Тема 6: поняття

Основні терміни:

Поняття, ознака предмета, відмітні ознаки, невідмітні ознаки, суттєві ознаки, зміст поняття, обсяг поняття, порівняні поняття, непорівнянні поняття, сумісні поняття, несумісні поняття, типи сумісності, відношення тотожності, відношення перетину, відношення підпорядкування, типи несумісності, відношення співпідпорядкування, відношення протилежності, відношення протиріччя, обмеження, узагальнення, поділ, подільне поняття, члени поділу, основа поділу, поділ за видозміною ознаки, дихотомічний поділ, класифікація, визначення, дефшіьндум, дефінієнс, явне визначення, атрибутивне-реляційне визначення, операційне визначення, генетичне визначення, неявне визначення, звичайне контекстуальне визначення, остенсивне визначення, аксіоматичне визначення, прийоми, схожі до визначення, опис, характеристика, порівняння, розрізнення.

Визначення цих термінів можна подивитися у розділі "Словник основних термінів логіки".

6.1. Загальна характеристика поняття. Структура поняття.

Терміни природної мови ( значимі слова та словосполучення) мають дві важливі характеристики: предметне й смислове значення. Предметне значення терміна - це предмет, знаком якого є цей термін. При цьому таким предметом можуть бути явища, події, властивості, відношення тощо. Смислове значення терміна - це певна інформація про предмет, який позначається цим терміном. У повсякденному житті ми не так часто замислюємося про смисл термінів. Іноді ми навіть впевнено використовуємо слова і словосполучення, точний смисл яких нам не відомий, але інтуїтивно ми розуміємо, що вони означають. Однак існують такі випадки, коли потрібна особлива точність при застосуванні тих чи інших термінів, коли покладатися тільки на інтуїцію стає недоцільним. Особливе значення це має для юристів. Невизначенність правових понять у більшості випадків як практичної, так і теоретичної діяльності правознавця може призвести до небажаних результатів.

132

Контрольні питання

і. Що таке аналогія?

2.Які види аналогії ви знаєте?

З.Наведіть приклади аналогії предметів і аналогії відносин,

4.Чому міркування за аналогією називається прадоподібним?

5.Чи може міркування за аналогією мати достовірний висновок?

Для вивчення теми "Правдоподібні міркування" ви можете також застосувати літературу:

Брюшинкин В.Н. Практический курс логики для гуманитариев. - М., 1996.- С. 259-289;

Войшвилло Е.К.

Ивин А.А. Логика. - М., 1999. - С.197-226;

Ивлев Ю.А. Логика. - М., 1998. - С. 106-134;

Конверський А.Є. Логік. - К., 1999. - С. 244-257;

Хоменко І.В. Логіка в задачах. - К., 1998. - СІ 19-144;

135

терміном "людина" протягом історії людства пов"язувалися різноманітні поняття. Давньогрецький філософ Платон визначав людину як "двоногу істоту, яка не має пір"я". Інший філософ Діоген (друга половина 5ст. до н.е.) обскубав курча і кинув його до ніг Платона із словами: "Ось твоя людина". Після цього Платон уточнив своє визначення: "людина - це двонога істота, яка не має пір'я і має широкі нігті". Ще один філософ охарактеризував людину як "істоту, яка має м'яку мочку вуха". Визначення Арістотеля: "людина - це політична тварина".

Окрім цих визначень існує багато інших: "людина - це тварина, яка здатна утворювати знаряддя праці", "людина - це тварина, яка може посміхатися", "людина - це тварина, яка має членороздільну мову" тощо.

Структура будь-якого поняття складається із змісту та обсягу.

Зміст поняття - це сукупність суттєвих ознак, на підставі яких узагальнюються та виділяються предмети у даному понятті.

Усі ознаки в логіці перш за все поділяться на відмітні та невідмітні. Відмітні ознаки - це ознаки, притаманні тільки одному предмету або класу предметів. Наприклад, відмітною ознакою трикутника є те, що сума його кутів дорівнює 180 градусам.

