6.1.2 Форми організації навчально-пізнавальної діяльності з географії у режимі самостійної роботи

Проектуючи навчально-пізнавальну діяльність, необхідно враховувати важливість формування в учнів навичок самоорганізації та й загалом приділяти належну увагу організації систематичної самостійної роботи учнів. Це зумовлено тим, що одним із методичних принципів географічної освіти є принцип свідомості й активності учнів у навчанні. Саме тому вчитель і має створити психолого-педагогічні умови, які сприяли б виявленню, розвитку й реалізації пізнавальної самостійності та творчої активності школярів.

Примітка. Самостійність в даному випадку – важлива особистісна якість учнів як сформована система навичок їхньої самоорганізації.

Режим самостійної роботи учнів не вичерпується тільки самостійним виконанням ними окремих завдань тощо, а охоплює практично весь навчальний процес з географії та реалізується в ньому при різноманітному співвідношенні репродуктивної (відтворювальної), продуктивної та пошукової діяльності учнів за специфічної ролі вчителя.

Таким чином, під формами організації навчально-пізнавальної діяльності учнів у режимі самостійної роботи слід розуміти форми цієї діяльності, які спрямовано на застосування, поширення, поглиблення, систематизацію та набуття знань на основі дій, які учні виконують за сформованими раніше алгоритмами їхнього виконання без допомоги, але за загального керівництва та контролю вчителя, який власне і проектує та реалізує зазначений режим.

Тобто, специфікою режиму самостійної роботи є те, що така робота не може бути ефективною без організаційної участі вчителя, який опосередковано, за допомогою спеціальних дидактичних інструментів (методичних прийомів та засобів навчання географії) і змісту навчальних завдань керує та контролює навчально-пізнавальну діяльність учнів. При цьому, плануючи та запроваджуючи режим самостійної роботи учнів, учитель має враховувати необхідність поступової зміни її дидактичних цілей, яка зумовлюється розвитком і посиленням інтелектуальних можливостей учнів.

Відповідно до співвідношення репродуктивної, продуктивної та пошукової роботи учнів, яке визначає рівень складності їхньої навчально-пізнавальної діяльності,доцільно застосовувати такі типи запитань і завдань для самостійної роботи:

1) І тип – запитання та завдання, що вимагають від учнів вміння визначати властивості географічних об’єктів, процесів і явищ на основі алгоритму, що наводиться у завданні;

2) ІІ тип – запитання та завдання, що спрямовують учнів на відображення чи часткове перетворення накопиченої раніше географічної інформації на основі аналізу певного об’єкта вивчання та перебору різних шляхів і способів виконання завдання із знаходженням найбільш ефективних;

3)ІІІ тип – запитання та завдання, виконання яких неможливе без накопичення та застосування учнями нового досвіду, набутого ними на основі раніше засвоєних прийомів навчально-пізнавальної діяльності;

4) ІV тип – запитання та завдання, що потребують глибокого проникнення учнями у сутність географічних об’єктів, процесів і явищ, що вивчаються, та встановлення невідомих раніше зв’язків і співвідношень між ними, необхідних для знаходження нових шляхів виконання завдання та пошуку нової інформації.

При системному впровадженні режиму самостійної роботи виділяють три форми організації навчально-пізнавальної діяльності учнів (див. рис.6.1), які одночасно можна розглядати і як три етапи формування індивідуального досвіду самостійної навчально-пізнавальної діяльності, кожен з яких потребує відповідної керувально-контрольної участі вчителя, а саме:

1) ініціальну форму організації (та відповідний їй ініціальний етап). Відзначається спрямуванням на початкову організацію та накопичення індивідуального досвіду самостійної роботи учнів на уроці географії. Вимагає безпосередньої участі вчителя у здійснені навчально-пізнавальної діяльності учнів з організацією та коригуванням кожного їхнього кроку. При цьому вчитель має вказувати учням на помилки, пояснювати їхні причини, а також звертати увагу на те, що слід робити, аби уникнути цих помилок. З огляду на таке, навчально-пізнавальна діяльність учнів на цьому етапі є самостійною вельми умовно;

2) самоорганізаційну форму (та адекватний їй етап самоорганізації учнів). Вже непотрібним є безпосереднє втручання вчителя у самостійну роботу учнів, втім учитель має керувати нею за допомогою спонукальних слів-вказівок на кшталт: «пригадайте», «розгляньте», «проаналізуйте», «складіть», «побудуйте», «дайте відповідь», «прочитайте на карті», «нанесіть на контурну карту», «обчисліть», «порівняйте», «узагальніть», «зробіть висновок», «доведіть», «дослідіть за допомогою графічно-знакової моделі» тощо. Результат такої роботи значною мірою визначається індивідуальними психологічними особливостями учнів, їхньою попередньою підготовкою та мотивацією, рівнем сформованості їхніх прийомів навчальної діяльності та професійною майстерністю вчителя;

3) завершально-контрольну форму організації (та відповідний їй завершально-контрольний етап). Передбачає, по-перше, опосередковане керівництво самостійною роботою учнів, яке вчитель здійснює переважно засобами конструювання запитань і завдань, і, по-друге, контроль результатів цієї роботи вчителем.

Наведемо приклади організації самостійної роботи учнів з комбінуванням різнотипних завдань у процесі виконання практичної роботи «Аналіз карти часових поясів» у 7-му класі (на основі [382]):

І.Виконання завдання 1 на визначення місцевого часу.

1. Поміркуємо (заповніть пропуски та закресліть зайві слова): Земля робить повний оберт навколо своєї осі, тобто повертається на ___˚ за добу або за ___год. (цю частину завдання учні виконують разом з учителем).

Тоді за одну годину Земля повертається на ___˚. Позаяк Земля навколо своєї осі обертається на схід/на захід, то, просуваючись на схід, стрілку годинника потрібно переводити назад/вперед і час додавати/віднімати, бо ми рухаємося із Землею в одному напрямі, а просуваючись на захід – переводити назад/вперед і час додавати/віднімати, бо ми рухаємося із Землею в протилежних напрямах (цю частину завдання учні виконують самостійно під керівництвом учителя).

Місцевий час – це час на одному/одній паралелі/меридіані. Щоб його дізнатись потрібно знати широту/довготу місця. На скільки градусів повертається земля за 1 год.? (360˚/24 год. = ˚). Скільки потрібно часу, щоб Земля повернула на 1˚? (60хв./15˚= хв.) (цю частину завдання учні виконують самостійно під контролем учителя).