6.6.4 Епізодичне позакласне навчання географії

Як зазначалося вище, епізодичне позакласне навчання географії представлено такими його формами-підвидами, як географічна екскурсія, туристський похід, екологічний рейд, певна дидактична гра тощо. Утім, з огляду на те, що шкільна програма з географії передбачає обов’язковий мінімум екскурсій у довкілля, на промислові чи агропромислові виробництва, на транспортні підприємства тощо, зупинимося на характеристиці особливостей екскурсійної форми-підвиду.

Таким чином, географічна екскурсія – одна з вельми важливих і обов'язкових форм-підвидів епізодичного позакласного навчання географії. Під час екскурсії відбувається накопичення учнями змістових уявлень, які правлять за основу для формування фізико-географічних й економіко-географічних понять. Разом з тим екскурсія забезпечує зв’язок теорії з практикою та дають змогу показати учням ті географічні об’єкти, процесита явища, безпосереднє вивчання яких у класі унеможливлене.

Примітка. Екскурсія також може бути і формою-підвидом нетрадиційного уроку географії (див. п.6.3.1)

Диференціація географічної екскурсії на її різновиди може здійснюватися за такими ознаками:

1) за змістом проведення екскурсії з вирізненням фізико-географічної (у довкілля) таекономіко-географічної (на підприємство) екскурсії;

2)за кількістю тем екскурсії з виокремленнямоднотемної табагатотемної екскурсії;

3)за відповідністю структурі тематичного блоку програми з географії, коли екскурсія може бути вступною, поточною тапідсумковою.

Особливості організації та проведення навчальної географічної екскурсії визначаються адміністрацією школита вчителем географії залежно від місцевих умов. У всіх випадках цей процес потребує ґрунтовної підготовки, специфіку якої розглянемо далі на прикладі екскурсії у довкілля та на підприємство.

Так, підготовка вчителя до проведеннягеографічної екскурсії у довкіллямає містити такі етапи:

1) формулювання мети й завдань екскурсії;

2) складання маршруту та ознайомлення з ним на місцевості, вивчання довкілля району екскурсії та його визначних географічних об’єктів;

3) визначення об’єктів спостережень і/чи досліджень і кількості тамісцезнаходження зупинок під час екскурсії;

4) розробка змісту та прийомів роботи учнів на кожній зупинці;

5) визначення загального завдання та індивідуальних і групових (бригадних) завдань учням;

6) розробка рекомендацій учням з підготовки приладів і обладнання для проведення спостережень і/чи досліджень;

7) розробка рекомендацій до виконання групових (бригадних) та індивідуальних завдань учасників екскурсії;

8) визначення характеру та форми звітної документації учнів, а також критеріїв її оцінювання.

Формулювання мети та завдань географічної екскурсії у довкілля залежить від вимог шкільної програми з географії. Під час підготовки до екскурсії вчитель ознайомлюється з маршрутом, уточнює розташування зупинок, зміст пояснень і завдань учням, форму та обсяг записів, а також готує ескізи-зразки малюнків і схем, що їх мають зробити учні під час екскурсії. Необхідно заздалегідь вибрати оптимальний варіант розміщення бригад (груп)учнів, що надасть можливість порівнювати й узагальнювати результати практичної роботи учнів у цих бригадах (наприклад, робіт з нівеліром, з визначання глибини, ширини та швидкості течії річки тощо). Оскільки чим менше таких бригад, тим легше вчителеві контролювати їхню роботу, кількість бригад і їхніх членів має бути оптимальною, а проте кожен учень мусить увесь час бути задіяним у виконанні групового завдання.