Невідмітні ознаки - це ознаки, притаманні батьом предметам або класам предметів. Наприклад, наявність сторін, кутів будуть невідмітними ознаками для трикутника як геометричної фігури.

Серед множини відмітних ознак виділяють клас суттєвих ознак. Це ознаки, які визначають якісну специфіку досліджуваного предмету, його сутність.

Зміст поняття фіксує саме сукупність суттєвих ознак предмета. Наприклад, зміст поняття "грабіж" складають такі суттєві ознаки:

1) відкрите 2) викрадання 3) індивідуального майна громадян.

Обсяг поняття - це клас усіх тих предметів, яким притаманні суттєві ознаки, що складають зміст поняття.

Наприклад, обсягом поняття "держава" є усі держави; обсягом поняття ^крадіжка" є усі злочини, яким притаманні ознаки цього поняття.

Предмети, що входять до обсягу понятя, називаються елементами

134

Так, у судочинстві завжди потрібно знати, чи підпадають дії людини під ту чи іншу статтю закону. Від цього знання безпосередньо залежить життя та доля людини, визначення її винності або невинності. В зв"язку з цим в правових кодексах намагаються однозначно зафіксувати термінологію, яка використовується у судочинстві. Зокрема, намагаються чітко вказати, які саме дії підпадають під означення "злочину", "крадіжки", "хуліганства" тощо.

Необхідність прийняття таких погоджень випливає з того, що слова природної мови, як прявило, багатозначні. Люди дуже часто не можуть порозумітися поміж собою не через те, що мають різні думки з тієї чи іншої проблеми, а тому, що вкладають різний смисл в одні й ті самі терміни. Так, спір між двома науковцями (наприклад, між юристом і філософом) може виявитися безрезультатним, якщо один з них під "злочином" розуміє будь-яке діяння, яке порушує моральні, етичні, правові норми, а другий - тільки протиправне діяння.

Отже, як бачимо для плідного спілкування між людьми існує насущна потреба в узгодженості термінології, в однозначному розумінні лексики мови.

Але що означає "розуміти термін", "однозначно його витлумачуваати"? Розуміти термін означає знати, які предмети підпадають під нього, тобто знати, які предмети можуть ним позначатися. Вирішуючи це питання, людина відрізняє одні предмети від інших, формулює певні поняття про них.

Отже, поняття - це думка, яка шляхом вказівки на деяку ознаку виділяє з універсуму і узагальнюєв клас предмети, яким притаманна ця ознака.

Наприклад, думка, яка виражається за допомогою словосполучення "таємне викрадання індивідуального майна громадян", є поняттям, тому що вона узагальнює вся діяння, які є крадіжками. Іноді говорять, що розглянута думка є поняттям такого злочину, як крадіжка.

Треба відрізняти сам термін і поняття про нього. З одним і тим самим терміном можуть спввідноситися різні поняття. Так, наприклад, з

137

6.2. Типи відношень між поняттями 6.2.1. Порівнянні й непорівнянні поняття

У логіці всі поняття за змістом поділяються на порівнянні й непорівнянні.

Порівнянні поняття належать до одного предметного універсуму, тобто мають спільні родові ознаки. Наприклад, для понять «троянда» й «тигр» можна встановити спільну родову ознаку: «бути живим створінням». Ці поняття є порівнянними.

Непорівнянні поняття не належать до одного предметного універсуму, тобто не мають спільних родових ознак. Наприклад, для таких пар понять, як «музика» і «потяг», навряд чи можна знайти спільну родову ознаку. Ці поняття є непорівнянними.

Певні відношення можна встановити липіе між порівнянними поняттями, які, в свою чергу, поділяють на множину сумісних і множину несумісних понять.

Якщо обсяги двох (або декількох) понять мають хоча б один спільний елемент, то такі поняття називають сумісними. Обсяги сумісних понять повністю або частково співпадають.

Якщо обсяги двох (або декількох) понять не мають жодного спільного елементу, то такі поняття називають несумісними. Обсяги таких понять не співпадають.

Відповідно до цього поділу понять у логіці відрізняють типи відношень між сумісними поняттями й типи відношень між несумісними поняттями. Розглянемо їх більш докладно.