6.6. Позакласна форма проведення навчання географії

6.6.1 Особливості та диференціація позакласного навчання географії

Нагадаємо, що до форм проведення навчання географії окрім урочної та позаурочної належить і позакласна, тобто чисельні різновиди позакласногонавчання з географії, які є важливими складниками навчально-виховного процесу в школі.

Позакласненавчання географії будується на підвалинах добровільності, ініціативи, активності й самостійної навчально-пізнавальної діяльності учнів. Таке навчання дає можливість розвивати індивідуальні інтереси школярів і їхні здібності та нахили, розширювати географічний світогляд учнів і формувати у них стійкі потреби самостійно пізнавати, охороняти та примножувати елементи довкілля.

Географія як навчальний предмет має майже необмежені можливості для проведення позакласного їїнавчання, позаяк зміст географіїщільно поєднано з навколишнім світом, соціально-економічною діяльністю людствата міжнародними і внутрішньодержавними подіями. Необхідно, щоб позакласненавчання географії не просто дотримувалося відповідної шкільної програми, а розширювало її, стимулюючи інтерес учнів до науки та сприяючи їхньому вихованню. Позакласненавчання географії відрізняється від урочного та позаурочного метою, змістом, формами-видамита особливостями проведення.

Так, педагогічними чи дидактичними? вимогами до позакласного навчання географії є його:

– спрямування на формування географічних компетенцій;

– професійне спрямування;

– екологічна спрямування;

– краєзнавче спрямування;

– системність і безперервність розвитку;

– сучасність змісту й форм-видів і підвидів позакласногонавчання;

– урахування вікових і індивідуальних особливостей школярів;

– поєднання педагогічного керівництва із самостійністю та"доброю волею" учнів.

За головнідидактичні цілі здійснення позакласногонавчання географіїправлять:

1) розширення й поглиблення знань учнів з географії та підвищення зацікавленості цим предметом;

2) розвиток пізнавальних здібностей школярів, їхньої самостійності, географічного мислення та творчості;

3) реалізація комплексного підходу до розвитку та виховання особистості школярів;

4) виховання любові до рідного краю та Батьківщини;

5) формування екологічної культури та бережного ставлення до довкілля;

6) організація дозвілля учнів;

7) закладання основ здорового способу життєдіяльності та загартовування учнів за умов поєднання краєзнавчої роботи з туристською.

У змісті позакласногонавчанняслід виокремити два основні напрями, а саме:

– поглиблення основних питань змісту шкільного курсу географії, які викликають у школярів особливе зацікавлення та мають велике освітньо-виховне значення;

– формування вмінь і навичок дослідницького характеру під час практичної діяльності на місцевості, при роботі з різноманітними джерелами інформації у класі та застосуванні різноманітнихсучаснихзасобів навчання.

Слід зазначити, що в усіх випадках при позакласному навчанні географії широко використовується краєзнавчий матеріал і формуються вміння школярів самостійно здобувати географічні знання і застосовувати їх у практичній діяльності.

При позакласному навчанні вчителі застосовують різноманітні методичні прийоми навчання географії. При цьомуособливість застосування, наприклад,таких вербальних прийомів полягає у тому, що до спілкування з учнями залучаються науковці, спеціалісти-практики, учасники географічних експедицій та представники інших відповідних сфер діяльності. Напозакласних? жепрактичних заняттях учніоволодівають уміннями працювати з сучасними приладами й інструментами та вчаться ставити досліди й здійснювати природоохоронні заходи.

Особливе значення при позакласному навчанні географії мають і різноманітні спостереження, що даютьможливість вивчати дійсність у всіх її проявах і передбачають максимальну пізнавальну активність школярів. Так,на екскурсіях і в походах вони закріплюють деякі дослідницькі методи географічної науки: вчаться спостерігати, збирати для наступного оформлення колекції гірських порід і мінералів, накопичувати просто на місцевості нову географічну інформацію, користуватися картами та планами походів і орієнтуватися на місцевості.

Саме позакласна формапроведення навчання географії надає широкі можливості щодо організації дослідницько-експериментальноїдіяльності учнів. Доволі продуктивнимможе бути також застосування конструювання та моделювання, у процесі яких учні розробляютьрізноманітні навчальні моделі, що можуть у подальшому використовуватися на уроках географії.

Вивчання географічних літературних джерел відіграє помітну роль у самостійнійпозакласній діяльності учнів і застосовується на різних етапах дослідження географічних об’єктів, процесів і явищ. Готуючи анотації, реферати та доповіді за допомогою додаткової науково-популярної географічної літератури, періодичної преси, державних документів тощо, учні удосконалюють вміння працювати з книгою: виокремлювати основну думку та добирати факти для підтвердження теоретичних положень.

Особливістю позакласногонавчання географії є також активне здійснення міжпредметних зв’язків з іншими шкільними предметами – біологією, історією, фізикою, хімією тощо. Реалізація міжпредметних зв’язків веде до цілісності й комплексності у змісті та формах-видах проведення позакласногонавчання.

Позакласненавчання географії може здійснювати на різних рівнях, які визначаються характером взаємодії вчителя й учнів, а саме:

– 1 рівень, коли вчитель епізодично організовує позакласнунавчання учнів з метою усунення прогалин у їхніх географічнихзнаннях і вмінняхпереважно на репродуктивному рівні;

– 2 рівень, коливчитель систематично проводить позакласні заходи за участю стабільної кількості учасників на основі врахування їхніх уподобань, ініціативи та індивідуальних особливостей, що сприяєпідвищенню зацікавленостій самостійності школярів;

– 3 рівень, коли вчитель відіграє керівну й спрямовувальну роль і сприяє оволодінню учнями раціональними способами позакласної навчально-пізнавальної діяльності на основі доступних для них методів наукового пізнання.

Як вже початково зазначалося у п.6.1, вирізняютьтри основні види позакласного навчання географіїз відповідним набором їхніх форм-підвидів, а саме:

1) перманентне позакласне навчання з такими його формами-підвидами, як: географічні факультатив і гурток, шкільнийкраєзнавчий музей, географічний клуб, співпраця з МАН України, шкільний осередок Географічного товариства України, шкільний географічний сайт тощо;

2) систематичне позакласне навчання, що містить такі форми-підвиди, як: тиждень географії, географічні конференція, вечір,олімпіада, турнір і дебати тощо;

3) епізодичне позакласне навчання з такими його формами-підвидами, як: географічна екскурсія, туристський похід, екологічний рейд, дидактична гра на кшталт квесту, КВК і ін., тощо.