2. Вирішення задач на визначення місцевого часу.

Задача-приклад 1. Котра година за місцевим часом зараз в Лондоні, якщо в Токіо 15 год.

Пояснення вчителем алгоритму вирішення задачі:

а) визначаємо географічні довгот и двох пунктів.

Лондон знаходиться на 0-му меридіані, Токіо – на 140˚ сх.д. (для визначення координат скористаймося «Політичною картою світу» на с.12-13 атласу для 7-го класу «Географії материків і океанів» ДНВП «Карторграфія»);

б) визначаємо різницю довгот між пунктами.

140–0=140˚;

в) визначаємо часову різницю між пунктами (пам’ятаємо: 15˚ відповідає 1 год., 1˚ – 4 хв.!).

140/15= 9 год. (135˚ : 15˚) і 20 хв. (5˚ • 4хв.);

г) до заданого у Токіо часу додаємо знайдену часову різницю, враховуючи наш напрямок руху (пам’ятаємо: на схід – «+», на захід – «–»).

15 год. – 9 год. 20 хв. = 5 год. 40 хв.

Наступну задачу учні вирішують разом з учителем за поясненим ним алгоритмом задачі-прикладу 1.

Задача 2. Котра година за місцевим часом зараз у Парижі, якщо у Києві 9 год.

Наступну задачу учні вирішують самостійно під керівництвом учителя.

Задача 3.У Києві Сонце зійшло о 6 год. ранку. Через скільки часу зможуть побачити схід Сонця жителі Лос-Анджелесу?

ІІ. Виконання завдання 2 на визначення поясного часу.

1. Поміркуємо (заповніть пропуски та закресліть зайві слова): Для зручності у 1884 р. на Міжнародному астрономічному конгресі була прийнята угода про поясний час. Оскільки в добі ___ год., то всього нараховується ___ часових поясів. Ширина кожного поясу __˚ довготи/широти, бо саме на такий кут Земля повертається за 1 год. (цю частину завдання учні виконують разом з учителем).

Час сусідніх поясів відрізняється на___год. У межах пояса домовилися обчислювати час за меридіаном/паралеллю, що проходить на початку/по середині часового поясу (цю частину завдання учні виконують самостійно під керівництвом учителя).

Час в межах одного часового поясу називається місцевим/поясним. Для того щоб його вирахувати, потрібно знати номер часового поясу(цю частину завдання учні виконують самостійно під контролем учителя).

2. Вирішення задач на визначення поясного часу.

Задача-приклад 4. У Києві 7 год. ранку. Який час показують годинники у Пекіні?

Пояснення вчителем алгоритму вирішення задачі:

а) визначаємо номери часових поясів (за картою атласу «Часові пояси Землі»).

Київ знаходиться у 2 поясі, Пекін – у 8-му;

б) визначаємо різницю часу між часовими поясами.

8 – 2=6 год.

в) до заданого у Києві поясного часу додаємо отриману різницю часу, враховуючи наш напрямок руху (пам’ятаємо: на схід – «+», на захід – «–»!)

7+6=13 год.

Наступну задачу учні вирішують разом з учителем за поясненим ним алгоритмом задачі-прикладу 4.

Задача 5. На скільки годин і в якому напрямку потрібно перевести стрілки годинника пасажирам літака, що вилетів із Сіднею, а приземлився в Парижі?

Наступну задачу учні вирішують самостійно під керівництвом учителя.

Задача 6. За картою «Часові пояси Землі» визначте, скільки разів можна зустріти Новий рік в межах: а) Росії; б) Австралії; в) Індії?

Таким чином, вчитель мусить знати особливості кожної форми організації навчально-пізнавальної діяльності учнів в режимі самостійної роботи та враховувати характер взаємодії з школярами на кожному відповідному етапі формування індивідуального досвіду такої самостійної діяльності.

Крім того, при плануванні та реалізації режиму самостійної роботи учнів учителю потрібно враховувати дидактичні особливості перебігу навчального процесу з географії у цілому та, зокрема,форми проведення навчання географії, за яких організовується самостійна робота учнів.

З метою забезпечення оволодіння учнями різними підходами до самостійної навчально-пізнавальної діяльності, вчитель має створити такий системний режим самостійної роботи, який би враховував міру однотипності, повторюваності, поступового ускладнення змісту та відповідні способи виконання завдань (у т.ч. запитань) для самостійної роботи.

Створюючи такий системний режим,слід враховувати, насамперед, рівень зростання складності завдань для самостійного виконання, зважаючи на те, що складність є об’єктивною характеристикою певного завдання і залежить від:

– кількості його складників, тобто вихідних даних, що зазначаються в умовах завдання та які потрібно співвідносити між собою;

– кількості та змісту необхідних для виконання завдання дій;

– кількості та логічної складності висновків, що випливають з умов завдання.

Існує пряма залежність між мірою складності самостійних завдань та кількістю зусиль, яку витрачають учні задля їхнього виконання. У свою чергу ці зусилля залежать також від інтелектуальних можливостей учнів і, як наслідок, кількості часу та нервового напруження, які потрібно їм витратити для підготовки відповідей на запитання чи виконання завдань. Розуміння рівня складності самостійних завдань учителем значною мірою визначає об’єктивність оцінювання ним результатів самостійної навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Провідним напрямом розвитку самостійності, насамперед самоорганізації, учнів у навчанні є запровадження творчих завдань,що належать до ІV типу (див. раніше) та істотно відрізняються за рівнем складності. Творче самостійне мислення у процесі виконання таких завдань має прояв у тому, що учні з’ясовують причини головних ускладнень на шляху до отримання результату та суперечності між умовами та вимогами запитань і завдань і, в цілому, здобувають нові знання, застосовуючи сформовані раніше способи та надбання навчально-пізнавальної діяльності.

Результати виконання творчих завдань не можуть оцінюватися вчителем однозначно для всіх учнів, позаяк залежать від рівня сформованості географічних знань, інтелектуальних, навчальних та практичних вмінь конкретних школярів. Такі завдання мають стати основою самостійного пошуку шляхів їхнього виконання та формулювання правильних суджень; формування вміння учнів своєчасно помічати й виправляти помилки, критично перевіряти свої погляди тощо. Саме творчі завдання сприяють підвищенню інтересу школярів до навчання і, як результат, кращому формуванню їхніх географічних компетентностей.