Контрольні запитання

1. Які види непрямих дедуктивних міркувань ви знаєте?

2. Наведіть схеми непрямих дедуктивних міркувань.

При вивченні теми "Дедуктивні міркування" ви також можете застосувати таку літературу.

1. Брюшинкин В.Н. Практический курс логики для гуманитариев . - М„ 1996. - 182-212;

1. Ивин А.А. Логика. - М., 1999. - 181-191;

2. Ивлев Логика. - М.,1998. - С. 74-105;

3. Конверський А.Є. Логіка. - К„ 1999. - С.204-228;

4. Хоменко І.В. Логіка в задачах. - К, 1998. - С. 78- 93;

5. Хоменко І.В., Алексюк І.А. Основи логіки. - К, 1996. - С. 138-144.

127

52. Загальна характеристика індуктивних міркувань. Види індуктивних міркувань.

Індуктивне міркування - це міркування, в якому здійснюється перехід від знання про частину предметів до загального знання про всі предмети даного класу.

Розрізняють декілька видів індуктивних міркувань. Серед них повна і неповна індукція.

Повна індукція — це міркування, в якому на підставі наявності певної ознаки у кожного предмета даного класу робиться висновок про її наявність у всього класу предметів.

Індуктивні міркування такого типу застосовуються тільки в тих випадках, коли мають справу із закритими класами предметів: число предметів, що до них входять, є скінченним і повинне легко піддаватися перерахуванню.

Наприклад, перед аудиторською комісією поставлене завдання перевірити стан фінансової дисципліни в філіалах конкретного банківського об'єднання. Відомо, що це об'єднання складається з п'яти банківських філій. Звичайний спосіб перевірки у цьому випадку — проаналізувати діяльність кожного з п'яти банків. Якщо не буде знайдено жодного фінансового порушення, тоді аудиторська комісія зможе обгрунтувати тезу, що усі філії банківського об'єднання дотримуються фінансової дисципліни.

Слід зазначити, що повна індукція не є суто індуктивним міркуванням, бо за її допомогою на підставі істинних засновків можна отримати істинний висновок. Це означає, що застосовуючи схему міркування "повна індукція", людина може обгрунтувати достовірне знання.

Неповна індукція — це міркування, в якому на підставі наявності певної ознаки у частини предметів даного класу робиться висновок про П наявність у всього класу предметів.

Розрізняють два основних види неповної індукції: індукцію шляхом переліку (популярну індукцію) та індукцію шляхом відбору (наукову

126

Італія - республіка, Португалія - республіка, Франція -

Республіка.

Італія, Португалія, Франція - західноєвропейські

країни.

О тже, усі західноєвропейські країни - республіки. І перше, і друге міркування побудовані за однією схемою, яка не є логічним законом. І в першому, і в другому міркуваннях засновки істинні, але висновок першого міркування істинний, а висновок другого міркування - хибний. Дійсно, усі латиноамериканські країни -республіки, але в Західній Європі існують країни, які не є республіками. Це, наприклад: Англія, Бельгія, Іспанія. Отже, індукція може вести від істинних засновків як до істинного, так і до хибного знання. На відміну від дедукції, яка спирається на логічний закон, вона не гарантує отримання істинного висновку із істинних засновків. Висновок правдоподібного міркування завжди буде мати лише правдоподібний, ймовірний характер. Отримані таким шляхом висновки завжди потребують подальшої перевірки і обгрунтування.

Цей матеріал більш докладно можна подивитися у підручнику Хоменко І.В. "Логіка - юристам". - К., 1997. - С. 95-97 (теорія)