Ознайомлення учнів з темою географічної екскурсії у довкілля (як і на підприємство) та випереджувальний інструктаж щодо підготовки до неї учнів проводиться заздалегідь. А от алгоритм власне проведення географічної екскурсії у довкілля містить такі складники, як:

1) повідомлення безпосередніх завдань навчально-пізнавальної, насамперед практичної діяльності учнів на екскурсії;

2) інструктаж щодо дотримання правил поведінки (безпеки) учнів під час екскурсії;

3) актуалізація знань і життєвого досвіду учнів, необхідних для виконання завдань на екскурсії;

4) об’єднання учнів у бригади (групи);

5) пояснення прийомів та порядку виконання бригадних(групових) завдань і способів фіксації результатів роботи у польових умовах;

6) проведення екскурсії з відповідною організацієюдіяльності учнів;

7) коментоване пояснення домашнього завдання (з виду оформлення звітної документації, характерупідготовки висновків й узагальнень тощо);

8) попереднєпідбиття підсумків екскурсії.

Остаточна ж перевірка, аналіз й оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів на географічній екскурсії у довкілля проводитьсяу школі у визначений вчителем строк.

Географічна екскурсія на підприємство, зазвичай місцеве, передбачає досягнення такихцілей, як:

1)  ознайомлення з виробничим процесом у відповідній галузі чи секторі економіки та з технологією й організацією певного виробництва;

2) вивчання сировинної бази та ринків збуту продукції підприємства;

3) вивчання шляхів підвищення ефективності праці на підприємстві та зниження собівартості його продукції;

4) ознайомлення зі змістом праці людей різних професій;

5) аналіз дієвості заходів зі збереження довкілля на підприємстві;

6) розширення знань учнів про спеціалізацію, концентрацію та кооперування виробництва.

Підготовка вчителя до проведеннягеографічної екскурсії на підприємствоповинна містити такіетапи:

1) вивчання літератури, у якій йдеться про галузь (сектор)економіки, до якої (якого) належить підприємство, на яке планується здійснити екскурсію;

2) відвідування підприємства з визначенням об’єктів, які підлягають вивчанню на екскурсії;

3) складання плану проведення екскурсії зпередбаченням послідовності вивчання виробничих об’єктів, змісту пояснення вчителя та екскурсовода, запитань і завдань учням для спостереження та збору матеріалу;

4) обговорення, разом з екскурсоводом, питань, які потребують особливої уваги;

5) організація повторення учнями теоретичного матеріалу, що стосується галузі (сектора) виробництва, до якої (якого) належить підприємство;

6) формування бригад (груп) учнів (кількість учнів у бригаді залежить від кількості цехів, модулів або ділянок виробництва, які вивчатимуться);

7) розробка бригадних(групових)і індивідуальних завдань з розподілом їх між бригадами (групами) та окремими учнями;

8) розробка форми звітної документації та критеріїв оцінювання роботи учнів і ознайомленняшколярів з ними.

Бригадні (групові) запитання та завданняучням на екскурсію на підприємствоможуть бути такого змісту:

– «Зберіть відомості щодо цеху, який ви відвідали»;

– «З’ясуйте, які саме виробничі процеси здійснюються у цеху»;

– «Яке місце належить цеху у структурі підприємства?»;

– «Дайте характеристику виробничим зв’язкам цеху з іншими ланками (модулями) підприємства»;

– «Яку сировину використовують у цеху?»;

– «Яку продукцію виготовляють у цеху?»;

– «Що можна зробити для підвищення ефективності виробництва?»;

– «Які заходи з охорони праці і здоров’я працівниківі екологізації виробництвареалізуються у цеху?».

Окрім того, кожен учень отримує конкретнеіндивідуальне завдання, наприклад: описати професійні обов’язки та види діяльності представника однієї з професій відвіданого цеху тощо.

Після власне проведення екскурсії на підприємство з відповідною організацією навчально-пізнавальної діяльності учнів згідно з щойно наведеними підходами, вчитель насамкінець нагадує учням про види оформлення результатів екскурсійного дослідження і спосіб, у який вони звітуватимуть про ці результати згодом у школі. Одразу жпо завершенні екскурсії на підприємство підбиваються попередні її підсумки: учитель відзначає найактивніших учнів та орієнтує їх на подальше вивчання економіки свого краю з метою полегшення виборуними шляхівподальшого навчання та майбутнього працевлаштування.