- •Стратегія розвитку України у період до 2020 року
- •5.2. Людина і сталий розвиток 181
- •6.1. Суспільство, людина і сталий розвиток 236
- •6.2. Підвищення енергобезпеки та покращення енергозабезпечення 260
- •6.3. Кардинальне підвищення інноваційної складової розвитку 264
- •6.4. Підвищення конкурентоспроможності окремих сфер економіки 271
- •Частина 1. Світ у 2020 році: глобальні тенденції та виклики
- •1.1. Мегатренди світового економічного розвитку
- •1.2. Розвиток громадянського суспільства
- •1.3. Стан навколишнього природного середовища та прогноз його змін до 2020 року.
- •1.4. Розвиток людського капіталу
- •1.5. Сільськогосподарські угіддя та агропродовольчий ринок
- •1.6. Промислове виробництво
- •1.7. Світовий ринок енергоресурсів
- •1.8. Потоки капіталу та міжнародна торгівля
- •1.9. Світові фінансові ринки
- •1.10. Інновації та технології
- •Частина 2. Потенціал розвитку економіки України
- •2.1. Економіка України у глобальному середовищі
- •2.2. Стан економічного і соціального розвитку України у 2008 році та на початку 2009 року.
- •2.3. Становлення громадянського суспільства
- •2.4. Відтворення демографічного потенціалу
- •2.5. Трудові ресурси
- •2.6. Освіта і охорона здоров’я
- •2.7. Забезпеченість земельними ресурсами та кліматичні зміни
- •2.8. Вітчизняний агропродовольчий ринок і сільський розвиток
- •2.9. Промисловий потенціал
- •2.10. Національний енергетичний ринок
- •2.11. Національна інноваційна система та технології
- •Частина 3. Сильні та слабкі сторони української економіки, сприятливі можливості та загрози для економічного прориву
- •3.1. Сильні сторони та сприятливі можливості
- •3.2. Слабкі сторони та загрози
- •Частина 4. Сценарії, етапи та рамкові умови розвитку економіки України до 2020 року
- •4.1. Сценарії розвитку економіки України на період до 2020 року
- •4.2. Основні складові, етапи та напрями реалізації сценаріїв
- •Частина 5. Макроекономічна і фінансова стабілізація та інституційне забезпечення конкурентоспроможності на період 2009-2012 рр.
- •5.1. Забезпечення сприятливих рамкових умов для підвищення адаптивності економіки до зовнішніх шоків
- •5.1.1. Макроекономічна стабільність
- •5.1.2. Оптимізація ролі держави та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності
- •5.1.3. Розвиток конкуренції на внутрішньому ринку
- •5.1.4. Становлення громадянського суспільства та підвищення ефективності дій Уряду
- •5.1.5. Оптимізація структури державного сектору економіки
- •5.1.6. Підвищення ефективності управління об’єктами державної власності
- •5.1.7. Розвиток фінансових ринків
- •5.2. Людина і сталий розвиток
- •5.2.1. Модернізація системи охорони здоров’я
- •5.2.2. Сучасна і якісна освіта та підготовка кадрів
- •5.2.3. Розвиток культури
- •5.2.4. Розвиток фізичної культури та спорту
- •5.2.5. Створення ринку доступного житла
- •5.2.6. Ефективна підтримка соціально-вразливих верств населення
- •5.2.6.1 Мінімізація негативного впливу кризи на соціально-вразливі верстви населення
- •5.2.6.2 Підвищення ефективності функціонування системи загальнообов’язкового державного соціального страхування
- •5.2.6.3. Забезпечення стабільного функціонування пенсійної системи, поетапного запровадження накопичувальної системи пенсійного страхування, розвиток недержавного пенсійного забезпечення
- •5.2.6.4 Підвищення ефективності державної підтримки вразливих верств населення; реформування сфери надання соціальних послуг та забезпечення соціального захисту населення
- •5.2.7. Розвиток трудового потенціалу
- •5.2.7.1. Мінімізація негативного впливу кризи на стан ринку праці
- •5.2.7.2. Підтримка досягнутого рівня оплати праці у бюджетній сфері
- •5.2.8. Сталий розвиток довкілля
- •5.2.9. Адаптація до глобальних кліматичних змін
- •5.3. Технологічний прорив в індустрії
- •5.3.1. Впровадження сучасних інноваційних промислових технологій
- •5.3.2. Технологічні зміни в системі забезпечення енергетичної безпеки держави
- •5.4. Зняття інфраструктурних обмежень
- •5.4.1. Будівництво сучасних транспортних коридорів та інтегрування до загальноєвропейської інфраструктури
