- •Контрольні запитання
- •Тема 2: -«Семіотичний характер логіки»
- •Контрольні запитання
- •2.3. Виміри та рівні знакого процесу
- •Тема 3: Логічний аналіз висловлювань
- •Контрольні запитання
- •3.2.1. Заперечення, його умови істинності
- •3.2.3, Диз'юнкція, ії умови істинності
- •3.2.2. Кон'юнкція, п умови істинності
- •3.2.4. Імплікація, її умови істинності
- •3.2.6. Логічні сполучники в правових контекстах
- •1) Семантична некоректність запитання.
- •Контрольні запитання
- •3.4.2.Види запитань.
- •3.4.2. Види відповідей
- •2) Синтаксична некоректність запитання.
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- •4.2. Прямі дедуктивні міркування
- •Тема 4: «дедуктивні міркування»
- •2. Умовно-категоричні міркування
- •4. Умовно-розділові міркування (дилеми)
- •4.3. Непрямі дедуктивні міркування
- •Тема 5: недедуктивні (правдоподібні) міркування
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- •Тема 6: поняття
- •6.1. Загальна характеристика поняття. Структура поняття.
- •6.2.2. Типи відношень між сумісними поняттями
- •1. Відношення тотожності.
- •3. Відношення перетину.
- •6.2.3. Типи відношень між несумісними поняттями
- •1. Відношення співпідпорядкування.
- •2. Відношення підпорядкування.
- •6.2.4. Приклади відношень між поняттями
- •2. Відношення протилежності.
- •3. Відношення протиріччя.
- •6.3.2. Поділ понять
- •6.3.2.1. Загальна характеристика поділу. Види поділу Поділ — це логічна операція, в результаті якої здійснюється перехід
- •Контрольні запитання
- •1. Поділ повинен бути співмірним, тобто обсяг подільного поняття повинен дорівнювати сумі обсягів членів поділу.
- •6.3.3. Визначення понять 6.3.3.1.Загальна характеристика визначення
- •6.3.3.2. Явні визначення та їх види
- •6.3.3.4, Неявні визначення та їх види
- •Тема 7: Основи теорії аргументації Основні терміни:
- •7.1. Поняття про аргументацію. Структура аргументації
- •Контрольні запитання
- •7.3. Види аргументації
- •7.3.1. Доказова та недоказова аргументація
- •Аргументи:
- •Контрольні запитання
- •II. Непряма аргументація
- •Контрольні запитання
- •7.4. Поняття про критику. Види критики
- •2. Розділова аргументація
- •Правила щодо тези;
- •Правила щодо аргументів;
- •Правила щодо форми, або демонстрації.
- •Контрольні запитання
- •2. Теза повинна залишатись незмінною протягом усієї аргументації або критики.
- •3. Обгрунтування аргументів повинне проводитися незалежно від тези.
- •2. Аргументи повинні бути висловлюваннями, які повністю або частково обгрунтовані.
- •4. Аргументи повинні бути достатніми для обгрунтування тези.
- •Контрольні запитання
- •Тема 2: -«Семіотичний характер логіки»
- •Тема 3: -«Логічний аналіз висловлювань»
- •Тема 4: «Дедуктивні міркування»
- •Тема 5: Правдоподібні міркування
- •Тема 6 "Поняття"
- •Тема 7: "Основи теорії аргументації"
Тема 2: -«Семіотичний характер логіки»
Основні терміни:
Знак, знаки-копії (іконічні знаки), зшки-символи, знаки-ііщекси, семіотика, дескриптивна семіотика, теоретична семіотика, лінгвістична семіотика, логічна семіотика, знаковий процес, знаковий засіб, значення, інтерпретанта, інтерпретатор, виміри семіозису, логічний синтаксис. Логічна семантика, логічна прагматика, рівні знакового процесу, об'єктна мова, метамова
Визначення терміте можна знайти у розділі «Словник основних терміте логіки».
2.1. Семіотика як наука про знаки
Ми живемо у знаковому світі. Навколо нас знаки і навіть ми самі також можемо виступати знаками для інших людей. Розрізняють різноманітні види знаків (знаки-копії, знаки-символи, знаки-індекси, мовні знаки, немовні знаки тощо). Так, наприклад, будь-який текст може виступати як сукупність мовних знаків, а звідси випливає, що і міркування як певний текст можна розглядати як ланцюжок знаків.
Наука, що вивчає знаки та знакові процеси, отримала назву семіотики.
