6.1.3. Модернізація системи охорони здоров’я

Завдання	Результати
Оптимізація рівня витрат на охорону здоров’я, розширення джерел фінансування охорони здоров’я та приведення його до середньоєвропейського рівня	Підтримка видатків на розвиток охорони здоров’я на середньоєвропейському рівні
Реформування системи охорони здоров’я та підвищення якості медичних послуг	Зростання середньої очікуваної тривалості життя до 2020р. для чоловіків - 68,0 років, для жінок – 77,6 року Стандартизація медичних послуг на 100% до 2020 р.
Зниження захворюваності населення найбільш небезпечними видами хвороб	Стабілізація рівня захворюваності населення за основними віковими демографічними групами за такими хворобами, як ВІЛ/СНІД, туберкульоз тощо; зниження показника летальності від злоякісних новоутворень на 5-10 %; зниження захворюваності соціально небезпечними хворобами, діабетом та серцево-судинним захворюванням та іншими; - зменшення коефіцієнту захворюваності на хвороби, що передаються статевим шляхом.
Формування здорового способу життя	Формування усвідомлення особистої відповідальності громадянина за своє власне та громадське здоров`я. Охоплення дітей і молоді віком 7–22 роки програмами формування здорового способу життя
Підвищення якості охорони материнства і дитинства	Зниження рівня: материнської смертності на 20 %; малюкової смертності на 20 %; підліткової вагітності на 20 %; штучного переривання вагітності в дорослих жінок на 20 %; захворюваності на інфекції, що передаються статевим шляхом, на 30 %.

Завдання 6.1.3.1 Оптимізація рівня витрат на охорону здоров’я, джерел фінансування охорони здоров’я та приведення його до середньоєвропейського рівня

Основні заходи:

перегляд і зміна фінансово-організаційних засад функціонування галузі охорони здоров’я, що передбачає: перехід на контрактну модель публічних державних закупівель медичних послуг при збереженні бюджетного фінансування галузі;

оптимізація фінансування, контролю і управління організаційним процесом створення в доцільних пропорціях часток сімейної і страхової медицини, посилення ролі держави на ринку медичних і споріднених послуг;

визначення базового стандарту загальнодоступної безкоштовної медичної допомоги;

надання бюджетним закладам охорони здоров’я статусу державних (комунальних) некомерційних підприємств;

запровадження договірних відносин та контрактної форми оплати праці у медичних закладах;

запровадження загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування;

створення ефективної системи вирівнювання фінансового забезпечення територіальних програм державних гарантій надання громадянам безкоштовної медичної допомоги на основі мінімального нормативу територіальної програми державних гарантій;

встановлення єдиних вимог до визначення розміру внесків на обов'язкове медичне страхування за категоріями населення.

Завдання 6.1.3.2 Реформування системи охорони здоров’я та підвищення якості медичних послуг

Основні заходи:

підготовка змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я;

кадрове, матеріально-технічне, методичне, фінансове, інформаційне, забезпечення закладів охорони здоров’я у місті та на селі;

створення системи управління якістю медичної допомоги;

стимулювання підвищення кваліфікації лікарів та підготовки середнього і молодшого медперсоналу через посилення диференціації оплати праці шляхом перерозподілу її фонду в межах затверджених бюджетних видатків;

поліпшення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості на базі створення при центральних районних лікарнях комплексні виїзних бригад у складі спеціалістів різного профілю;

стимулювання закріплення медичних кадрів на селі шляхом надання службового житла;

розвиток інноваційної діяльності медичних і наукових організацій для розробки і впровадження ефективних медичних технологій;

формування цільових наукових програм за пріоритетними напрямами з метою підтримки здоров'я населення і формування здорового способу життя, розробки і упровадження нових ефективних технологій ранньої діагностики в практику системи охорони здоров'я;

розроблення заходів щодо спрямування діяльності Державної санітарно-епідеміологічної служби України в напрямі здійснення соціально-гігієнічного моніторингу, спрямованого на оптимізацію основних показників здоров’я населення;

запровадження сучасних методів, принципів організації та надання медичної допомоги із залученням міжнародних організацій;

гармонізація вітчизняного санітарного законодавства із законодавством країн СНД, ЄС та вимогами СОТ;

реалізація програми “Централізована закупівля обладнання для закладів охорони здоров’я” – придбання автомобілів для закладів охорони здоров’я в сільській місцевості;

удосконалення системи стандартизації в галузі охорони здоров'я з метою упровадження сучасних медичних технологій надання медичної допомоги при найпоширеніших захворюваннях і захворюваннях, що завдають найбільшого збитку здоров'ю населення і соціальному благополуччю країни;

продовження розроблення стандартів та протоколів надання медичної допомоги населенню – реалізація Галузевої програми стандартизації медичної допомоги на період до 2020 року;

створення належної інфраструктури в закладах охорони здоров’я з метою забезпечення рівного доступу до стандартних послуг в усіх регіонах України;

вдосконалення служби швидкої медичної допомоги і розвиток санітарно-авіаційної швидкої медичної допомоги з оптимізацією термінів її надання і використанням ефективних методів лікування на до госпітальному етапі.

