6.3.3.4, Неявні визначення та їх види

Існує цілий ряд визначень, які не мають форми тотожності дефінієндума і дефінієнсу. У них смисл деякого терміна виводиться (встановлюється) із системи відношень цього терміна до інших термінів у деякому контексті. Такі визначення в логіці отримали назву неявних визначень.

Загальну схему визначень такого гатунку запропонувати неможливо, з огляду на дуже широке тлумачення дефінієнсу і дефінієндуму, як деякого контексту.

Існує декілька видів неявних визначень. Серед них найчастіше вживаними є звичайні контекстуальні визначення, остенсивні визначення і аксіоматичні визначення.

Звичайні контекстуальні визначення — це такі визначення, в яких контекстом виступає звичайний уривок будь-якого тексту. Наприклад, коли ми чуємо під час розмови якесь невідоме нам за своїм значенням слово, то можемо не уточнювати його, а намагаємось встановити

152

1. Правило співмірності: дефінієндум і дефінієнс повинні бути взаємозамінюваними, тобто їх обсяги повинні бути однаковими.

Порушення правила співмірності спричиняє помилки надто широкого й надто вузького визначення.

Помилка надто широкого визначення виникає у випадку, коли обсяг дефінієнса є ширшим, ніж обсяг дефінієндума. Прикладом цієї помилки служить визначення: «Логіка — це наука, що вивчає мислення людини». Дійсно, обсяги понять «логіка» і «наука, що вивчає мислення людини», не є тотожними з огляду на існування (окрім логіки) цілої низки дисциплін, що вивчають мислення людини: філософії, психології, фізіології вищої нервової діяльності і т. ін.

Помилка надто вузького визначення виникає у випадку, коли обсяг дефінієнса є вужчим, ніж обсяг дефінієндума. Наприклад: «Логіка — це наука, що вивчає поняття». У такому визначенні обсяг поняття «логіка» (дефінієндума) буде ширшим, ніж обсяг дефінієнса, бо логіка не обмежується вивченням лише понять.

2. Правило заборони кола у визначенні: визначення не повинно утворювати коло. Сутність помилки, яка виникає при порушенні цього правила, така: дефінієндум визначається через дефінієнс, а останній, в свою чергу, визначається через дефінієндум. Наприклад: «Право — це наука, яка вивчає правові відносини», а «Правові відносини — це відносини, які вивчає право».

Розглянута помилка в логіці отримала назву -«коло у визначенні».

її різновидом є ще один вид помилок, які називаються «тавтолагіями», або «те саме через те саме*. Сутність таких логічних помилок полягає у тому, що дефінієндум і дефінієнс виражаються однаковими словами. Наприклад: «Життя — це життя», «На війні як на війні».

3. Правило однозначності: визначення повинне бути чітким, ясним однозначним. Мається на увазі використання у визначенні лише таких виразів, які відомі і зрозумілі для тих, на кого дане визначення розраховане. Бажаним є також відсутність у визначеннях метафор і образних порівнянь. Наприклад, поняття «пролегомени» можна

157

Тема 7: Основи теорії аргументації Основні терміни:

Аргументація, теза, аргументи, демонстрація, суперечка, пропонент, опонент, аудиторія, дискусія, диспут, полеміка, дебати, суперечка заради істини, суперечка заради переконання, суперечка заради перемоги, суперечка заради суперечки, усна суперечка, письмова суперечка, суперечка-монолог, суперечка-діалог, суперечка-полілог, доказова аргументація, недоказова аргументація, пряма аргуметація, непряма аргументація, критика, спростування, критика тези, критика аргументів, критика демонстрації, правила щодо аргументації/критики, помилки щодо аргументації/критики, хитрощі щодо аргументації/критики.