- •Стратегія розвитку України у період до 2020 року
- •5.2. Людина і сталий розвиток 181
- •6.1. Суспільство, людина і сталий розвиток 236
- •6.2. Підвищення енергобезпеки та покращення енергозабезпечення 260
- •6.3. Кардинальне підвищення інноваційної складової розвитку 264
- •6.4. Підвищення конкурентоспроможності окремих сфер економіки 271
- •Частина 1. Світ у 2020 році: глобальні тенденції та виклики
- •1.1. Мегатренди світового економічного розвитку
- •1.2. Розвиток громадянського суспільства
- •1.3. Стан навколишнього природного середовища та прогноз його змін до 2020 року.
- •1.4. Розвиток людського капіталу
- •1.5. Сільськогосподарські угіддя та агропродовольчий ринок
- •1.6. Промислове виробництво
- •1.7. Світовий ринок енергоресурсів
- •1.8. Потоки капіталу та міжнародна торгівля
- •1.9. Світові фінансові ринки
- •1.10. Інновації та технології
- •Частина 2. Потенціал розвитку економіки України
- •2.1. Економіка України у глобальному середовищі
- •2.2. Стан економічного і соціального розвитку України у 2008 році та на початку 2009 року.
- •2.3. Становлення громадянського суспільства
- •2.4. Відтворення демографічного потенціалу
- •2.5. Трудові ресурси
- •2.6. Освіта і охорона здоров’я
- •2.7. Забезпеченість земельними ресурсами та кліматичні зміни
- •2.8. Вітчизняний агропродовольчий ринок і сільський розвиток
- •2.9. Промисловий потенціал
- •2.10. Національний енергетичний ринок
- •2.11. Національна інноваційна система та технології
- •Частина 3. Сильні та слабкі сторони української економіки, сприятливі можливості та загрози для економічного прориву
- •3.1. Сильні сторони та сприятливі можливості
- •3.2. Слабкі сторони та загрози
- •Частина 4. Сценарії, етапи та рамкові умови розвитку економіки України до 2020 року
- •4.1. Сценарії розвитку економіки України на період до 2020 року
- •4.2. Основні складові, етапи та напрями реалізації сценаріїв
- •Частина 5. Макроекономічна і фінансова стабілізація та інституційне забезпечення конкурентоспроможності на період 2009-2012 рр.
- •5.1. Забезпечення сприятливих рамкових умов для підвищення адаптивності економіки до зовнішніх шоків
- •5.1.1. Макроекономічна стабільність
- •5.1.2. Оптимізація ролі держави та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності
- •5.1.3. Розвиток конкуренції на внутрішньому ринку
- •5.1.4. Становлення громадянського суспільства та підвищення ефективності дій Уряду
- •5.1.5. Оптимізація структури державного сектору економіки
- •5.1.6. Підвищення ефективності управління об’єктами державної власності
- •5.1.7. Розвиток фінансових ринків
- •5.2. Людина і сталий розвиток
- •5.2.1. Модернізація системи охорони здоров’я
- •5.2.2. Сучасна і якісна освіта та підготовка кадрів
- •5.2.3. Розвиток культури
- •5.2.4. Розвиток фізичної культури та спорту
- •5.2.5. Створення ринку доступного житла
- •5.2.6. Ефективна підтримка соціально-вразливих верств населення
- •5.2.6.1 Мінімізація негативного впливу кризи на соціально-вразливі верстви населення
- •5.2.6.2 Підвищення ефективності функціонування системи загальнообов’язкового державного соціального страхування
- •5.2.6.3. Забезпечення стабільного функціонування пенсійної системи, поетапного запровадження накопичувальної системи пенсійного страхування, розвиток недержавного пенсійного забезпечення
- •5.2.6.4 Підвищення ефективності державної підтримки вразливих верств населення; реформування сфери надання соціальних послуг та забезпечення соціального захисту населення
- •5.2.7. Розвиток трудового потенціалу
- •5.2.7.1. Мінімізація негативного впливу кризи на стан ринку праці
- •5.2.7.2. Підтримка досягнутого рівня оплати праці у бюджетній сфері
- •5.2.8. Сталий розвиток довкілля
- •5.2.9. Адаптація до глобальних кліматичних змін
- •5.3. Технологічний прорив в індустрії
- •5.3.1. Впровадження сучасних інноваційних промислових технологій
- •5.3.2. Технологічні зміни в системі забезпечення енергетичної безпеки держави
- •5.4. Зняття інфраструктурних обмежень
- •5.4.1. Будівництво сучасних транспортних коридорів та інтегрування до загальноєвропейської інфраструктури
- •5.4.2. Відновлення та модернізація муніципальної інфраструктури
- •5.5. Перехід до високоефективного аграрного та аграрно-переробного виробництва
- •5.5.1. Забезпечення ефективного функціонування агропромислового комплексу
- •5.5.2. Підвищення ефективності управління землями державної власності
- •5.5.3. Підтримка безпечного рівня основних продуктів харчування
- •5.5.4. Підвищення ефективності регулювання експортно-імпортних відносин
- •6. Створення сучасної інноваційної системи
- •6.1. Створення конкурентоспроможної системи генерування знань
- •5.6.2. Формування інноваційної інфраструктури та системи трансферу технологій
- •5.6.3. Розвиток системи управління інтелектуальною власністю
- •5.6.4. Стимулювання попиту на інновації
- •5.6.5. Інтеграція науково-технологічного потенціалу України у світове господарство
- •7. Україна і світ
- •5.7.1. Розширення співробітництва з Європейським Союзом
- •5.7.2. Розвиток двостороннього та регіонального співробітництва
- •5.7.3. Розвиток міжнародного співробітництва в галузі безпеки
- •5.7.4. Використання переваг членства в сот
- •5.7.5. Забезпечення виконання зобов’язань України перед Радою Європи
- •5.7.6. Співробітництво з міжнародними фінансовими організаціями
- •Частина 6. Пріоритетні напрями реалізації стратегії конкурентоспроможності економіки України на період 2013–2020 р.Р.
