Запитання та завдання для самоконтролю:виправив

1. Якими є вимогидо позакласногонавчання географії? Як вона поєднане з урочною та позаурочною формоюпроведення навчання учнів?

2. Якими є дидактичні цілі здійснення позакласного навчання географії?

3. Проаналізуйте основні види позакласного навчання географії.

4. Визначте особливості організації та проведення географічних факультативів.

5. Яку роль у позакласній навчанні відіграє географічний гурток? Як організується його робота?

6. Як змінюється зміст позакласногонавчання географії з 5 по 10 класи?

7. Поміркуйте, які види діяльності учнів мають переважати в географічному гуртку? Поясніть чому?

8. Дайте стислу характеристику формам-підвидам систематичного позакласногонавчання географії.

9. Які можливості екологічного виховання учнів надає позакласненавчання географії?

10. Розкажіть про організаційні особливості проведення географічної олімпіади в Україні.

11. У чому полягають особливості організації та проведення епізодичного позакласногонавчання географії?

12. Заякими вимогами моделюються запитання та завдання географічної олімпіадирізного рівня складності?

13. За яким алгоритмом проводиться географічна екскурсія у довкілля?

6.7 Профільне навчання географії

Профільне навчанняу старших класах школи є прогресивним кроком у перебудові традиційної шкільної освіти, оскільки воно дозволяє найбільш повно враховувати схильності, здібності та життєві інтереси учнів. Створення профільних класів дає змогу старшокласникам поглиблено вивчати саме ті дисципліни, котрі їм необхідні для вступу до вищих чи інших навчальних закладів, що забезпечать випускникам шкіл можливість отримати обрану професію.

Підґрунтям профільного навчання є диференційоване навчання(від лат. differentia – різниця, не плутати з диференційованим підходом п.6.1.4), яке у загальноосвітній школі полягає у розподілі навчальних планів і програм старшої школи з виокремленням й посиленням провідних, профілюючих навчальних предметів, що не суперечить принципові єдності школи, оскільки при цьому забезпечуються встановлені державні стандарти загальноосвітніх знань з усіх предметів і не збільшується тижневе навантаження ([Пед. словник Гончаренка]).

Зазначені нові підходи до організації освіти у старшій школі закладено в Національній доктрині розвитку освіти (2002), законі України «Про загальну середню освіту», Концепції загальної середньої освіти та Концепції профільного навчання у старшій школі (2009 р.), в якій ідея профільності старшої школи була теоретично обґрунтована групою науковців Інституту педагогіки АПН України.

Упровадження географічної освіти в профільній старшій школі — це кардинальний шлях до оновлення шкільної географії в сучасних умовах. Набуті за таких умов географічні компетентності, що ґрунтуються на знаннях, діяльнісних уміннях ісередовище-оцінних навичках бачення довкілля, мають істотно допомогти випускникам школи успішніше адаптуватись до обраних професій в царині географії.

У профільній старшій школі передбачено вивчання курсів географічного змісту на трьох рівнях, які мають сприяти розвитку самостійності учнів у набутті та оцінці власних навчальних досягнень. Такими рівнями є:

1) рівень профільної підготовки, який забезпечуєпоглиблену? підготовку учнів до отримання майбутньої професії. До нього відносяться, насамперед, курсигеографічного змісту в природознавчому, географічному, історико-географічному, гео- та соціоекологічному, біологічному, економічному, туристсько-краєзнавчому, країнознавчому та інших профілях природничо-математичного та суспільно-гуманітарного напрямів (див. далі). Тобто ними є ті курси, що передбачають підготовку учнів домайбутньої природничо-наукової або суспільно-політичної професійної діяльностіу сфері географії, екології, історії, політології, економіки, дипломатії тощоабо до роботи у галузі туризму, підприємницької діяльності тощо;

2) академічний рівень, що передбачає вивчання курсу «Географія» на рівні, достатньому для забезпечення успішногопроведення учнівських досліджень, організації подальшого самонавчання та вступу випускників шкіл до вищих навчальних закладів. На цьому рівні «Географія» вивчається як базовийзагальноосвітнійкурсв усіх профілях окрім тих, де її обрано для поглибленого вивчання;

3) рівень стандарту, якийпередбачає засвоєння обов’язкового мінімуму змісту курсів географічного змісту?, подальше вивчання яких (у вищому закладі тощо?) не передбачається.

Зміст навчання географії на всіх щойно зазначених рівнях визначається на основі Державного стандарту базової та повної середньої освіти та рекомендацій вищих навчальних закладів і науково-дослідних установ з урахуванням побажань усіх суб’єктів навчально-виховної діяльності (учнів, вчителів, батьків, опікунів, опікунських рад тощо).

Профіль навчання географії визначається з урахуванням освітніх потреб замовників освіти за одним з передбачених напрямів профілізації, наприклад, природничо-математичним, суспільно-гуманітарним тощо.Концепція профільного навчання у старшій школі визначає перелік напрямів профілізації з їхніми профілями(а отже і відповіднимиїм профільними класами), за якими можна організувати поглиблене вивчення географії у загальноосвітніх закладах, а саме:

1)природничо-математичний напрям з профілями: природокористування, геоекологія, природознавство, біогеографія, астрономія, краєзнавство тощо;

2) суспільно-гуманітарний напрямз профілями: країнознавство, суспільна географія, економічна географія, історична географія, історичне краєзнавство, географія релігій, географія населення тощо;

3) біологічний, медико-біологічний?медико-географічний? та екологічний напрям з профілями: екологія, взаємодія суспільства таприроди, медична географія тощо;

4)спортивний напрям з профілями: туристське краєзнавство, рекреаційна географія, туризм тощо;

5)художньо-естетичним напрям з профілями: географія культури світу, країнознавство тощо;

6)технологічний напрям з профілями: конструктивна географія, географія агротехнологій, географіятехнологій виробництва тощо.

