Vі.Підведення загального підсумку аналізу уроку:

1) результувальний аналіз реалізації мети, завдань уроку та вимог шкільної програми;

2) результувальний аналіз якості знань, умінь і навичок учнів;

3) формулювання побажань.

Здійснюючи ж самоаналіз уроку географії вчитель дотримується алгоритму самоаналізу з такими орієнтовними його складниками-етапами.

І.Загальна характеристика-аналіз уроку за такими позиціями:

1. Чи виправдала себе на практиці змодельована структура уроку?

2. Чи достатньою виявилася інформативність уроку для даного класу?

3. Чи вдалося надати уроку характер, що розвиває?

4. Чи вдалося реалізувати дидактичні принципи доступності, науковості, врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів?

5. Чи носило навчання на уроці проблемний характер?

6. Чи достатнім виявилося матеріально-технічне та технологічне забезпечення уроку?

7. Чи правильно було сплановано час на реалізацію різних етапів уроку?

ІІ.Аналіз змісту та структури уроку, використаних методів, методичних прийомів, засобіві форм організації навчально-пізнавальної діяльності учнів за такими аспектами:

1. Наскільки оптимально було здійснено організацію навчально-пізнавальної діяльності учнів?

2. Якою мірою форми та види контролю забезпечували об’єктивний контроль навчальних досягнень учнів?

3. Чи використовувалися прийоми систематизації географічних знань учнів? У якій формі?

4. У якій формі проводилася корекція знань учнів?

5. Наскільки об’єктивно вдалося оцінити навчальні досягнення учнів?

6. Чи вдалося оптимально аргументувати оцінки?

7. Якими є результати актуалізації опорних знань учнів перед вивчанням нового географічного матеріалу?

8. Чи правильним виявився підбір методів і прийомів навчання? Чи вдалося при цьому доборі врахувати специфіку географічного навчального матеріалу та рівень навчальної підготовки учнів класу, в якому проводився урок?

9. Чи вдалося успішно організувати самостійну роботу учнів?

10. Наскільки ефективно було використано засоби навчання географії на уроці?

11. Чи вдалося закцентувати увагу учнів на головному в процесі вивчання нового географічного матеріалу?

12. Чи відбувалася робота над засвоєнням географічних термінів?

13. Чи вдалося гармонійно поєднувати на уроці вербальні, ілюстративно-демонстраційні та прикладні методичні прийоми навчання географії?

14. Чи було реалізовано завдання з організації роботи з підручником чи іншою географічною літературою?

15.  З якою ефективністю було застосовано мультимедійні інтегровані інформаційні засоби навчання географії?

16. Чи були реалізовано на уроці внутрішньопредметні та міжпредметні зв’язки? У які моменти?

17. У який спосіб формувалися інтелектуальні вміння учнів (до аналізу, синтезу, порівняння тощо)?

18. Наскільки правильно було підібрано прийоми виявлення зворотного зв’язку на кожному етапі уроку?

19. Чи приділялася увага формуванню понять? За яким алгоритмом?

20. Чи приділялася увага формуванню вмінь і навичок? За яким алгоритмом?

21. Наскільки оптимальною була робота з картою та у якому режимі її застосування та формі відображення?

22. У якій формі учням було запропоновано домашнє завдання? Наскільки вдало був вибраний його обсяг?

23. Чи приділялась увага розвиткові мовленнєвої культури учнів? Яким чином це робилося?

ІІІ.Аналіз власної поведінки та педагогічної діяльності на уроці за такими моментами:

1. Чи вдалося дотримати запланований стиль спілкування з учнями?

2. Наскільки грамотною, багатою, логічною, емоційною та образною була мова навчання географії?

3. Чи вдалося гнучко реагувати на зміни ситуації під час уроку?

4. Чи було відчуття психологічної підтримки учнів на уроці? У якій формі вона виявлялася?

5. Чи були вимоги до учнів упродовж уроку достатньо чіткими, зрозумілими та послідовними?

6. Чи вдалося об’єктивно оцінювати результати навчально-пізнавальної діяльності учнів упродовж уроку?

7. Якими були об’єктивні та суб’єктивні труднощі на уроці? Якими є можливі шляхи їхнього подолання?

IV.Аналіз поведінки та роботи учнів на уроці за такими позиціями:

1. Якою була дисципліна на уроці? Чим це можна пояснити?

2. Наскільки організовано й успішно виконувались учнями завдання, які ставилися перед ними?

3. Яка частка учнів виконувала поставлені завдання на репродуктивному, продуктивному, проблемному чи творчому рівні?

4. Чи виявляли учні зацікавленість географією на даному уроці? У чому це проявлялося?

5. Наскільки якісною була розгорнута монологічна мова учнів?

6. Чи брали учні участь у бесідах або дискусіях? Чим це пояснюється?

7. Хто з учнів не впорався з домашнім завданням минулого уроку? Чому?

8. Які форми організації навчання виявилися найбільш цікавими та продуктивними для учнів? Які найменш вдалими та ефективними?

9. Які інтелектуальні вміння учнів формувались та розвивались на уроці?

10. Які раніше сформовані навчальні прийоми застосовувались учнями, а які прийоми формувались?

11. На яких етапах уроку навчально-пізнавальна діяльність учнів була найбільш ефективною?

V. Аналіз організації взаємодії вчителя та учнів за такими аспектами:

1. Чи вдалим був діалог з учнями на уроці?

2. Чи відповідав рівень викладання нового географічного матеріалу потенційним можливостям учнів?

3. Чи відповідав запропонований темп вивчання нового матеріалу можливостям його засвоєння учнями?

4. Чи виникла на уроці атмосфера співпраці з учнями? Чим це можна пояснити?

5. Який характер мало особисте ставлення до учнів і навпаки? Цей характер був позитивним чи негативним?

6. Чи виникло власне задоволення та задоволення у учнів процесом і результатами взаємодії на уроці? Чому?

VI. Об’єктивний аналіз загального результату власної діяльності на уроці за такими моментами:

1. Якою в цілому виявилася власна готовність до уроку?

2. Чи вдалося успішно керувати класом у процесі проведення уроку?

3. Яка успішність засвоєння учнями нових географічних понять на уроці?

4. Наскільки успішно формувалися в учнів уміння та навички?

5. Наскільки ефективно розвивався пізнавальний інтерес до вивчання географії?

6. Чи можна назвати навчально-пізнавальну діяльність учнів на уроці географії успішною?

7. Чи реалізовано на даному уроці всі поставлені завдання?

Системний підхід до самоаналізу уроку формує об’єктивне бачення вчителем власних недоліків та досягнень і допомагає зробити висновки з метою подальшого підвищення ефективності уроку географії.