Висновки

1. Людство під тиском глобальних проблем об’єктивно прагне до більш тісного і багатостороннього об’єднання – глобалізації. Процес глобалізації протікає в надто суперечливих формах, викликаних соціально-економічною, політичною і духовною боротьбою в світі. Однак ХХІ століття повинне стати століттям єдності різноманіття на базі істинних загальнолюдських цінностей. Становлення відкритого цивільного суспільства, демократичні реформи, стійкий соціально-економічний розвиток можливі лише при стабільності в державі і світі, повинні спиратися на широку суспільну підтримку, консолідацію суспільства: терпимість (толерантність) його членів до чужих думок, вірувань, поведінки.

2. Кардинальні геополітичні зміни, що відбуваються на початку ХХІ століття, свідчать про те, що світ вступив у фазу чергової глобальної трансформації. З початку 90-х років сучасний світ живе в незвичних умовах переходу до поліцентричності, формування якої супроводжується загостренням економічних, геополітичних, етноконфесійних, демократичних та інших протиріч між центрами сили й світовою цивілізацією. Зберігається тенденція розв’язання протиріч із застосуванням воєнної сили, що не сприяє гармонізації етнонаціонального буття у світовому масштабі (особливо це проявляється на Близькому Сході, на Балканах, в окремих регіонах СНД). Реальність вимагає принципово нового філософського підходу до осмислення причин розширення глобалізації світового демократичного процесу.

3. Демократія стає консолідованою, коли в даних політичних і економічних умовах певна система інститутів стає єдино можливою і сприяє розвитку регіонального врядування. Суть консолідації заключається в досягненні широкої і глибокої легітимації, коли всі найважливіші політичні актори – як на елітному, так і на масовому рівні – впевнені, що для їх країни демократичний режим краще будь-якої іншої альтернативи. Консолідація потребує інституціоналізації нових форм і структур демократичного режиму, розширення їх легітимації, подолання загроз демократичним засадам регіонального врядування та створення стійкого розвитку на рівні регіону.

4. Сучасні західні демократичні країни є стабільними суспільними системами, становлення яких пройшло три етапи: 1) виникнення контактів і зв’язків різних елементів; 2) через те, що відсутні „правила гри”, контакти і зв’язки перетворюються на конфлікти; 3) в процесі конфлікту, завдяки діалогу і компромісу між різними елементами, встановлюються „правила гри”, взаємовідносини різних елементів стабілізуються і формується демократична система. Сучасний світ знаходиться на другому етапі становлення глобальної системи, тому конфлікти між країнами, народами, цивілізаціями можуть бути подоланими за допомогою діалогу і реалізації демократичних принципів, що буде сприяти становленню демократичної міжнародної системи. Україна, як відмічає М.Михальченко, являє собою нову історичну реальність як запасний гравець Європи .

Питання для самоконтролю знань

1. В чому проявляється сутність політичної глобалізації.

2. Визначте ознаки політичної глобалізації.

3. В чому проявляється сутність економічної глобалізації.

4. Дайте характеристику амбівалентності глобалізації.

1. В чому заключаються ключові проблеми глобалізації.

2. Обґрунтуйте основні напрямки культурної глобалізації.

3. В чому проявляється сутність глобалізації як системної цілісності

економічних, політичних, культурних, національних процесів.

8. Проаналізуйте причини розширення глобалізації демократичного процесу.

9. Дайте характеристику місця і ролі України в глобалізацій них процесах.

10. В чому заключається сутність трансформації сучасних економічних процесів.

11. Обґрунтуйте сутність основ економічної єдності людства.

12. В чому різниця між інтеграцією, інтернаціоналізацією і глобалізацією?

13. Основні фактори, що детермінують розвиток глобалізаційних процесів.

14. Як впливає глобалізація на міжнародні економічні відносини?

15. Як відбувається інтеграція України в світову економіку?