- •Стратегія розвитку України у період до 2020 року
- •5.2. Людина і сталий розвиток 181
- •6.1. Суспільство, людина і сталий розвиток 236
- •6.2. Підвищення енергобезпеки та покращення енергозабезпечення 260
- •6.3. Кардинальне підвищення інноваційної складової розвитку 264
- •6.4. Підвищення конкурентоспроможності окремих сфер економіки 271
- •Частина 1. Світ у 2020 році: глобальні тенденції та виклики
- •1.1. Мегатренди світового економічного розвитку
- •1.2. Розвиток громадянського суспільства
- •1.3. Стан навколишнього природного середовища та прогноз його змін до 2020 року.
- •1.4. Розвиток людського капіталу
- •1.5. Сільськогосподарські угіддя та агропродовольчий ринок
- •1.6. Промислове виробництво
- •1.7. Світовий ринок енергоресурсів
- •1.8. Потоки капіталу та міжнародна торгівля
- •1.9. Світові фінансові ринки
- •1.10. Інновації та технології
- •Частина 2. Потенціал розвитку економіки України
- •2.1. Економіка України у глобальному середовищі
- •2.2. Стан економічного і соціального розвитку України у 2008 році та на початку 2009 року.
- •2.3. Становлення громадянського суспільства
- •2.4. Відтворення демографічного потенціалу
- •2.5. Трудові ресурси
- •2.6. Освіта і охорона здоров’я
- •2.7. Забезпеченість земельними ресурсами та кліматичні зміни
- •2.8. Вітчизняний агропродовольчий ринок і сільський розвиток
- •2.9. Промисловий потенціал
- •2.10. Національний енергетичний ринок
- •2.11. Національна інноваційна система та технології
- •Частина 3. Сильні та слабкі сторони української економіки, сприятливі можливості та загрози для економічного прориву
- •3.1. Сильні сторони та сприятливі можливості
- •3.2. Слабкі сторони та загрози
- •Частина 4. Сценарії, етапи та рамкові умови розвитку економіки України до 2020 року
- •4.1. Сценарії розвитку економіки України на період до 2020 року
- •4.2. Основні складові, етапи та напрями реалізації сценаріїв
- •Частина 5. Макроекономічна і фінансова стабілізація та інституційне забезпечення конкурентоспроможності на період 2009-2012 рр.
- •5.1. Забезпечення сприятливих рамкових умов для підвищення адаптивності економіки до зовнішніх шоків
- •5.1.1. Макроекономічна стабільність
- •5.1.2. Оптимізація ролі держави та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності
- •5.1.3. Розвиток конкуренції на внутрішньому ринку
- •5.1.4. Становлення громадянського суспільства та підвищення ефективності дій Уряду
- •5.1.5. Оптимізація структури державного сектору економіки
- •5.1.6. Підвищення ефективності управління об’єктами державної власності
- •5.1.7. Розвиток фінансових ринків
- •5.2. Людина і сталий розвиток
- •5.2.1. Модернізація системи охорони здоров’я
- •5.2.2. Сучасна і якісна освіта та підготовка кадрів
- •5.2.3. Розвиток культури
- •5.2.4. Розвиток фізичної культури та спорту
- •5.2.5. Створення ринку доступного житла
- •5.2.6. Ефективна підтримка соціально-вразливих верств населення
- •5.2.6.1 Мінімізація негативного впливу кризи на соціально-вразливі верстви населення
- •5.2.6.2 Підвищення ефективності функціонування системи загальнообов’язкового державного соціального страхування
- •5.2.6.3. Забезпечення стабільного функціонування пенсійної системи, поетапного запровадження накопичувальної системи пенсійного страхування, розвиток недержавного пенсійного забезпечення
- •5.2.6.4 Підвищення ефективності державної підтримки вразливих верств населення; реформування сфери надання соціальних послуг та забезпечення соціального захисту населення
- •5.2.7. Розвиток трудового потенціалу
- •5.2.7.1. Мінімізація негативного впливу кризи на стан ринку праці
- •5.2.7.2. Підтримка досягнутого рівня оплати праці у бюджетній сфері
- •5.2.8. Сталий розвиток довкілля
- •5.2.9. Адаптація до глобальних кліматичних змін
- •5.3. Технологічний прорив в індустрії
- •5.3.1. Впровадження сучасних інноваційних промислових технологій
- •5.3.2. Технологічні зміни в системі забезпечення енергетичної безпеки держави
- •5.4. Зняття інфраструктурних обмежень
- •5.4.1. Будівництво сучасних транспортних коридорів та інтегрування до загальноєвропейської інфраструктури
- •5.4.2. Відновлення та модернізація муніципальної інфраструктури
- •5.5. Перехід до високоефективного аграрного та аграрно-переробного виробництва
- •5.5.1. Забезпечення ефективного функціонування агропромислового комплексу
- •5.5.2. Підвищення ефективності управління землями державної власності
- •5.5.3. Підтримка безпечного рівня основних продуктів харчування
- •5.5.4. Підвищення ефективності регулювання експортно-імпортних відносин
- •6. Створення сучасної інноваційної системи
- •6.1. Створення конкурентоспроможної системи генерування знань
- •5.6.2. Формування інноваційної інфраструктури та системи трансферу технологій
- •5.6.3. Розвиток системи управління інтелектуальною власністю
- •5.6.4. Стимулювання попиту на інновації
- •5.6.5. Інтеграція науково-технологічного потенціалу України у світове господарство
- •7. Україна і світ
- •5.7.1. Розширення співробітництва з Європейським Союзом
- •5.7.2. Розвиток двостороннього та регіонального співробітництва
- •5.7.3. Розвиток міжнародного співробітництва в галузі безпеки
- •5.7.4. Використання переваг членства в сот
- •5.7.5. Забезпечення виконання зобов’язань України перед Радою Європи
- •5.7.6. Співробітництво з міжнародними фінансовими організаціями
- •Частина 6. Пріоритетні напрями реалізації стратегії конкурентоспроможності економіки України на період 2013–2020 р.Р.