- •5.4.2. Відновлення та модернізація муніципальної інфраструктури
- •5.5. Перехід до високоефективного аграрного та аграрно-переробного виробництва
- •5.5.1. Забезпечення ефективного функціонування агропромислового комплексу
- •5.5.2. Підвищення ефективності управління землями державної власності
- •5.5.3. Підтримка безпечного рівня основних продуктів харчування
- •5.5.4. Підвищення ефективності регулювання експортно-імпортних відносин
- •6. Створення сучасної інноваційної системи
- •6.1. Створення конкурентоспроможної системи генерування знань
- •5.6.2. Формування інноваційної інфраструктури та системи трансферу технологій
- •5.6.3. Розвиток системи управління інтелектуальною власністю
- •5.6.4. Стимулювання попиту на інновації
- •5.6.5. Інтеграція науково-технологічного потенціалу України у світове господарство
- •7. Україна і світ
- •5.7.1. Розширення співробітництва з Європейським Союзом
- •5.7.2. Розвиток двостороннього та регіонального співробітництва
- •5.7.3. Розвиток міжнародного співробітництва в галузі безпеки
- •5.7.4. Використання переваг членства в сот
- •5.7.5. Забезпечення виконання зобов’язань України перед Радою Європи
- •5.7.6. Співробітництво з міжнародними фінансовими організаціями
- •Частина 6. Пріоритетні напрями реалізації стратегії конкурентоспроможності економіки України на період 2013–2020 р.Р.
- •6.1. Суспільство, людина і сталий розвиток
- •6.1.1. Становлення громадянського суспільства в Україні
- •6.1.2. Підвищення якості освіти
- •6.1.3. Модернізація системи охорони здоров’я
- •6.1.4. Вирішення проблем демографії
- •6.1.5. Покращення умов розвитку та якості трудових ресурсів
- •6.1.6. Реалізація національної екологічної політики на 2013 – 2020 роки
- •Завдання 6.1.6.3. Упровадження дієвої системи інформування населення з питань охорони та збереження навколишнього природного середовища, екологічної політики.
- •6.2. Підвищення енергобезпеки та покращення енергозабезпечення
- •6.2.1. Підвищення ефективності енергетичної політики Уряду
- •6.2.2. Підвищення рівня енергетичної безпеки
- •6.2.3. Підвищення ефективності транспортування та споживання енергоресурсів
- •6.2.4. Стимулювання розвитку альтернативних джерел енергії
- •6.3. Кардинальне підвищення інноваційної складової розвитку
- •6.3.1. Концентрація матеріальних та фінансових ресурсів на провадженні наукових досліджень з пріоритетних напрямів розвитку науки і технологій
- •6.3.2. Створення сучасної інноваційної інфраструктури та системи трансферу технологій, забезпечення ефективного захисту прав інтелектуальної власності
- •6.3.3. Посилення ролі держави у забезпечення технологічного прориву та модернізації виробництва
- •6.3.4. Посилення ролі науки та інновацій у збереженні довкілля та ефективному використанні природних ресурсів
- •6.3.5. Інформаційне забезпечення інноваційного розвитку
- •6.4. Підвищення конкурентоспроможності окремих сфер економіки
- •6.4.1. Модернізація індустріального сектору економіки
- •6.4.2. Аграрний сектор і сільські території
1.10. Інновації та технології
Глобальні тенденції розвитку інноваційних процесів у світовій економіці в період до 2020 року характеризуватимуться дією економічних трендів, на які суттєво вплине сучасна економічна криза.
Зростання обсягу фінансових асигнувань в сферу науки та інноваційної діяльності. Тенденція матиме місце у випадку абсолютної більшості розвинених країн та переважної частини країн, що розвиваються, причому для перших динаміка витрат на НДДКР переважатиме аналог показника зростання їх ВВП. Один із головних наслідків – посилення економічної ролі фактору знань у цивілізаційному розвитку світу. Прогноз наукомісткості ВВП свідчить про перспективу домінування в означених країнах та економічних об’єднаннях позитивної динаміки даного показника впродовж 2009-2020 років.
Показник наукомісткості світового ВВП за підсумком прогнозного періоду зазнає зростання в межах 10-15 % відносно рівня 2007 року.
Збільшення масштабу ринкової комерціалізації втілених та невтілених складових прогресивного світового науково-технологічного доробку.
