- •Контрольні запитання
- •Тема 2: -«Семіотичний характер логіки»
- •Контрольні запитання
- •2.3. Виміри та рівні знакого процесу
- •Тема 3: Логічний аналіз висловлювань
- •Контрольні запитання
- •3.2.1. Заперечення, його умови істинності
- •3.2.3, Диз'юнкція, ії умови істинності
- •3.2.2. Кон'юнкція, п умови істинності
- •3.2.4. Імплікація, її умови істинності
- •3.2.6. Логічні сполучники в правових контекстах
- •1) Семантична некоректність запитання.
- •Контрольні запитання
- •3.4.2.Види запитань.
- •3.4.2. Види відповідей
- •2) Синтаксична некоректність запитання.
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- •4.2. Прямі дедуктивні міркування
- •Тема 4: «дедуктивні міркування»
- •2. Умовно-категоричні міркування
- •4. Умовно-розділові міркування (дилеми)
- •4.3. Непрямі дедуктивні міркування
- •Тема 5: недедуктивні (правдоподібні) міркування
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- •Тема 6: поняття
- •6.1. Загальна характеристика поняття. Структура поняття.
- •6.2.2. Типи відношень між сумісними поняттями
- •1. Відношення тотожності.
- •3. Відношення перетину.
- •6.2.3. Типи відношень між несумісними поняттями
- •1. Відношення співпідпорядкування.
- •2. Відношення підпорядкування.
- •6.2.4. Приклади відношень між поняттями
- •2. Відношення протилежності.
- •3. Відношення протиріччя.
- •6.3.2. Поділ понять
- •6.3.2.1. Загальна характеристика поділу. Види поділу Поділ — це логічна операція, в результаті якої здійснюється перехід
- •Контрольні запитання
- •1. Поділ повинен бути співмірним, тобто обсяг подільного поняття повинен дорівнювати сумі обсягів членів поділу.
- •6.3.3. Визначення понять 6.3.3.1.Загальна характеристика визначення
- •6.3.3.2. Явні визначення та їх види
- •6.3.3.4, Неявні визначення та їх види
- •Тема 7: Основи теорії аргументації Основні терміни:
- •7.1. Поняття про аргументацію. Структура аргументації
- •Контрольні запитання
- •7.3. Види аргументації
- •7.3.1. Доказова та недоказова аргументація
- •Аргументи:
- •Контрольні запитання
- •II. Непряма аргументація
- •Контрольні запитання
- •7.4. Поняття про критику. Види критики
- •2. Розділова аргументація
- •Правила щодо тези;
- •Правила щодо аргументів;
- •Правила щодо форми, або демонстрації.
- •Контрольні запитання
- •2. Теза повинна залишатись незмінною протягом усієї аргументації або критики.
- •3. Обгрунтування аргументів повинне проводитися незалежно від тези.
- •2. Аргументи повинні бути висловлюваннями, які повністю або частково обгрунтовані.
- •4. Аргументи повинні бути достатніми для обгрунтування тези.
- •Контрольні запитання
- •Тема 2: -«Семіотичний характер логіки»
- •Тема 3: -«Логічний аналіз висловлювань»
- •Тема 4: «Дедуктивні міркування»
- •Тема 5: Правдоподібні міркування
- •Тема 6 "Поняття"
- •Тема 7: "Основи теорії аргументації"
Контрольні запитання
Які види непрямих дедуктивних міркувань ви знаєте?
Наведіть схеми непрямих дедуктивних міркувань.
При вивченні теми "Дедуктивні міркування" ви також можете застосувати таку літературу.
Брюшинкин В.Н. Практический курс логики для гуманитариев . - М„ 1996. - 182-212;
Ивин А.А. Логика. - М., 1999. - 181-191;
Ивлев Логика. - М.,1998. - С. 74-105;
Конверський А.Є. Логіка. - К„ 1999. - С.204-228;
Хоменко І.В. Логіка в задачах. - К, 1998. - С. 78- 93;
Хоменко І.В., Алексюк І.А. Основи логіки. - К, 1996. - С. 138-144.
127
52. Загальна характеристика індуктивних міркувань. Види індуктивних міркувань.
Індуктивне міркування - це міркування, в якому здійснюється перехід від знання про частину предметів до загального знання про всі предмети даного класу.
Розрізняють декілька видів індуктивних міркувань. Серед них повна і неповна індукція.
Повна індукція — це міркування, в якому на підставі наявності певної ознаки у кожного предмета даного класу робиться висновок про її наявність у всього класу предметів.
Індуктивні міркування такого типу застосовуються тільки в тих випадках, коли мають справу із закритими класами предметів: число предметів, що до них входять, є скінченним і повинне легко піддаватися перерахуванню.
Наприклад, перед аудиторською комісією поставлене завдання перевірити стан фінансової дисципліни в філіалах конкретного банківського об'єднання. Відомо, що це об'єднання складається з п'яти банківських філій. Звичайний спосіб перевірки у цьому випадку — проаналізувати діяльність кожного з п'яти банків. Якщо не буде знайдено жодного фінансового порушення, тоді аудиторська комісія зможе обгрунтувати тезу, що усі філії банківського об'єднання дотримуються фінансової дисципліни.
Слід зазначити, що повна індукція не є суто індуктивним міркуванням, бо за її допомогою на підставі істинних засновків можна отримати істинний висновок. Це означає, що застосовуючи схему міркування "повна індукція", людина може обгрунтувати достовірне знання.
Неповна індукція — це міркування, в якому на підставі наявності певної ознаки у частини предметів даного класу робиться висновок про П наявність у всього класу предметів.
Розрізняють два основних види неповної індукції: індукцію шляхом переліку (популярну індукцію) та індукцію шляхом відбору (наукову
126
Італія - республіка, Португалія - республіка, Франція -
Республіка.
Італія, Португалія, Франція - західноєвропейські
країни.
О тже, усі західноєвропейські країни - республіки. І перше, і друге міркування побудовані за однією схемою, яка не є логічним законом. І в першому, і в другому міркуваннях засновки істинні, але висновок першого міркування істинний, а висновок другого міркування - хибний. Дійсно, усі латиноамериканські країни -республіки, але в Західній Європі існують країни, які не є республіками. Це, наприклад: Англія, Бельгія, Іспанія. Отже, індукція може вести від істинних засновків як до істинного, так і до хибного знання. На відміну від дедукції, яка спирається на логічний закон, вона не гарантує отримання істинного висновку із істинних засновків. Висновок правдоподібного міркування завжди буде мати лише правдоподібний, ймовірний характер. Отримані таким шляхом висновки завжди потребують подальшої перевірки і обгрунтування.
Цей матеріал більш докладно можна подивитися у підручнику Хоменко І.В. "Логіка - юристам". - К., 1997. - С. 95-97 (теорія)