Задача-ситуація 10.23

Підприємство виготовило і реалізувало в базовому році 2000 шт. виробів одного виду. Ціна реалізації одиниці виробу становить 30 грн., а повна собівартість його виробництва та продажу – 28 грн. Співвідношення змінних і постійних витрат на виробництво продукції дорівнює 60 і 40 %.

Дослідження ринку показали, що якщо знизити ціну одного виробу на 1 грн., тобто з 30 до 29 грн., то обсяг продажу продукції може бути збільшений на 10 %. Виробничі потужності підприємства уможливлюють відповідне збільшення обсягу виробництва продукції.

Необхідно: прийняти обґрунтоване рішення щодо доцільності зниження продажної ціни виготовлюваного виробу за умови зміни кон’юнктури ринку.

Вказівка. Традиційний підхід до розв’язання задачі може бути помилковим, оскільки зниження ціни одиниці виробу при збереженні рівня повної собівартості, безумовно, спричинить зменшення абсолютної суми прибутку. Тому правильне розв’язання даної задачі має базуватися на врахуванні зниження собівартості продукції за рахунок економії постійних витрат внаслідок можливого збільшення обсягу виробництва і реалізації продукції з меншою ціною. Процес обґрунтування доцільності зниження ціни за такої ринкової ситуації має включати послідовний розрахунок:

1) змінних витрат на одиницю продукції з урахуванням заданої їх частки у собівартості;

2) маржинального прибутку на одиницю продукції як різниці між її ціною та змінними витратами;

3) загального маржинального прибутку на весь річний фіксований і збільшений обсяги продукції відповідно базового і наступного років;

4) очікуваного прибутку шляхом віднімання від загального маржинального прибутку загальної величини постійних витрат за умови, що склалася до і після зниження ціни.

Позитивний результат зіставлення розрахунків за наявним та альтернативним варіантами означатиме економічну доцільність зниження ціни реалізації одиниці продукції з урахуванням ситуації на ринку.

Теми рефератів

1. Зв’язок витрат, обсягу виробництва і прибутку підприємства.

2. Роль матеріальних витрат у формуванні вартості продукції та прибутку.

3. Вплив постійних витрат на прибутковість діяльності підприємст­ва.

4. Беззбитковість та безпека операційної діяльності підприємства і його підрозділів.

5. Залежність прибутку від операційної активності підприємства.

Тема 11 Регулювання та оцінка

виробничих запасів

Мета вивчення теми - формування чіткого уявлення про методичні підходи до регулювання виробничих запасів, розгляд основ­них систем управління запасами, з’ясування методичних підходів до оці­нки руху виробничих запасів та її впливу на собівартість продукції.

Зміст теми

1. Оптимізація запасів та інтервалів поставки матеріалів.

Роль виробничих запасів, їх природно-речовинний склад. Основні методи класифікації запасів. Сутність методу АВС та XYZ-аналізу. Сутність та аспекти системи управління запасами. Різновиди систем управління запасами. Система з фіксованою величиною запасу. Визначення оптимальної величини запасу. Система з фіксованим інтервалом часу між поставками. Системи управління запасами “точно за часом” та “мінімум-максимум”.

2. Оцінка руху виробничих запасів та її вплив на собівартість продукції.

Методи оцінки матеріалів у за­пасах під час їх відпускання у виробництво, на продаж та в разі зменшення запасів з інших причин. Сутність та умови ефективно­го застосування методів оцінки запасів: за собівартістю перших надходжень (FIFO), за собівартістю останніх надходжень (LIFO), за ідентифікова­ною і середньозваженою собівартістю, за нормативними запасами і цінами продажу. Вплив вибору методу оцінки запасів на собівартість продукції.

Рекомендована література до вивчення теми: [7, с. 189-205], [8, с. 83-88], [11, с. 364-383], [13, с. 173-179], [15, с. 196-202], [18, с. 152-158], [20, с. 372-383], [21].

Питання для перевірки знань

1. Розкрийте сутність і умови формування виробничих запасів.

2. Для чого створюються запаси на підприємстві?

3. За якими ознаками класифікують виробничі запаси?

4. Визначте основні аспекти управління запасами на підприємстві.

5. У чому сутність системи управління запасами? Які її основні елементи?

6. Перелічіть основні методи класифікації запасів.

7. У чому сутність методу АВС?

8. Поясніть сутність ХYZ-аналізу.

9. Які системи управління запасами впроваджені на вітчизняних підприємствах?

10. Дайте характеристику системи з фіксованою величиною запасу.

11. Як визначається оптимальна величина запасу?

12. Охарактеризуйте систему з фіксованим інтервалом поставок.