- •6.1. Суспільство, людина і сталий розвиток
- •6.1.1. Становлення громадянського суспільства в Україні
- •6.1.2. Підвищення якості освіти
- •6.1.3. Модернізація системи охорони здоров’я
- •6.1.4. Вирішення проблем демографії
- •6.1.5. Покращення умов розвитку та якості трудових ресурсів
- •6.1.6. Реалізація національної екологічної політики на 2013 – 2020 роки
- •Завдання 6.1.6.3. Упровадження дієвої системи інформування населення з питань охорони та збереження навколишнього природного середовища, екологічної політики.
- •6.2. Підвищення енергобезпеки та покращення енергозабезпечення
- •6.2.1. Підвищення ефективності енергетичної політики Уряду
- •6.2.2. Підвищення рівня енергетичної безпеки
- •6.2.3. Підвищення ефективності транспортування та споживання енергоресурсів
- •6.2.4. Стимулювання розвитку альтернативних джерел енергії
- •6.3. Кардинальне підвищення інноваційної складової розвитку
- •6.3.1. Концентрація матеріальних та фінансових ресурсів на провадженні наукових досліджень з пріоритетних напрямів розвитку науки і технологій
- •6.3.2. Створення сучасної інноваційної інфраструктури та системи трансферу технологій, забезпечення ефективного захисту прав інтелектуальної власності
- •6.3.3. Посилення ролі держави у забезпечення технологічного прориву та модернізації виробництва
- •6.3.4. Посилення ролі науки та інновацій у збереженні довкілля та ефективному використанні природних ресурсів
- •6.3.5. Інформаційне забезпечення інноваційного розвитку
- •6.4. Підвищення конкурентоспроможності окремих сфер економіки
- •6.4.1. Модернізація індустріального сектору економіки
- •6.4.2. Аграрний сектор і сільські території
Завдання 6.1.6.3. Упровадження дієвої системи інформування населення з питань охорони та збереження навколишнього природного середовища, екологічної політики.
Основні заходи:
гармонізація програми екологічних дисциплін вищих навчальних закладів України з програмами провідних європейських закладів, впровадження профільних екологічних спеціальностей та предметів на всіх рівнях освіти;
створення національних систем екологічного інформування та освіти населення, у тому числі з використанням соціальної реклами;
вдосконалення системи управління екологічної інформацією та інформацією що сталого розвитку;
приведення визначень, класифікації та процедур моніторингу навколишнього середовища відповідно до міжнародних стандартів.
6.2. Підвищення енергобезпеки та покращення енергозабезпечення
6.2.1. Підвищення ефективності енергетичної політики Уряду
Завдання |
Результати |
Підвищення ефективності енергетичної політики Уряду
|
Зменшення енергоємності ВВП. Збільшення споживання енергоресурсів власного видобутку. Диверсифікація ринків постачання зовнішніх ринків постачання енергоресурсів. Покриття потреб власними ресурсами до 60 %. |
Основні заходи:
розробка та прийняття Закону України “Про енергетичну політику”, в якому мають бути закладені основи енергетичного законодавства України;
розробка єдиного енергетичного балансу країни за міжнародними методологічними рекомендаціями;
актуалізація та реалізація Комплексної державної програми енергозбереження з акцентом державної підтримки впровадження дійсно інноваційних технологій через реалізацію пілотних проектів; проведення аудиту та моніторингу програми;
запровадження порядку сплати за споживання енергоресурсів за калорійним еквівалентом;
впровадження, за результатами незалежного енергоаудиту, енергетичного паспорту підприємств, установ, організацій; перегляд діючих нормативів та стандартів питомого споживання енергоресурсів для бюджетних установ відповідно до міжнародних стандартів;
впровадження сертифікації та маркування енергетичного обладнання;
прийняття проекту Закону України “Про парникові гази”, в якому має бути передбачено використання фінансових механізмів Кіотського протоколу (проектів спільного впровадження);
розширення заходів з інформатизації суспільства щодо політики держави у сфері енергозбереження, залучення профспілок, промислових асоціацій, громадські організацій, масмедіа до висвітлення, пропагування енергозберігаючих заходів;
розвиток конкурентних відносин на ринку природного газу, підвищення надійності і якості послуг шляхом прийняття Закону України “Про засади функціонування ринку природного газу”, що передбачатиме захист конкуренції у сфері видобування і продажу;
внесення змін до системи ціноутворення на вугільну продукцію у напрямку забезпечення переходу до цін на вугільну коксівну продукцію, залежно від цін на метал на світових ринках, та визначення ціни на енергетичне вугілля з урахуванням його енергетичної цінності, споживчих властивостей, взаємозамінності та екологічної прийнятності у співставленні з вартістю та аналогічними показниками інших видів палива;
розширення участі України у Рамковій програмі співробітництва з ЄС (5 напрямок “Енергія” )
впровадження системи контролю якості вугілля з удосконаленням відповідних галузевих нормативів і національних стандартів, приведення такої системи у відповідність до європейських та світових стандартів;
здійснення заходів щодо реформування наукових установ вугільної галузі;
розроблення рекомендацій удосконалення системи державної підтримки вугільної промисловості України з урахуванням норм та вимог СОТ і ЄС;
запровадження Методики формування цін на енергетичне вугілля, виходячи з його калорійності, технологічної цінності та з урахуванням цін на альтернативні види палива;
гармонізація ціноутворення на енергоресурси та їх постачання населенню відповідно до законодавства ЕС.