6.6.2 Перманентне позакласне навчання географії

Серед форм-підвидів перманентного позакласного навчання географіїрозглянемо, передусім, географічніфакультатив та гурток, яким належить провідна роль, а також деякі інші форми-підвиди.

Таким чином, географічний факультатив – це форма-підвид перманентного позакласного навчання, яка безпосередньозмістово поєднана з урочними заняттями, продовжує їх і впливає на якість цих занять.

Факультативні заняття організовують і проводять зі школярами переважно одного віку, а власнефакультативні курси відповідають шкільним курсам географії, які опановують учасники факультативу.

Освітньо-виховне значення географічного факультативу визначається тим, що він:

– поглиблює, розширюєта систематизує здобуті географічні знання;

– озброює учнів прийомами навчальної діяльності, необхідними для подальшої самоосвіти;

– знайомитьшколярів з географічними професіями.

За умовами організації та проведення вирізняють такі різновиди, як шкільний і позашкільнийгеографічний факультатив. Першого такий різновид може бути реалізовано як семінар, практикум, зустріч зі спеціалістами, консультація тощо, другий – як екскурсію, практичну роботу, спостереження й дослідження на місцевості тощо.

Слід зазначити, що особливе зацікавлення серед школярів викликає залучення до проведення факультативного заняття фахівців у сфері дослідження та охорони довкілля: географів, гідрологів, метеорологів, геологів, геоекологів, екологів тощо. Їхні виступи та бесіди,зазвичай, викликають великий інтерес в учнів, пожвавлюють хід занять і несуть профорієнтаційне навантаження.

Учителюслід вести заняття за затвердженою програмою факультативного курсу, а проте він може варіювати, обираючи окремі розділи цієї програми. Утім будь-який факультативний курс маєвраховувати певнізагальні вимоги, а саме:

– постійне використання краєзнавчого матеріалу;

– самостійний характер навчально-пізнавальної діяльності учнів;

– переважне застосування лекційно-семінарської системи навчання (див. п.6.3.2);

– формування прийомів самостійної навчально-пізнавальної діяльності учнів (через конспектування лекцій, опрацювання додаткової літератури, роботу з інформаційними мережами, дослідження об’єктів довкілля тощо).

Структурно факультативне заняття має бути поєднанням теоретичних і практичних його складників, утімсаме практичний складник цього заняття особливо зацікавлює школярів з активізацією їхньої діяльності.

Географічний гурток, як ще одна провідна форма-підвид перманентного позакласного навчання географії, є організаційним центром такого навчання у школі, який реалізує "у позакласному варіанті" групову форму організації навчально-пізнавальної діяльності учнів (див. п.6.1.1). Різноманітне спрямування географічного гуртка(або його секції) – загальногеографічне, краєзнавче, природничо-методологічне, гідрологічне, туристське тощо – зумовлює виконання ним специфічних функцій, які не можуть забезпечити інші форми проведення навчання з огляду на мету виховання активності та самостійності школярів з формуванням їхніх активних пізнавальних інтересів.

Дидактичними цілями роботи географічного гуртка є розширення та поглиблення географічних знань, засвоєння елементарних умінь дослідницької діяльності, поглиблення пізнавального інтересу учнів до вивчання довкілля, розвиток індивідуальних здібностей і нахилів школярів і оволодіння ними практичними уміннями та навичками природоохоронної діяльності.

При організації географічного гуртка обов’язковою умовою є врахування спільних інтересів учнів, їхньої підготовки та віку. Організувати такий гурток можна для учнів різного віку, утім найдоцільнішою ця форма буде для школярів середніх класів. Як правило, гурток має об’єднувати 15–20 учнів. Однак, слід зауважити, що чисельність членів гуртка (чи його секції) залежить, насамперед, від виявленого учнями інтересу до того чи іншогоаспекту географічних знань.

Функціонування географічного гуртка може бути спрямовано і на поглиблене вивчання окремих тем або розділів навчальної програми, до яких школярі виявили інтерес. Розглядаючи певну обрану географічну проблему, учитель повиненспланувати роботу гуртка (не менше двох занять на місяць). При цьомувиявлені індивідуальні інтереси учнів можуть вплинути на відбір географічних об’єктів поглибленого вивчання та найдоцільніших методів формпроведення та оцінки навчання, а також на способи поєднання теоретичних і практичних, репродуктивних і творчих завдань та групових і індивідуальних видів організації навчально-пізнавальної діяльності.