- •6.1. Суспільство, людина і сталий розвиток
- •6.1.1. Становлення громадянського суспільства в Україні
- •6.1.2. Підвищення якості освіти
- •6.1.3. Модернізація системи охорони здоров’я
- •6.1.4. Вирішення проблем демографії
- •6.1.5. Покращення умов розвитку та якості трудових ресурсів
- •6.1.6. Реалізація національної екологічної політики на 2013 – 2020 роки
- •Завдання 6.1.6.3. Упровадження дієвої системи інформування населення з питань охорони та збереження навколишнього природного середовища, екологічної політики.
- •6.2. Підвищення енергобезпеки та покращення енергозабезпечення
- •6.2.1. Підвищення ефективності енергетичної політики Уряду
- •6.2.2. Підвищення рівня енергетичної безпеки
- •6.2.3. Підвищення ефективності транспортування та споживання енергоресурсів
- •6.2.4. Стимулювання розвитку альтернативних джерел енергії
- •6.3. Кардинальне підвищення інноваційної складової розвитку
- •6.3.1. Концентрація матеріальних та фінансових ресурсів на провадженні наукових досліджень з пріоритетних напрямів розвитку науки і технологій
- •6.3.2. Створення сучасної інноваційної інфраструктури та системи трансферу технологій, забезпечення ефективного захисту прав інтелектуальної власності
- •6.3.3. Посилення ролі держави у забезпечення технологічного прориву та модернізації виробництва
- •6.3.4. Посилення ролі науки та інновацій у збереженні довкілля та ефективному використанні природних ресурсів
- •6.3.5. Інформаційне забезпечення інноваційного розвитку
- •6.4. Підвищення конкурентоспроможності окремих сфер економіки
- •6.4.1. Модернізація індустріального сектору економіки
- •6.4.2. Аграрний сектор і сільські території
5.3.2. Технологічні зміни в системі забезпечення енергетичної безпеки держави
Завдання |
Результати |
Сприяння розробленню і впровадженню у виробництво енергоефективних технологій та обладнання. |
Зменшення енергоємності з 0,29 кг.у.п/грн у 2007 році (ціни 2007 року) до 0,23 кг.у.п/грн. у 2012 році (або відповідно з 0,45 кг.н.е. /дол. ВВП до рівня 0,3 кг.н.е. /дол. ВВП за методологією Міжнародного агентства з енергетики; зменшення частки природного газу в енергетичному балансі країни від 43 % у 2007 році до 25 % у 2020 році та газоємності ВВП від 130 до 58 г.у.п./грн.; |
Підвищення енергоефективності в житлово-комунальній галузі шляхом зменшення обсягів втрат паливно-енергетичних ресурсів, радикального відновлення комунальної інфраструктури, впровадження енергозберігаючих технологій у житлових будинках і на об’єктах комунального господарства. |
Зниження енергоємності послуг: від 1,00 до 0,70 кВт. год./м. куб. відпущеної водопостачання води); (від 0,58 до 0,42 кВт. год./м. куб. водовідведення стічних вод); теплопостачання (від 170 до 160 кг. умовного палива/Гкал. відпущеного тепла); зменшення витрат тепла у мережі теплозабезпечення житлових будинків від 16 % до 11 % обсягу тепла, що надається; збільшення частки енергозберігаючих приладів у зовнішньому освітленні населених пунктів від 34 % до 70 %;
|
Пошук і розвиток нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії. |
збільшення виробництва тепла за рахунок теплових насосів має досягти у 2020 році 135 млн. Гкал. |
Завдання 5.3.2.1.: Розроблення і впровадження у виробництво енергоефективних технологій та обладнання ).
