2. Теза повинна залишатись незмінною протягом усієї аргументації або критики.

Це правило випливає з вимог закону тотожності. Порушення цього закону в процесі міркування призводить до помилки, яка отримала назву «підміна тези».

Вона має місце тоді, коли висувається деяке положення як теза, а аргументується або критикується зовсім інше положення, яке є лише схожим з першим.

Розглянемо такий приклад: «Хтось узявся довести, гир 3 рази по 2 буде не 6, а 4. Для цього він узяв звичайний сірник і запросив присутніх уважно слідкувати за його міркуванням. «Переламавши сірник навпіл, — сказав він, — будемо мати один раз 2. Зробивши те саме з однією з половинок, будемо мати другий раз 2. Нарешті зробивши те саме з іншою половинкою, будемо мати третій раз 2. Отже, узявши три рази по два, ми отримали чотири, ^а не шість, як звичайно прийнято думати».

У міркуванні дивного математика була припущена помилка — «підміна тези*. Замість того щоб доводити твердження «3x2= 4», він доводив, що

174

"Приватизація зе:ллі в наш час необхідна", перш за все слід з'ясувати, що означає термін "приватизація землі" і що розуміє під ним ваш опонент.

По-друге, чи можете ви встановити відношення між поняттями, які складають тезу.

Іноді люди начебто розуміють поняття, що входять до тези, але для них важко встановити відношення між поняттями.

По-третє, оскільки тезу формулюють у вигляді певного твердження, слід визначити його кількісну характеристику, тобто з'ясувати, про яку кількість предметів у ньому йдеться (тобто про всі предмети, їх частину: більшість чи меншість, або окремий предмет).

Наприклад, хтось стверджує, що 'Усі люди егоїсти". У цьому випадку ще не ясно про всіх чи про деяких людей йдеться у висловлюванні. Такі тези важко відстоювати й не менш важко критикувати саме через їхню невизначеність.

По-четверте, важливе значення має вирішення питання про модальність тези: чи є вона достовірним або проблематичним висловлюванням; чи стан справ, що в ній описується, має місце в дійсності або він є тільки можливим; теза претендує на логічну або фактичну істинність тощо.

З першим правилом щодо тези пов'язані хитрощі', які досить часто зустрічаються під час суперечок:

Х итрощі можуть бути допустимими (коректними) і недопустимими (некоректними). З цього приводу відомий адвокат М. Казаринов в одній із своїх промов відмітив: «Будь-який захист є допустимим. Чи буду я захищати людину, яка випадково відхилилася від прямого і чесного шляху, чи людину, яка усе життя, як шаховий кінь, ходить кривими стежками, - захист мій в принципі є справою благородною і високою. Але засоби і прийоми можуть бути непорядними і недопустимими. І якщо, захищаючи шахового коня, я буду доводити, що кінь ходить прямо, а дошка крива, і що кінь не чорний, а білий, і щоб створити ілюзію білизни, стану завзято чорнити все навколишнє, то захист мій, побудований на засадах фальші й облуди, буде гідний тільки осуду; він мало прислужить обвинуваченому, а для моєї доброї слави прислужить ще менше».

Цит. за кн. Защитительнне речи советских адвокатов. М., 1956. С. 170.

177

тезу, а опонент замінює її на більш сильне твердження. Потім він показує, що друге положення обгрунтувати неможливо, більш того, він навіть може його розкритикувати. В результаті опонент стверджує, що спростував тезу пропонента.

в) "логічна диверсія". У цьому випадку пропонент/опонент навмисне переводить розмову, суперечку на іншу тему, яка є йому добре знайомою.

Правила, помилки, хитрощі щодо тези

Правила	Помилки	Хитрощі
І.Теза повинна бути	1.Висування невизна-	1а. «вимога надмірного
сформульована чітко та ясно.	ченої, неясної, нечіткої тези.	уточнення тези»;
		16. «умисне нерозуміння
		тези»;
		їв. «необгрунтоване
		звинувачення в неясності»;
		1г. «нечітке формулювання
		тези».
2. Теза повинна	2. «Підміна тези»'	2а. «послаблення тези
залишатись незмінною	2а. «підміна тези більш	аргументації»;
протягом усієї аргументами/	сильним твердженням»;	26. «посилення тези
критики.	26. «підміна тези більш	критики»;
	слабким твердженням»;	2в. «логічна диверсія».
	2в. «підміна тези по-
	силанням на особисті якості
	людини»;
	2г. «втрата тези».