13. Які витрати виникають у процесі підготовки та утримання за­пасів?

14. З’ясуйте вплив величини запасу та терміну його поповнення на ефективність роботи підприємства.

15. Охарактеризуйте сучасні тенденції практики господарювання вітчизняних та зарубіжних підприємств.

16. У чому сутність системи управління запасами «точно за часом»?

17. Які особливості регулювання запасів за системою «мінімум - максимум»?

18. Які є методи оцінки запасів?

19. Дайте характеристику Положенням (стандартам) бухгалтерського обліку “Запаси” стосовно регламентації методичних засад формування інформації про запаси підприємств.

20. За яких умов доцільно застосовувати метод ФІФО? У чому його специфіка?

21. Чим відрізняється від попереднього метод ЛІФО?

22. За яких умов застосовують метод середньозваженої собівартості?

23. Як вибір того чи іншого методу оцінки запасів впливає на собі­вартість продукції?

Тестовий контроль

Виберіть одну правильну відповідь із наведених (альтернатив­ний вибір).

1. На рівні підприємства виробничі запаси:

а) належать до об’єктів, які потребу­ють великих капіталовкладень;

б) є одним із чин­ників, що визначають політику підприємства;

в) впливають на рі­вень ефективності функціонування підприємства;

г) усі попередні відповіді правильні.

2. Предмети, що створюють матеріальну основу продукції, представляють собою:

а) сировину та основні матеріали;

б) допоміжні матеріали;

в) напівфабрикати та комплектуючі вироби;

г) малоцінні та швидкозношувані предмети.

3. Предмети, які використовуються при перетворенні сировини і матеріалів для надання продук­ції специфічних характеристик, обслуговування засобів праці та полегшення процесу виробництва, представляють собою:

а) сировину та основні матеріали;

б) допоміжні матеріали;

в) напівфабрикати та комплектуючі вироби;

г) запасні частини.

4. Матеріали, які пройшли попередню обробку та необхідні для процесу виробни­цтва, представляють собою:

а) зворотні відходи виробництва;

б) допоміжні матеріали;

в) напівфабрикати та комплектуючі вироби;

г) запасні частини.

5. Залишки сировини та мате­ріалів, які виникають у процесі виробництва, представляють собою:

а) зворотні відходи виробництва;

б) малоцінні та швидкозношувані предмети;

в) допоміжні матеріали;

г) запасні частини.

6. Запаси класифікуються за:

а) вартістю,

б) потенційним прибутком (або збитком),

в) обсягом можливих втрат від браку запасів;

г) усі попередні відповіді правильні.

7. Розмір обсягу планового надходження матеріалів знаходиться в протилежній залежності:

а) обсягу виробництва продукції у плановому періоді;

б) від розміру виробничих запасів на початок планового періоду;

в) розміру виробничих запасів на кінець планового періоду;

г) розміру відходів матеріалів у плановому періоді.

8. На формування виробничих запасів підприємства впливає:

а) сезонність виробництва, споживання та транспортування;

б) потреба в матеріальних ресурсах;

в) періодичність використання матеріальних ресурсів;

г) усі попередні відповіді правильні.

9. Оптимальною партією поставок матеріалів, які регулярно витрачаються у виробництві, є така, що потребує:

а) мінімальних витрат на придбання;

б) мінімальних витрат на зберігання;

в) мінімальних витрат на придбання і зберігання;

г) мінімальної складської площі.

10. При оптимальній величині замовлення матеріалів:

а) мінімальною є сума витрат зі зберігання та закупівлі даного виду матеріалів;

б) мінімальною є сума питомих витрат із закупівлі та зберігання даного виду матеріалів;

в) мінімальними є питомі витрати із закупівлі даного виду матеріалів;

г) мінімальними є витрати на зберігання даного виду матеріалів.

11. Основним аспектом управління запасами на підприємстві є:

а) забезпечення підприємства виробничими запасами для вигото­влення необхідної продукції продукту в достатній кількості;

б) забезпечення підприємства виробничими запасами для вигото­влення необхідного продукту у певні терміни та в потрібному місці;

в) обґрунтування витра­т на підтримання певного рівня запасів;

г) усі попередні відповіді правильні.

12. Метод, який дозволяє класифікувати матеріальні запаси відповідно до певного показника їх значущості, має назву:

а) АВС;

б) XYZ-аналіз;

в) ЛІФО;

г) ФІФО.

13. Мето­д, згідно з яким запаси класифікуються за характером їх споживання та достовірності прогнозування змін в їх споживанні, має назву:

а) АВС;

б) XYZ-аналіз;

в) ЛІФО;

г) ФІФО.