Це молода наукова дисципліна. Вона сформувалася лише у 20ст., хоча знакові підходи до вивчення певних явищ, процесів можна знайти вже в творах античних та середньовічних вчених. її засновниками вважаються французський лінгвіст Фердінанд де Соссюр (1857-1913) та американські філософи Чарльз Пірс (1839-1914) і Чарльз Морріс (1901-1978). Фердінанд де Соссюр спробував розглянути природні мови як знакові системи у рамках нової наукової дисципліни, яку назвав «семіологією». Чарльз Пірс вніс до наукового співтовариства сам термін «семіотика». Чарльз Морріс у 1938р. видав друком працю «Основи теорії знаків», яка стала першим систематичним викладом семіотики як науки.
Семіотика на сучасному етапі її розвитку - це міждисциплінарна дисципліна. У неї відсутній чітко окреслений предмет дослідження. Будь-
74
Наведена вище схема міркування с правильною. Це означає, що якщо засновки такого міркування будуть істинними твердженнями, то його висновок також повинен бути істинним твердженням.
Цей матеріал більш докладно ви можете подивитися у підручнику Хоменко ІЗ. Логіка - юристам. - К, 1997. - с. 15-21 (теорія), с. 249-251 (практика).
Контрольні запитання
Що таке міркування? Яка його структура?
Що таке правильне міркування?
Що таке неправильне міркування?
Чи достатньо дотримуватися правил та законів логіки, щоб отримати істинний висновок у міркуванні?
Що таке логічна форма?
Які особливості формалізованих мов?
Яка сутність методу формалізації в логіці? Чим він відрізняється від методу формалізації в праві?
Додаткова література до теми «Предмет та метод логіки*-
Для вивчення теми «Предмет та метод лоти» ви можете також застосовувати таку літературу:
Брюшинкин В.Н. Пршсгический курс логики для гуманитариев. - М., 1996. -С.8-23.
Войшвилло Е.К., Деггярев М.Г. Логика - М„ 1998. - С. 8-42.
Ивин АА Логика - М, 1998. - С. 5-24.
Ивлев Ю.В. Логика. - М.,1998. - С. 4-15.
Конверський А.Є. Логіка - К, 1999. - С. 6-34,44-54
Хоменко І.В. Логіка в задачах. - К, 1998. - С. 5-11.
Хоменко І.В., Алексюк ІА Основи логіки. - К, 1996. - С. 7-38.
22. Структура знакового процесу. Структура значення
знака.
Процес, в якому щось функціонує як знак називається знаковим процесом, або семіозисом.
Цей процес (згідно із традицією, що сягає часів стародавньої Греції) розглядається з точки зору чотирьох основних компонетів:
Знакового засобу (того, що виступає знаком);
Значення ( те, на що вказує знак);
Інтерпретатора ( того, хто сприймає знак),
Інтерпретанти ( реакції того, хто сприймає знак).
Розглянемо такий приклад - ситуацію; "Викладач читає лекцію з логіки студентам юридичного факультету". 3"ясуємо основні компоненти цієї знакової ситуації.
Знаковий засіб - текст лекції;
Значення - зміст лекції;
Інтепретатор - студенти, що присутні на лекції;
4. Інтерпретанта - поведінка студентів на лекції (слухають, конспектують, задають запитання тощо).
Як видно, основним компонентом знакового процесу виступає знак. Кожний знак має значення, тобто щось позначає. Розрізняють два основні види значення знака: предметне й смислове.
Предметне значення знака - це предмет, що позначається даним знаком.
Предметні значення різноманітні: це можуть бути окремі об'єкти, класи об'єктів, явища, процеси, властивості об'єктів та відношення між ними тощо.
Смислове значення визначається як зміст знака, який засвоюється в процесі його розуміння. Інакше кажучи, смисл знака - це сукупність суттєвих рис, властивостей, характеристик предмета, який позначається даним знаком.
76
яке явище чи процес, розглянуті з точки зору їх знакового втілення, можуть стати об»єктом аналізу цієї науки.
У зв'язку з цим у наш час проводяться дослідження в рамках правової семіотики, семіотики медицини, семіотики кіно, семіотики музики, психоаналітичної семіотики тощо. Усі ці розділи відносяться до так званої дескриптивної семіотики.
Дескриптивна семіотика - це семіотика, яка вивчає конкретні знакові системи.
Окрім дескриптивної семіотики науковці також відрізняють теоретичну семіотику.
Теоретична семіотика - це семіотика, яка вивчає найбільш загальні властивості та відношення, що притаманні будь-яким знаковим системам, незалежно від їх матеріального втілення.
Теоретичну семіотику цікавлять насамперед загальні принципи побудови будь-яких знакових систем, а також загальні принципи їх виникнення та функціонування.
До складу теоретичної семіотики відноситься логічна семіотика, яка має справу з аналізом природних та штучних мов у різних аспектах їх функціонування.
Цей матеріал білий докладно ви можете подивитися у підручнику Хоменко ІЗ. Логіка - юристам, - К, 1997. - с. 25-28 (теорія), с254 (практика).