- •Регіонально-адміністративний менеджмент Київ
- •Авторський колектив:
- •Рецензенти:
- •Тема 1 предмет, завдання цілі і функції дисципліни “регіонально-адміністративний менеджмент”
- •1.1. Сутність регіонально-адміністративного менеджменту
- •1.2. Цілі та функції регіонально-адміністративного менеджменту
- •1.3. Регіональна політика держави та її основні компоненти
- •1.4. Мета, завдання та цілі державної регіональної політики
- •1.5. Синергетична парадигма дослідження регіонально-адміністративного менеджменту в умовах глобалізації
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю знань
- •Література
- •Економічні засади регіонально-адміністративного менеджменту
- •2.1. Роль регіону і національного господарства у національній економіці України
- •2.2. Економічна самостійність регіону та основні функції органів регіонального управління
- •2.3. Економічні регіональні повноваження місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування
- •2.4. Державна регіональна політика України як мета і завдання регіонально-адміністративного менеджменту
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю знань
- •3.1.Регіон як соціальний інститут та територіальна спільнота
- •3.2.Регіональна ідентифікація та соціалізація: сутність та якості
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю знань
- •Література
- •Тема 4 правові засади регіонально-адміністративного менеджменту в україні
- •4.1. Інституційна та правова база регіонально-адміністративного менеджменту
- •4.2 Аналіз існуючої системи територіального устрою України та проблеми її реформування
- •4.3 Правові засади визначення регіону як складової політико-територіальної організації України
- •Таблиця41.4 -атп Україна
- •4.4. Правова характеристика основних напрямів діяльності та функцій регіональних органів влади
- •Питання для самоконтролю знань
- •Література
- •Тема № 5 державне регулювання регіонального розвитку
- •5.1. Поняття державного регулювання регіонального розвитку
- •5.2. Регіон як об'єкт регіонального розвитку, його соціально економічна сутність
- •5.3. Державна регіональна політика: основні напрями розвитку та оптимізації
- •5.4. Державне регулювання трансформаційних процесів в Україні
- •Питання для самоконтролю знань
- •Література
- •Децентралізація як засіб становлення і стабілізації регіонального розвитку
- •6.1. Регіональний фактор в процесах централізації та децентралізації
- •6.2. Децентралізація влади як засіб регіонального розвитку
- •6.3. Види децентралізації влади
- •6.4. Форми здійснення децентралізації та їх відмінності
- •6.5. Зарубіжний досвід процесу децентралізації влади
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю знань
- •Адміністративно-територіальне управління в контексті децентралізації
- •7.1. Децентралізація як процес розширення і зміцнення прав та повноважень адміністративно-територіальних одиниць
- •7.2. Децентралізація як фактор налагодження територіальної організації влади
- •7.3. Оптимізація відносин між органами влади різних рівнів як засіб адміністративно-територіального управління
- •7.4. Реалізація функцій органів влади різних рівнів в процесі децентралізації
- •7.5. Адміністративно-територіальне управління: світовий досвід
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю знань
- •Література
- •Тема 8 управління міськими агломераціями в контексті інноваційного регіонального розвитку
- •8.1. Місто як об’єкт управління. Мета та завдання управління містом.
- •8.2. Організаційно-економічні способи управління сучасним містом
- •8.3. Державні перспективи програми розвитку міст. Система підпрограм
- •8. 4. Районне планування: мета та завдання
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю знань
- •Література
- •Тема 9 регіональні концепції сталого розвитку
- •9.1. Міждисциплінарне вивчення проблеми сталого розвитку: еволюція поглядів
- •9.2. Концепції сталого регіонального розвитку
- •9.3. Пріоритетні напрями концепцій сталого економічного розвитку
- •Таблиця 9.1 – Приклад аналізу сильних і слабких сторін регіону (в різних сферах діяльності)
- •Освіта на протязі життя
- •9.4. Механізми забезпечення сталого розвитку регіонів
- •9.5. Принципи та критерії сталого регіонального розвитку
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю знань
- •Література
- •Тема 10 управління фінансовими ресурсами регіонів
- •10.1 Місцеві бюджети їх структура та взаємовідносини.
