є "доведенням від противного".