Обсяг світового ринку виробництва, експорту та імпорту інноваційної продукції сектора високих технологій матиме в наступному етапі дещо відмінну динаміку відтворення: станом на кінець 2010 року темпи зростання відповідатимуть аналогічним показникам періоду 2000-2005 років, проте вже за підсумком 2020 року економічне відтворення набуде розширеного формату – високотехнологічне виробництво зросте в 1,6 рази, а обсяг експорту та імпорту фактично вдвічі (див в додатках рис. 1.10.1).
На національному рівні така тенденція обумовлюватиме відповідного ґатунку посилення загального рівня фінансово-економічних вимог до результату інвестиційного супроводу реалізації проектів наукових досліджень і розробок як з боку держави, так і суб’єктів приватного сектора економіки.
Підвищення рівня інтернаціоналізації НДДКР. Забезпечуватиметься шляхом реалізації політичних ініціатив щодо регіональних програм наукової кооперації, посилення геоекономічної ролі ТНК, активного використання аутсорсінгової моделі залучення зовнішнього інтелектуального ресурсу до процесу виконання наукових розробок.
Тенденція щодо активності інноваційного інвестування наукових розробок та результативності інноваційного процесу активно зміщується в бік посилення економічної ролі країн Азії та Південно-Східної Європи і СНД – їх сумарна частка в глобальних витратах та поданих патентних заявках зросла за останні 10-15 років щонайменше вдвічі і наближається рівня 10 % та 20 % відповідно.
Економічними сферами найбільш активного прояву процесу інтернаціоналізації НДДКР постають автомобілебудування, електрична та електронна промисловість, фармацевтика, виробництва інформаційно-телекомунікаційного обладнання, а також комп’ютерної техніки, в яких даний показник значно перевищує узагальнений покажчик по промисловості в цілому.
Перспективними національними ринками для реалізації зусиль з метою подальшого посилення рівня інтернаціоналізації наукових досліджень інвестори з-поміж відзначеного регіону країн, що розвиваються, вбачають економіки Китаю, Індії, Сінгапуру та Російської Федерації.
В умовах стрімкої динаміки відтворення глобалізаційних процесів в світовій економічній системі означена тенденція безпосереднім своїм економічним наслідком матиме збереження, із можливістю незначного рівня посилення на кінець 2020 року, структури джерел фінансування наукових досліджень та розробок у пропорції 1:2,8 між урядом та приватним корпоративним капіталом на користь останнього.
Географічна міграція висококваліфікованого кадрового ресурсу. Тенденція відтоку інтелектуального потенціалу матиме місце в країнах, де система державного управління економікою продукуватиме умови для збереження розриву інноваційності між науковою та виробничою сферами. Фактор високого рівня інтернаціоналізації пошукових та прикладних досліджень хоча і створюватиме у відношенні перспектив інноваційного процесу фінансово-економічні передумови для домінування в межах розглянутого періоду тенденції до перетоку вільного світового інвестиційного капіталу, проте не нівелюватиме соціально-економічних чинників зміни фахівцями високої кваліфікації місць свого постійного проживання та професійної діяльності.
Конвергенція технологічних напрямів наукових досліджень. Передумовою тому постає перспектива відкриття на базі поєднання біо-, нано- та інформаційних технологій принципово нових, аналогів яким не існує в природі, матеріалів, створення нового покоління високоточних пристроїв, розробки якісно відмінного теоретичного та методичного інструментарію пошуку оптимальних шляхів розв’язання нагальних проблем цивілізаційного розвитку людини і суспільства у XXI сторіччі.
Фактор позитивного прогнозного тренду в частині глобального зростання народонаселення, домінування продовольчого та екологічного викликів економічному розвиткові світу в найближчі 10-15 років, в сфері наукових досліджень та інновацій означатиме дві речі: по-перше, збільшення акцентованої уваги країн-технологічних лідерів на розвитку напрямів наукових досліджень і розробок, позитивні екстерналії результату виконання яких зосереджені, насамперед, в галузі забезпечення безпеки життєдіяльності людини (екологічної, продовольчої, медичної), що обумовлюватиме так звану соціалізацію інноваційної діяльності; по-друге, ефективне і своєчасне виконання фундаментальних та прикладних досліджень у вказаних вище напрямах потребуватиме розширеного відтворення кадрового наукового потенціалу, що стане економічним приводом для поглиблення поляризації світу за ознакою знаннєвого формату використовуваної країнами моделі розвитку національної економічної системи;
Національні та регіональні тренди.