- •10.2. Поточний бюджет і бюджет розвитку
- •10.3. Порядок і методики розроблення місцевих бюджетів
- •10.4. Позабюджетні кошти, порядок їх формування та напрямки використання
- •10.5. Особливості функціонування сучасної фінансово-кредитної системи регіону
- •Питання для самоконтролю знань
- •Література
- •Тема 11 управління природними ресурсами та охороною довкілля
- •11.1. Проблеми природокористування
- •11. 2. Основні принципи охорони навколишнього природного середовища
- •11.3 Управління в галузі охорони навколишнього природного середовища
- •Принципи та елементи системи управління навколишнім середовищем (емs)
- •11.4 Ресурсозабезпечення та раціональне природокористування на сучасному етапі розвитку економіки
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю знань
- •Література
- •Тема 12 антикризовий регіонально-адміністративний менеджмент
- •12.1 Поняття кризи та характеристика основних концепцій кризи
- •12.2 Класифікація криз та їхня характеристика
- •12.3 Концептуальне пояснення ситуаційної теорії управління в кризовій ситуації та шляхів її вирішення
- •12.4 Проблеми регіонального розвитку та їх характеристики
- •12.5 Принципи і методи антикризового регіонального управління
- •12.6 Основні принципи й шляхи вирішення регіональних проблем в Європейському Союзі
- •Висновки
- •Питання до самоконтролю знань:
- •Література
- •Тема 13 Формування механізму державного регулювання інвестицій в людський капітал на рівні регіону
- •13.1 Сутність категорії «механізм державного регулювання інвестицій в людський капітал» в контексті компаративного аналізу
- •13.2 Ефективність і результативність функціонування механізмів державного регулювання інвестицій в людський капітал на рівні регіону
- •13.3 Основні напрями розвитку механізму державного регулювання інвестицій в людський капітал на рівні регіону
- •Питання для самоконтролю знань
- •Висновки
- •Література
- •Тема 14 міжнародне законодавство про місцеве самоврядування
- •14.1. Європейська декларація прав міст (18 березня 1992 р.)
- •14.2. Стамбульська декларація прав поселень (3-14 червня 1996 р.)
- •14.3. Хартія конгресу місцевих і регіональних влад Європи (14 січня 1994 р.)
- •14.4 Європейська Хартія місцевого самоврядування
- •14.5. Аналіз основних положень Європейської Хартії місцевого самоврядування та їх значення для України
- •14.6. Муніципальний рух України як суб’єкт розвитку місцевого самоврядування
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю знань
- •Література
- •Тема 15 програма державної підтримки розвитку місцевого самоврядування в україні
- •15.1. Обґрунтування необхідності прийняття Державної стратегії
- •15.2. Стратегія управління місцевим і регіональним розвитком
- •15.3 Мета Державної стратегії підтримки розвитку місцевого самоврядування в Україні.
- •15.4. Зміцнення матеріальної і фінансової бази місцевого самоврядування та ресурсне забезпечення місцевого та регіонального розвитку
- •15.5. Етапи реалізації Державної стратегії підтримки розвитку місцевого самоврядування та її нормативно-правове забезпечення
- •15.6. Механізм нормативно-правового забезпечення
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю знань
- •Література
- •Тема 16 формування нової парадигми регіонально-адміністративного розвитку в україні
- •16.1. Ідентичність та ідентифікація: понятійно-категоріальний апарат
- •16.2. Фактори етнічної, національної та регіональної ідентифікації в сучасній Україні
- •16.3. Трансформація свідомості та регіональної культури українського суспільства в контексті консолідації
- •16.4. Структурно-функціональні елементи консолідації українського суспільства
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю знань
- •Тема 17 Регіонально-адміністративний менеджмент в контексті глобалізації і регіоналізації
- •17.1 Політична глобалізація як новий тип міждержавних відносин
- •17.2 Економічна глобалізація як нова стадія процесу інтернаціоналізації
- •17.3 Культурна глобалізація як процес формування нової глобальної культури
- •17.4 Глобалізація як системна цілісність економічних, політичних, культурних, національних процесів
- •17.5 Розширення світового демократичного процесу в умовах глобалізації.