Завдання 6.1.3.3 Зниження захворюваності населення

Основні заходи:

впровадження у практику новітніх методів діагностики та лікування хворих;

впровадження повної диспансеризації населення;

розвиток ефективних, масових та відносно недорогих технологій первинної профілактики, до яких у першу чергу належать національні та регіональні освітньо-профілактичні програми з використанням засобів масової інформації, спрямовані на широкі верстви населення з метою зменшення поширеності факторів ризику серцево-судинних та інших хронічних неінфекційних захворювань;

здійснення системної інформаційної державної політики, спрямованої на широке ознайомлення суспільства з проблемами наркоманії та СНІДу та профілактику їх поширення;

налагодження системи контролю та оцінки ефективності виконання протитуберкульозних заходів у рамках задекларованих програм на національному та регіональному рівнях;

підвищення якості спеціалізованої кардіологічної допомоги шляхом підсилення амбулаторної ланки кардіологічної служби та реструктуризації стаціонарної допомоги; стимулювання виробництва в Україні ефективних та недорогих кардіологічних препаратів із забезпеченням державного контролю за їх якістю та державного регулювання ціноутворення;

створення національного й регіональних реєстрів осіб підвищеного ризику ураження туберкульозом та їх систематичного обстеження; реорганізація фтизіатричної служби України на основі реалізації DOTS-стратегії боротьби з туберкульозом, адаптованої до існуючої системи; збільшення фінансування та модернізація матеріально-технічної бази фтизіатричної галузі, поліпшення її кадрового потенціалу;

розвиток профілактичної медицини, спрямованої на попередження та своєчасне виявлення захворювань (у т. ч. удосконалення системи профілактичних медичних оглядів дорослого населення та забезпечення обов’язкового щорічного профілактичного огляду дітей та підлітків);

реформування первинної медичної допомоги на засадах сімейної медицини, перехід на яку має здійснюватись поступово, з появою відповідних можливостей, зокрема матеріального забезпечення праці сімейних лікарів, підготовки і перепідготовки відповідних медичних кадрів.

Завдання 6.1.3.4 Пропаганда і формування здорового способу життя

Основні заходи:

розробка і реалізація заходів зі скорочення втрат працездатного населення від керованих причин;

пропаганда і формування здорового способу життя і підвищення відповідальності роботодавця за здоров'я своїх працівників і населення за власне здоров'я;

розробка і реалізація програм з профілактики алкоголізму, табакокуріння та інших чинників ризику;

формування культури здорового харчування населення;

розробка і реалізація заходів щодо забезпечення безпечного для життєдіяльності людини навколишнього середовища;

забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення.

Завдання 6.1.3.5: Охорона материнства і дитинства

Основні заходи:

розвиток системи охорони здоров'я матері і дитини на всіх етапах надання медичної допомоги, включаючи вдосконалення проведення профілактичних заходів у частині охорони здоров'я дітей і підлітків, удосконалення надання медичної допомоги в освітніх установах;

забезпечення акушерських стаціонарів необхідним обладнанням кардіомоніторами, апаратами УЗД, апаратами штучної вентиляції легень, пульсоксиметрами, сучасним портативним лабораторним обладнанням для забезпечення цілодобової лабораторної діагностики) з метою впровадження клінічних протоколів із сучасних перинатальних технологій відповідно до рекомендацій ВООЗ;

забезпечення акушерських стаціонарів необхідними витратними матеріалами (одноразовими вакуум-екстракторами) для впровадження сучасних перинатальних технологій відповідно |до рекомендацій ВООЗ;

реорганізація акушерських та неонатологічних відділень для впровадження сучасних перинатальних технологій (індивідуальні/сімейні пологові зали, палати для спільного перебування матері та дитини);

проведення тренінгів для сімейних лікарів/лікарів загальної практики з питань спостереження за здоровими вагітними та проведення тренінгів з питань сучасних технологій в акушерській практиці для лікарів та середнього медперсоналу родопомічних закладів;

запровадження шкіл відповідального батьківства у кожному закладі, що надає антенатальну допомогу, забезпечення їх необхідним обладнанням;

розроблення та видання інформаційно-методичних матеріалів для дітей, учнівської та студентської молоді з питань здорового способу життя та збереження репродуктивного здоров'я (листівки, буклети, плакати тощо);

щорічне проведення інформаційно-просвітницьких кампаній для населення з питань здорового способу життя, репродуктивного здоров'я та запобігання непланованій вагітності за допомогою тематичних телерадіопередач та соціальної реклами;

реалізація Державної програми розвитку санаторно-курортної галузі на 2010 – 2020 роки.