14.1. Європейська декларація прав міст (18 березня 1992 р.)

Європейську декларацію прав міст (Страсбург 17-19 березня 1992р). Європейська декларація прав міст базується на солідарності і відповідальності, що означає прийняття на себе рівних обов'язків.

Громадяни європейських міст мають право на: 1) безпеку; 2) роботу; 3) незабруднене і здорове оточуюче середовище; 4) життя; 5) свободу переміщення; 6) охорону здоров'я; 7) спорт і вільний відпочинок; 8) культуру; 9) інтеграцію культур; 10) якісну архітектуру і фізичне оточення; 11) узгодження функцій; 12) участь; 13) економічний розвиток; 14) безперервний розвиток; 15) послуги і товари; 16) багатство природи і природи ресурсів; 17) розвиток особистості; 18) міжміське співробітництво; 19) фінансові механізми і структури.

Цілі Філософії і структури Хартії. Цілі Хартії

• забезпечити місцевим органам влади практичний інструмент і керівництво управління містом; забезпечити основні елементи для можливої в майбутньому Конвенції про права міст; забезпечити основу міжнародної системи нагород містам, які дотримуються принципів Хартії; стати візитною карткою Ради Європи з тих чи інших питань місцевої влади. Філософія Харті: її міцною основою є місцеві органи влади, конкретні обов'язки цього рівня в сфері місцевого розвитку; велика увага приділяється якісним аспектам міського розвитку і якості життя; визначаються керівні принципи, які приймаються в усіх країнах; одне із ключових положень Хартії ідея співробітництва і солідарності: 1. Між місцевими органами влади в окремих країнах; 2. Між національними органами і місцевими органами влади; 3. Між місцевими органами влади і їх громадами; 4. Між містами всієї Європи і за її межами; Хартія виходить з того, що громадяни мають основні права в містах; 1. Право на захист від насилля; 2. Право на захист території від забруднення; 3. Право на здійснення демократичного контролю над своїм районом проживання; 4. Право на достойне житло охорону здоров'я, культурне дозвілля і свободу пересування. Ці права належать всім місцевим жителям без дискримінації у відношенні до статі, віку, походження, раси, релігії, соціального, економічного, політичного походження, фізичних і психологічних недоліків. В Хартії дається визначення ідеального міста, яке добивається рівноваги між різними секторами і видами діяльності, забезпечує громадські права і найкращі умови життя; повністю враховуються інтереси людей; забезпечується рівновага між сучасним містобудуванням і збереженням своєї історичної спадщини; інтегрується нове без зруйнування старого; підтримується принцип безперервного розвитку.

Особливо відокремлюється співпраця міст і обмін на регіональному і міжнародному рівнях через заключення договорів з містами-побратимами, вступ у міжнародні асоціації і неурядові організації. Права міст: розвиток і розширення прав людини всіх жителів міст; право на забезпечення хорошим житлом; профілактична охорона здоров'я; забезпечення зеленими насадженнями; взаємозв'язок різноманітних функцій місцевого життя; культурні можливості, спортивні споруди, соціальний розвиток, вільне переміщення; забезпечення засобами комунального обслуговування; безпека, праця, добробут; можливість отримання освіти, професії. Розвиток транспорту включає: необхідність скоротити кількість поїздок, вулиці повинні стати екологічно чистими. Оточуюче середовище і природа в містах: міста повинні управляти природними і енергетичними ресурсами; місцеві органи повинні охороняти природу і зелені насадження; охорона природи повинна стати фактором розширення участі жителів міста в їх житті і гордістю міста. Фізичний вигляд міста виходить з того, що центральні райони міст необхідно зберігати в якості важливих символів європейського і історичного спадку; створення і використання відкритих просторів в місті; розвиток архитектурної творчості; життєздатність міста залежить від збалансування його житлових районів. Архітектурні міста. Необхідно підтримувати і відроджувати спеціальні ремесла; правова база, фінансові механізми та інформаційна політика на базі партнерства; інтеграція в сучасне життя; планування міста; консервація історичної спадщини та стимулювання його економічного розвитку. Жилий фонд міста. Місцевий житель має право на безпечне житло, забезпечення права для найбільш бідних людей. Безпека в місті і боротьба із злочинністю. Спорт і дозвілля в місцевих районах. Всі жителі міста мають право на участь в спорті; спортивні споруди повинні бути безпечними і добре улаштованими; кожен житель повинен розвивати свій особистий потенціал. Культура в містах. Всі жителі міста мають право на культуру; культурний розвиток міст сприяє економічному і соціальному розвитку; культурна демократія потребує широкої співпраці між місцевою владою і жителями; має місце розвиток культурного туризму. Інтеграція культур в містах. Сприяє подоланню дискримінації; місцева влада повинна забезпечити ефективну участь іммігрантів у місцевому політичному житті; культурна і освітня політика в місцях повинна бути ^дискримінаційною; забезпечення рівних можливостей роботи повинно бути обов'язком місцевої влади. Здоров'я в містах. Місцеве середовище повинно сприяти збереженню здоров'я усіх громадян; надійне і постійне постачання товарами для задоволення основних потреб людей; координація дій муніципалітетів з міжнародними програмами. Участь громадян в місцевому управлінні і плануванні повинно забезпечуватися в місцевому політичному житті правом вільного і Демократичного обирання своїх представників; участь громадян у місцевому політичному житті повинна бути ефективною на всіх рівнях місцевих і політичних і адміністративних структур; громадяни мають право бути вислуханими із найважливіших питань місцевої спільності; місцеве управління і планування повинні бути засновані на максимальному об'єму інформації про місцеве життя;

Місцева влада повинна забезпечувати участь молоді у місцевому житті; Місцеві політичні рішення повинні спиратися на місцеве і регіональне планування. Економічний розвиток в містах. Місцева влада повинна забезпечувати економічний розвиток своїх районів, економічний і соціальний розвиток взаємопов'язані; місто в економічному і соціальному плані є частиною свого регіону чи оточуючої його території; економічний і соціальний розвиток залежать від інфраструктури; співробітництво між приватними і державними секторами є важливим компонентом в місцевому і економічному зростанні і розвитку. Міжнародний досвід місцевого самоврядування має важливий вклад в розвиток теоретичних і практичних засад місцевого самоврядування.