П. Правила та помилки щодо аргументів і. Аргументи повинні бути сформульовані ясно та чітко.

Для того щоб це правило виконувалося, необхідно: а) виявити всі аргументи, які передбачається застосовувати в процесі орщментащ/критики. Якщо протягом суперечки пропонент чи опонент відмовляється від деяких аргументів, змінює їх, наводить нові, то все це повинне бути оговореним;

176

■«якщо ціле поділити навпіл, а потім кожну половинку в свою чергу поділити навпіл, то в результаті отримаємо чотири частини». Різновидами помилки «підміна тези» є також:

а) * підміна тези більш сильним, твердженням*. Твердження А є більш сильним, ніж твердження В тод^коли твердження В випливає з твердження А, а не навпаки.

Щодо доведення ця помилка називається «хто багато доводить, той нічого не доводить»;

б) -«підміна тези більш слабким твердженням». Твердження А є більш слабким, ніж твердження В тоді, коли твердження А випливає з твердження В, а не навпаки.

Щодо спростування ця помилка називається «хто багато спростовує, той нічого не спростовує»;

в) «підміна тези посилання на особисті якості людини*. У цьому випадку замість того, щоб обґрунтовувати або критикувати тезу, починають характеризувати людину, яка висунула що тезу, або людину, про яку йдеться у тезі.

Так, дуже часто у суді адвокати замість того щоб доводити невинність підсудного, обґрунтовують, що він є турботливим батьком, добрим чоловіком і т. ін.;

г) «втрата тези*- Ця помилка має місце тоді, коли в процесі суперечки навмисно «забувають початкову тезу», а іноді навіть тему розмови, і переходять до обговорення зовсім іншої тези.

З другим правилом щодо тези пов'язані такі хитрощі:

а) "послаблення тези аргументації". У цьому випадку супротивник висуває положення, яке важко або неможливо довести. Потім він замінює його на інше твердження, яке є більш слабким за попереднє. Опонент, не розібравшись, намагається розкритикувати саме друге положення, але не може цього зробити. Тоді пропонент наводить заздалегідь розроблене його обгрунтування і бере гору, роблячи вигляд, що він довів перше положення;

б) «посилення тези критики*. У цьому випадку пропонент висуває

179

• аргумент є самосуперечливим твердженням (наприклад, вислів Сократа: «я знаю, шр я нічого не знаю»);

• в процесі аргументації/критики як аргумент використовують твердження про факт, оцінити який можна буде лише в майбутньому (■«через півроку ми отримаємо прибуток 60%», -«зростання інфляції в майбутньому не відбудеться» тощо).

б) «брехливий аргумент»-. Помилка, яка полягає у використанні в процесі аргументації/критики аргументу, хибність якого відома пропоненту/опоненту.

Причини такої помилки: використання як аргументу неіснуючого факту; посилання на подію, що не мала місця в дійсності; вказівка на неіснуючих свідків тощо.

Особливо небезпечною ця помилка є в судово-слідчій діяльності, хибні свідчення зацікавлених людей (свідків чи обвинуваченого), неправильно здійснене пізнавання особи, речей і т. ш. можуть призвести до судових помилок — покарання невинного або виправдування злочинця.

в) «випередження основи». У ролі основного аргументу, за допомогою якого обґрунтовується теза, використовують твердження, істинність якого ще не доведена (посилаються на чутки, чиїсь думки або припущення). У дійсності достовірність таких доводів лише передбачається, але не встановлюється з необхідністю.

г) «підміна критики тези критикою аргументів». На підставі факту спростування аргументів говорять про спростування тези. Однак очевидно, що спростування аргументів говорить лише про необґрунтованість тези, але ж ніяк не про її спростування.

Прийом підміни критики тези критикою аргументів дуже часто зустрічається в судовій практиці, коли, критикуючи аргументи обвинувачення, адвокат робить висновок про те, що обвинувачений взагалі не є винним.