7) географічні інформаційні системи (ГІС)з однойменним профілем.

Зміст профілю навчання географії конкретизується у специфічній комбінації таких курсів, як:

– базові загальноосвітні;

– профільні загальноосвітні;

– елективні (за вибором учнів).

Базові загальноосвітні географічнікурсиправлять за інваріантний складник змісту середньої освіти та є обов’язковими для всіх профілів.

Профільні загальноосвітні географічні курси є професійно та практично спрямованими і вивчаються, зрозуміло, на поглибленому рівні. Вони мають бути обов’язковими для всіх учнів, котрі обрали відповідний профіль.Такі курси у системі профільного навчання може бути представлено:

– як цілісний наскрізний курс «Географія»;

– як група навчальних курсів географічного змісту, що логічно поєднані теоретичним і прикладним компонентами.

Географічні елективні курси (за вибором учнів) реалізуються за рахунок годин варіативного компонента змісту освіти. За обсягом і складністю вони поділяються на:

1. ознайомчі елективні: «Географія країн Європейського Союзу», «Географічні інформаційні системи», «Соціальна географія», «Історична географія», «Географія економічних систем світу», «Країнознавство» тощо;

2. поглиблені елективні: «Медична географія», «Географія туризму»,«Краєзнавство», «Географічні інформаційні системи», «Природничо-науковебачення світу», «Географія економічних систем світу» тощо;

3. базовіелективні: «Соціальна географія», «Країнознавство», «Географія країн Європейського Союзу», «Географія культури Європи», «Краєзнавство» тощо.

З метою здійснення професійної орієнтації учнів 8-х і 9-х класів і сприяння подальшому вибору ними профілю навчання у старшій школі здійснюється допрофільна підготовка за рахунок варіативної складової змісту загальної середньої освіти.

Слід зазначити, що організація профільного навчання старшокласників відбувається поетапно і є індивідуальним процесом для кожного навчального закладу. Першим етапом цього процесу є підготовка педагогічного колективу до профільного навчання. На цьому етапі потрібно спрямовувати підготовчу роботу за двома напрямами:

– визначення педагогічного потенціалу колективу навчального закладу;

– вивчання актуальних освітніх потреб учнів 8-х і 9-х класів.

Реалізація першого напряму здійснюється адміністрацією та методичними об’єднаннями шкіл. Вони ретельно аналізують Державний стандарт базової та повної середньої освіти, типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів, чинні державні програми для старшої школи на предмет виявлення можливостей розвитку змісту навчання та допустимого навантаження учнів на тиждень. Завдання другого напряму виконуються психологічною службою навчального закладу та класними керівниками.

Обов'язковою умовою другого етапу – власне підготовки та викладання профільних курсів – є розширення форм організації та проведення навчання, застосування комп’ютеризованих технологій і проведення нетрадиційних уроків. Зокрема, доцільно застосувати лекційно-семінарську систему навчання, яка передбачає логічне викладання великого за обсягом навчального матеріалу вчителем та формування в учнів навичок конспектування під час лекцій. При цьому організація семінарських занять маєґрунтуватися на самостійній підготовці учнів до здійснення доповідей, виступів, участі у дискусіях тощо.

Саме при поглибленому вивчанні географічних курсів вчитель має змогу широко застосовувати форми організації навчання в інтерактивному режимі та вдосконалювати навички взаємодії та взаємонавчання учнів.До того ж,системне впровадження проведення різновидівдидактичної гри дозволяє оптимально реалізувати впровадження методів високого рівня навчально-пізнавальної діяльності учнів: проблемного викладання матеріалу, частково-пошукового та дослідницького.

Організація профільного навчання надає широкі можливості формування в учнів загально-навчальних і спеціальних умінь і навичок самостійного здобування знань із різних джерел географічної інформації.Крім того, саме поглиблене вивчання географічних дисциплін дозволяє вчителю організувати системне спостереження за географічними об’єктами, процесамита явищами, вивчати природні та антропогенні ландшафти свого краю, досліджувати наслідки економічної діяльності тощо.

Необхідно також зазначити, що провідною метою профільного навчаннягеографії є створення умов для індивідуалізації та диференціації навчального процесу (див. п.6.1.4), що має забезпечити урахування професійно-пізнавальних інтересів і здібностей старшокласників.

Зокрема, оцінювання навчальних досягнень учнів при профільному навчанні географії здійснюється з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей та передбачає диференційований підхід до його організації. Критерієм оцінки роботи учнів при цьому є не стільки обсяг навчального географічного матеріалу, що залишився в пам’яті, скільки вміння його аналізувати, узагальнювати, систематизувати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, відстоювати власну позицію, використовувати в життєвих ситуаціях географічні знання та вміння та самостійно здобувати знання.

Провідною метою контролю досягнень учнів при профільному навчанні географії має бути залучення мотиваційного потенціалу учнів: авансування успіху та спонукання до самоаналізу, адекватної самооцінки та самопізнання.

Насамкінець слід зазначити, що профільне навчання географії у цілому покликане зробити навчальний процес особистісно-значущим для учнів.