США: збільшення кадрового складу вузівської науки та кваліфікованих працівників із вищою технічною освітою; посилення пріоритету у фінансуванні фундаментальних досліджень; збільшення податкових пільг приватному сектору задля розвитку ним НДДКР;
ЄС: посилення міжнародної наукової кооперації, ініціювання реалізації об’єднаних технологічних ініціатив в рамках європейських технологічних платформ; кількісне та якісне укріплення людського ресурсу в галузі науково-технологічної діяльності; розвиток інфраструктури реалізації наукових досліджень та підтримка суб’єктів малого бізнесу, зайнятих в сфері НДДКР.
Тенденції світового технологічного розвитку на період до 2020 року.
Сегментація глобальних ринків нано-, біо- та інформаційно-комунікаційних технологій в напрямку більш інтенсивного розвитку нових технологічних ніш на зразок фармакогенетики, наноелектроніки, біоінформатики і т.п.
Сучасна структура загальносвітового обсягу високотехнологічного виробництва в довгостроковому періоді трансформуватиметься в напрямку суттєвого посилення соціально-економічної ролі в розвиткові суспільства інформаційно-телекомунікаційних технологій, технологій виробництва медичної техніки та фармацевтичних лікарських препаратів, сумарна частка яких в 2020 році наближатиметься рівня 90 % ринку високих технологій.
Період утвердження подібної структури неминуче супроводжуватиметься процесом подальшого сегментування відзначених технологічних ніш і як наслідок відбуватиметься взаємопроникнення існуючих на сьогодні напрямів розробки нових технологій, що в такий спосіб формуватиме передумови до реалізації етапу революційних зрушень в галузі прогресивних технологічних знань.
Стимулювання пошукових досліджень в сфері гуманітарних та технічних наук: математика, біологія, інформатика, механіка, фізика, хімія, електроніка і приладобудування. Передумова – необхідність досягнення ефекту розширення меж сучасного знаннєвого доробку та теоретико - прикладної бази вказаних видів науково-технічної діяльності, що обумовлюватиме поглиблення процесу конвергенції напрямів технологічних досліджень.
Екологізація домінуючих методів продукування енергетичного ресурсу. Сприятиме завершенню наукових розробок та початку широкого застосування нових альтернативних джерел отримання енергії – воднева енергетика та біоенергетика, в якій серед решти відновлювальних джерел особливого застосування набуде енергія біомаси. Результат – набуття суттєвого масштабу процесу диверсифікації джерел енергетичного виробництва і зрештою перехід до поступової заміни традиційних енергетичних матеріалів на більш екологічно безпечні види палива.
Розширення сфер застосування та досягнення масштабу серійного використання отриманих результатів науково-прикладних розробок в галузі нано- та біотехнологій. Наслідок – технологічна трансформація системи сільськогосподарського виробництва; застосування у секторі промисловості виду матеріалів, нанорівень конструювання яких робить можливим надання їм необхідних розмірів та функціональних властивостей, що виводить його поза межі виду композитних матеріалів, аналоги яким існують у природі; досягнення нових технологічних стандартів в галузі медицини, зокрема, в напрямах діагностики, лікування та профілактики захворювань (технології виробництва лікарських препаратів точкової або спрямованої дії, моделювання системи фармацевтичного лікування хвороб людини в залежності від генетичних особливостей її організму, штучного вирощування живих тканин організму).
Особливістю виконаного фахівцями американської RAND Corporation прогнозу розвитку 16-ти найбільш перспективних напрямів технологічного розвитку стало врахування фактору взаємозв’язку ринкових, соціально-економічних та технічних особливостей появи та розповсюдження нових технологій на глобальних ринках. Згідно з прогнозними оцінками, окремі новітні технології, переважно мережеві (як то повсюдний доступ до інформації, тканинна інженерія, сенсорні системи, переносні мікрокомп’ютери), залишаться доступними лише вузькому колу країн із відповідно розвиненими інститутами – що, на думку вказаної дослідницької інституції, й надалі забезпечуватиме технологічне лідерство нинішніх провідних держав.
Посилення природоохоронної складової в структурі технологічних пріоритетів цивілізаційного розвитку світу на наступні 10-15 років. Очікувані результати – удосконалення шляхом поєднання нано- та інформаційних технічного інструментарію передбачення, вияву і упередження стихійних природних явищ, створення принципово нових технологічних рішень зниження рівня шкідливих викидів та переробки виробничих відходів.