14. Основним пара­метром системи управління запасами з фіксованою величиною запасу є:

а) можливість завантаження складських приміщень;

б) зручність транспортування;

в) величина замовлення;

г) усі попередні відповіді правильні.

15. Необхідність гарантійного (страхового) запасу обумовлена:

а) можли­вістю затримки надходження чергової партії матеріалів;

б) бажанням керівництва захистити грошові кошти від інфляції;

в) можливістю зростання денного споживання матеріалів;

г) усі попередні відповіді правильні.

16. Граничний рівень запасу визначає:

а) термін витрачання запасу;

б) оптимальну величину запасу;

в) можливе затримання поставки;

г) рівень запасу, при досяг­ненні якого здійснюється наступне замовлення.

17. До зовнішніх чинників, що впливають на ефективність управління виробничими запасами підприємства, належать:

а) загальний стан економічної ситуації в країні та регіоні,

б) особливості та нестабільність подат­кового законодавства,

в) умови надання кредитів та наявність цільового фінансування;

г) усі попередні відповіді правильні.

18. Зменшення матеріаломісткості продукції дає змогу підприємству:

а) поліпшити фінансовий стан за рахунок зменшення собівартості продукції та збільшення прибутку;

б) збільшити обсяг випуску продукції за умов незмінності обся­гів використання сировини і матеріалів;

в) зменшити нормативний обсяг обігових коштів;

г) усі попередні відповіді правильні.

19. Для оцінювання виробничих запасів підприємство може застосовувати протягом року:

а) різні методи оцінювання для окремих видів (груп) виробничих запасів;

б) один з двох визначених на початок року методів оцінювання запасів;

в) лише один з методів оцінювання за кожним видом (групою) виробничих запасів;

г) лише метод ФІФО.

20. У процесі оновлення продукції та впровадження стратегії збуту за мінімальними цінами доцільно застосовувати:

а) метод ЛІФО;

б) метод ФІФО;

в) метод середньозваженої собівартості;

г) метод ідентифікованої собівартості.

21. У разі зниження цін на ресурси підприємству для оцінювання запасів найдоцільніше застосовувати метод:

а) ЛІФО;

б) ФІФО;

в) середньозваженої собівартості;

г) ідентифікованої собівартості.

22. У разі коливання цін на ресурси підприємства для оцінюван­ня запасів найдоцільніше застосовувати метод:

а) ЛІФО;

б) ФІФО;

в) середньозваженої собівартості;

г) ідентифікованої собівартості.

23. Якщо керівництво підприємства в певному звітному періоді за умов інфляції намагається отримати максимальний прибуток та високі дивіденди для акціонерів, пріоритет надається методу:

а) ЛІФО;

б) ФІФО;

в) середньозваженої собівартості;

г) ідентифікованої собівартості.

24. Для оцінювання запасів для спеціальних замовлень і специфічних проектів найдоцільніше застосовувати метод:

а) Л1ФО;

б) ФІФО;

в) середньозваженої собівартості;

г) ідентифікованої собівартості.

25. Залишок тканини на складі підприємства на початок пері­оду оцінюється сумою в 7000 грн., залишок па кінець періоду - 50 м, ціна останньої закупки - 20 грн., надійшло за період тканини на 5000 грн. Вартість витрачених матеріалів (тканини) за мето­дом ФІФО за період становить, тис. грн.:

а) 12;

б) 11;

в) 7;

г) 5.

26. Залишок матеріалів на складі підприємства на початок періоду оцінюється на суму 15 тис. грн., залишок на кінець пері­оду - 10 т, ціна першої закупки - 50 грн., надійшло за період матеріалів на 5 тис. грн. Вартість витрачених матеріалів за методом ЛІФО за період становить, тис. грн.:

а) 20,0;

б) 19,5;

в) 15,0;

г) 5,5.

27. На початок періоду на складі підприємства зберігалося 200 т сировини за ціною 25 грн. Протягом періоду надійшло 40 т по 30 грн. та 80 т по 20 грн. Було відпущено у виробництво 120 т. Вартість залишку сировини на кінець періоду за методом серед­ньозваженої собівартості становить, грн.:

а) 7800;

б) 5500;

в) 4875;

г) 2265.

28. На початок періоду на складі підприємства зберігалося 20 кг коштовних металів за ціною 3 тис. грн. Протягом періоду надійшло 10 кг по 2 тис. грн. та 5 кг по 5 тис. грн. Було відпущено у виробництво 32 кг (у порядку надходження матеріалів). Вар­тість залишку сировини на кінець періоду за методом ідентифі­кованої собівартості становить, тис. грн.:

а) 90;

б) 45;

в) 20;

г) 15.

Практичні завдання

Приклади розв’язання типових задач