Існують певні різновиди географічного гуртка з огляду на зміст його функціонування, а саме:

1) гурток, що зацікавлює, проведення якого спрямовано на залучення школярів до вивчання географії. Участь утакому гуртку сприяє, переважно, розвиткові інтересу учнів до географії, не маючи на меті її поглиблене вивчання. Затаких умов важливо розрізняти зацікавленість і забавляння учнів. Так, мотивація зацікавленості, впливаючи на емоційну сферу школярів, передбачає їхнє залучення до аналітичної діяльності, а от підтримка забавляння обмежується лише емоційним впливом і не спонукає учнів до пізнавальної активності. Тому різноманітна тематика роботи гуртка, що зацікавлює,та участь у ньому має обов'язковоналаштовувати учнів на подальше більш глибоке вивчання складних географічних питань;

2) гурток зпоглибленого? вивчання програмного матеріалу. Його організація та проведення відповідає за змістом програмі основного шкільного курсу географії, втім завданнямтакого гуртка є вдосконаленнязнань і вмінь учнів, отриманих на уроках географії. При цьому,щоб підтримувати інтерес учнів до вивчання географічних об’єктів, процесів і явищ, учитель мусить використовувати відповідні елементи мотивації учнів: нетрадиційні форми організації навчання, дуже цікаву географічну інформацію тощо;

3) гурток практичного спрямування, який створюються з метою формування знань, умінь і навичок з певних компонентів шкільної географії: метеорологічних, фенологічних, картографічних тощо. При цьому,окрім практичних умінь і навичок, в учнів маютьрозвиватися пізнавальні інтереси та прийоми самостійної пізнавальної діяльності. У ціломуосновою занять такого гуртка мають стати практичні завдання, тематика якихє важливою, насамперед, для його учасників;

4) спеціалізований гурток. Його функціонування присвячено вивчанню окремих наскрізних тем шкільної програми з географії, наприклад, етнографічних, екологічних, з географії релігій, із застосування геоінформаційних технологій, з розв’язання глобальних проблем людства тощо. Участь утакому гуртку сприяє поглибленому та комплексному вивчанню профільних розділів географії учнями різного віку, які об’єднані спільними інтересами.

Організація будь-якого різновиду географічного гуртка має починатися з виявлення інтересів, схильностей, рівня сформованості прийомів навчально-пізнавальної діяльності учнів і їхніх інтелектуальних умінь. З цією метою корисно провести анкетування йогопотенційних учасників.

Ефективність гуртковогонавчання здебільшого залежить від того, наскільки вдало було сплановано роботу гуртка і як вона здійснюється на практиці. Зазвичай, таке планування початково здійснюється вчителем і активом гуртка, а потім обговорюється й затверджується на першому засіданні. Власне запланованізаняття географічного гуртка проводяться під безпосереднім керівництвом учителя з постійним складом учнів 1-2 рази на місяць у встановленіадміністрацією школи дні. Фіксованийплан роботи гуртка зазвичайохоплюєшкільне півріччя або навчальний рік у ціломута обов’язково передбачає суспільно корисну працю. Звітне засідання гуртка проводиться наприкінці навчального року.

Географічний гурток може бути структуровано надекількасекцій, наприклад, краєзнавчу, екологічну, фізико-географічну, економіко-географічну, картографічну, геологічну тощо.

У цілому саме на заняттях географічного гуртка вчитель отримує змогу поєднувати групову та індивідуальну роботу учнів, розвивати їхні творчі здібності та орієнтувати на професії, що поєднано з географією. Крім того,учасники гуртка мають активно залучатися до організації та проведення масових шкільних заходів.

Створення та діяльність шкільного краєзнавчого музею як форми-підвиду перманентного позакласного навчання географіїспрямовано на розвиток творчої самостійності та суспільної активності школярів у процесі накопичення, дослідження, обробки й оформлення матеріалів, що характеризують розвиток і сучасний стан довкілля. Організовуючи музей, слід враховувати, що основою його створення є краєзнавча робота, яка спирається на самоврядування й ініціативу учнів.