Основні заходи:
створення вертикально-інтегрованої структури державного управління і регулювання у сфері енергоефективності та енергозбереження із законодавчим закріпленням функціональних обов’язків, способів підпорядкування і ініціативних можливостей всіх її ієрархічних рівнів;
забезпечення скорочення споживання природного газу та заміщення природного газу споживанням вугілля на підприємствах паливно-енергетичного комплексу;
забезпечення реалізації міжнародних інвестиційних проектів за межами України відповідно до укладених договорів, зокрема щодо реалізації проектів з розвідки, розробки та експлуатації родовищ вуглеводнів в Єгипті, ОАЕ та Лівії;
забезпечення укладання двосторонніх договорів з країнами, де видобувається природний газ та нафта, з метою диверсифікації джерел надходження таких ресурсів, у тому числі шляхом отримання прямого доступу до розробки їх родовищ;
розроблення нормативних документів щодо запровадження складення фактичного енергетичного балансу держави, моніторингу його показників;
розробка економічного механізму реалізації енергозберігаючих заходів та розвиток ринку енергозберігаючих технологій та послуг;
внесення змін до закону України „Про ціноутворення” стосовно встановлення порядку віднесення до собівартості продукції витрат на енергоаудит, збільшення норм амортизації для енергозберігаючого обладнання, тощо;
запровадження порядку сплати за споживання палива за калорійним еквівалентом;
впровадження сертифікації та маркування енергетичного обладнання;
проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, спрямованих на розроблення і впровадження у виробництво енергоефективних технологій та обладнання, розвиток нетрадиційних, відновлюваних і альтернативних джерел енергії.
розроблення та реалізація програми енерго- та ресурсозбереження, впровадження новітніх технологій та енергозберігаючого обладнання;
розроблення пропозицій щодо застосування фіскальних методів економічної мотивації суб’єктів господарювання до запровадження енергоефективних технологій та енергозберігаючого обладнання.
спрямування державних інвестицій за відповідними бюджетними програмами на здійснення заходів з енергозбереження;
ведення обліку споживання енергоресурсів у невиробничій сфері (закладами бюджетної, соціальної, комунальної сфери, а також громадянами) із пріоритетним здійсненням на конкурсній основі державних закупівель найбільш енергоефективного обладнання, насамперед вітчизняного виробництва;
розроблення законопроекту щодо встановлення відповідальності суб’єктів господарювання за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів;
впровадження енергозберігаючого технологічного обладнання нового технічного рівня;
створення резерву ядерного палива та ядерних матеріалів;
розроблення та здійснення заходів із приєднання енергосистеми України до об’єднання енергосистем європейських країн;
продовження будівництва магістральних та розподільних електричних мереж згідно із затвердженими програмами;
продовження реконструкції та модернізації енергоблоків ТЕС;
модернізація електростанцій; нові та відновлювальні джерела енергії;
розроблення і реалізація програми скорочення споживання природного газу в економіці та соціальній сфері України.
Завдання 5.3.2.2.: Підвищення енергоефективності в житлово-комунальній галузі шляхом зменшення обсягів втрат паливно-енергетичних ресурсів, радикального відновлення комунальної інфраструктури, впровадження енергозберігаючих технологій у житлових будинках і на об’єктах комунального господарства
Основні заходи:
схвалення проекту Закону України “Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2008-2012 роки” та виконання Програми в частині підвищення ефективності використання енергоносіїв та інших ресурсів, радикальне зниження енергоємності виробництва, підвищення енергоефективності будинків, створення стимулів та умов для переходу економіки на раціональне використання та економне витрачання енергоресурсів;
модернізація комунальної інфраструктури шляхом впровадження енергоефективних технологій та обладнання;
скорочення споживання природного газу в системах централізованого теплопостачання на 80% шляхом впровадження теплових насосів, термерів і інших електричних теплогенераторів;
приведення витрат і втрат під час виробництва житлово-комунальних послуг у відповідність з вимогами європейських стандартів;
створення системи енергетичного менеджменту в житлово-комунальному господарстві;
проведення енергоаудиту та енергопаспортизації на підприємствах житлово-комунального господарства.
забезпечення запровадження обов’язкового технологічного обліку води на всіх ділянках її добування, транспортування та реалізації споживачами;
забезпечення виконання завдань щодо оснащення житлового фонду засобами обліку та регулювання споживання води і теплової енергії;
розроблення і забезпечення виконання програм стимулювання економного використання споживачами питної води, теплової та електричної енергії;
забезпечення проведення моніторингу виконання галузевої програми з енергозбереження у житлово-комунальному господарстві;
розроблення проекту Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про теплопостачання” (в частині вдосконалення порядку ліцензування у сфері теплопостачання);
в підготовці до Євро–2012 передбачити проведення комунальної інфраструктури при будівництві доріг.
Завдання 5.3.2.3.: Пошук і розвиток нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії
Основні заходи:
проведення аудиту та внесення змін до Державної програми підтримки розвитку нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії”(1997 р.);
здійснення Додаткових заходів на період до 2015 року до Програми державної підтримки розвитку нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії та малої гідро- і теплоенергетики;
внесення змін до законів України „Про альтернативні джерела енергії”, “Про альтернативні види рідкого і газового палива”, стосовно впровадження додаткових стимулів та реального механізму фінансування альтернативних технологій (за прикладом фінансування об’єктів вітроенергетики) а також використання синтетичних газів та рідких синтетичних моторних палив з вугілля, біопалива та інших джерел , що мають перспективний потенціал для України;
реалізація Додаткових заходів на період 2008 - 2015 роки до Програми державної підтримки нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії та малої гідро- і теплоенергетики;