До ініціативної групи (ради музею) повинні входити представники кожного класу. при цьомудоцільно за кожним розділом музею закріпити окремий клас, який відповідає за поповнення та збереження фондів, дослідження й оформлення експонатів і проведення екскурсій. Шляхи збору матеріалів до краєзнавчого музею різноманітні. Передусім це краєзнавчий пошук, до якого залучаються школярі різного віку та їхні батьки, які допомагають поповнювати музей експонатами.

Діяльність краєзнавчого музею має бути тісно поєднано з навчальним процесом з географії у школі. До того ж,учителю слід ретельно обміркувати, які теми треба вивчати на прикладах музейних експонатів, а які безпосередньо у самому музеї.

Під час створення краєзнавчого музею та використання його експонатів учитель географії повинен тісно співпрацювати з вчителями з інших предметів, позаякна базі шкільного краєзнавчого музею можна вдало реалізовувати міжпредметні зв’язки та розвивати інтеграцію у навчанні географії.

Географічний клуб – це одна з найперспективніших і цікавихформ-підвидів перманентного позакласного навчання географії, яка має широкі можливості залучення школярів різного віку, володіє різноманітною географічною та спорідненою з нею інформацієютав змозі налагоджувати контакти з різними організаціями, не тільки громадськими. Створення такого клубу вимагає об’єднання зусиль учнів, учителів і адміністрації школи, а також підтримки батьківського комітету.

Географічний клуб структурно об’єднує споріднені секції та/або гуртки (географічний, туристської пісні, екологічний, любителів кіноподорожей, етнографічний тощо). Очолює клуб голова, який обирається його членами. До ради клубу входять керівники (представники) різних секцій (гуртків),з якими тісно співпрацюють вчителі різних дисциплін.

Мета роботи географічного клубу – систематичне дослідження довкілля,економіки та суспільства рідного краю, вивчання питань охорони природних ресурсів, набуття практичних умінь зі збереження тварин і рослин і здійснення заходів з популяризації екологічних знань.

Заняття географічного клубу реалізуються як лекції, зустрічі, перегляди відеоматеріалів, екскурсії, туристські походи, конференції, агітаційні театралізовані виступи та вистави, тематичні ігри та змагання. У роботі клубу в усіх випадках чітко виокремлюються два напрями – екологічний туризм і краєзнавча робота.У цілому у клубномунавчанні більша увага приділяється практичній діяльності та організації суспільно-корисної праці і відносно менша – теоретичним методам навчання.

Учні, які мають бажання та здібності до наукової діяльності з географії, можуть брати участь у конкурсі науково-дослідних робітМалої академії наук (МАН) України.Там вони можуть отриматидосвід дослідницької пошукової діяльності, навчитися захищати свої ідеї та обстоювати власну позицію та самовизначитися у професійній царині. Отже, Мала академія наук є творчим об’єднанням учнівської молоді, яке допомагаєяк обрати майбутню професію,так і поглибити інтелектуальний та духовний потенціал школярів. У МАН є відділенняісторії, філософії та суспільствознавства, а також географії, в якому працюють такі секції,як: географії та ландшафтознавства; геології, геохімії та мінералогії; кліматології та метеорології. Участь у роботі цих секцій може бути вельми цікавою та корисною для учнів, котрі захоплюються географічними науками.

Шкільний осередокГеографічного товариства України є ще однією формою-підвидом перманентного позакласного навчання географії. У цілому цейосередок має на меті пропаганду географічних знань серед школярів і популяризацію географічних спеціальностей. Він об’єднує школярів, котрі захоплюються географічною наукою та намагаються реалізувати своє захоплення у практичній діяльності. Керівниками шкільного осередкуГеографічного товариства України можуть бути вчителі школи, викладачі вищих навчальних закладів і науковці регіональних географічних установ.

Основними формами роботи зазначеного осередку є лекційна, пошукова та дослідницька. На відміну від інших форм-підвидів перманентного навчання географії навчально-пізнавальна діяльність членів осередку товариства носить переважно індивідуальний характер і вимагає роботи з географічною науковою літературою, картами, архівними матеріалами, ресурсами Інтернету тощо. За необхідності члени осередку товариства проводять опитування місцевих жителів, беруть інтерв’ю у спеціалістів і консультуються зі співробітниками науково-дослідницьких установ і вищих навчальних закладів. При цьому результати своїх досліджень учні можуть публікувати у спеціальних фахових збірниках і журналах, а також захищати на конкурсних засіданнях Малої академії наук (див. вище).