- •17.6 Місце і роль України в глобалізаційних процесах
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю знань
- •Література
- •Тема 18 розвиток демократичних засад регіонального врядування
- •18.1. Концептуальні засади інституційної трансформації державного управління в Україні
- •18.2. Формування сучасної економічної політики регіональними органами влади
- •18.3. Демократичні механізми діяльності органів місцевого самоврядування
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю знань
- •Список використаної літератури
- •Післямова
9.2. Концепції сталого регіонального розвитку
Проблема сталого розвитку нині вивчається не лише окремими вченими, але і різними міжнародними організаціями, в тому числі ООН. Конференція ООН 1992 р., яка пройшла в Ріо-де-Жанейро, прийняла документ під назвою “Порядок денний на ХХІ ст.” У 28 розділі цього документу говориться, що кожна місцева адміністрація має встановлювати діалог з громадянами, місцевими організаціями та приватними підприємствами і приймати місцеву програму „Порядок денний на ХХІ століття”. Через проведення консультацій та пошук консенсусу місцеві адміністрації мають залучати громадян і громадські організації, комерційні та промислові підприємства як джерела інформації, необхідні для розробки оптимальної політики сталого розвитку. Дійсна децентралізація влади полягає в передачі частини владних повноважень місцевій владі, а не регіональним елітам, як це сталось і в багатьох пострадянських країнах. Концепція сталого розвитку передбачає створення такого економічного і соціального середовища, яке б забезпечило доступ до можливостей і ресурсів цивілізації, розширення стабільної участі кожного громадянина в розвитку суспільства як для нинішніх, так і для майбутніх поколінь. Починаючи з 1992 року (від РІО-92), питання стійкого розвитку в Україні певною мірою є предметом осмислення, наукового дослідження і обговорення окремих науковців, практиків, представників громадськості. На сприяння стійкому розвитку в Україні орієнтована «Програма розвитку ООН» (ПРООН в Україні). В 1997 року була створена Національна комісія сталого розвитку України при Кабінеті міністрів України під головуванням першого віце-прем’єра.
На сучасному етапі розвитку України та її регіонів система розробки концепцій, прогнозування, планування і розробка програм соціально-економічного розвитку повинні стати структурно-визначальною складовою загальної системи державного регулювання, дієвим інструментом реалізації економічної політики держави. Концепції сталого розвитку регіонів України розробляються у відповідності із вимогами Закону України “Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України”, Концепції сталого розвитку України та іншими базовими документами. В той же час Концепція сталого розвитку регіонів відрізняється від структури загальнодержавних програмних документів, оскільки враховує специфіку регіонального планування, особливості соціально-економічного розвитку регіону та конкретику сучасних його проблем. Їх основне завдання - визначити пріоритетні напрями створення реальних умов для поліпшення добробуту населення, вирішення його соціальних проблем на основі підвищення ефективності функціонування регіональної економіки через структурну реорганізацію, більш ефективного використання кліматичних, мінерально-сировинних та геоекономічних чинників. Учасниками розробки Концепцій сталого розвитку регіонів виступають науковці області, обласна рада та обласна державна адміністрація. Статус Концепції визначається як документ довгострокового прогнозування еколого-економічного та соціального розвитку адміністративної території. В концепціях сталого розвитку регіонів визначаються мета та основні завдання концепції. Ідея сталого розвитку полягає у рівності всіх поколінь і людей у кожному поколінні, в оптимальному використанні потенційних можливостей суспільства при збалансованості суспільного розвитку і потенціалу природи.
Сталий розвиток регіону – це соціально, економічно і екологічно збалансований розвиток його території та господарського комплексу, що веде до гармонізації використання продуктивних сил, задоволення потреб населення і можливостей природи регіону. Метою Концепції сталого розвитку регіону слід вважати: забезпечення динамічного соціально-економічного зростання, збереження навколишнього середовища, раціональне використання та відтворення природно-сировинного потенціалу, задоволення потреб населення регіону на основі розбудови високоефективних економіки та системи управління господарським комплексом, стимулювання структурних ринкових перетворень, задіяння наявних геоекономічних, природних, мінерально-сировинних і трудових ресурсів. Забезпечення сталого розвитку регіону має ґрунтуватися на комплексі притаманних цьому регіону сприятливих географічних, історичних, геоекономічних, демографічних, соціально-економічних, рекреаційних та екологічних особливостей та стимулювати вирішення проблем, що зумовлені факторами лімітуючого характеру – малоземелля, низький рівень індустріального розвитку, праценадлишковість, складні умови проживання в гірській місцевості, високий ризик сільськогосподарської діяльності.
Основними завданнями сталого розвитку регіонів України слід вважати:- економічне зростання – створення умов, мотивів і гарантій високопродуктивної праці населення для досягнення сучасної якості життя на основі подальшої розбудови в регіоні соціально-орієнтованої ринкової економіки; раціональне і ефективне використання природних ресурсів – створення системи гарантій науково-обгрунтованого використання природних ресурсів на основі розумного балансу потреб та можливостей регіону; охорону навколишнього середовища – створення в області умов для реалізації екологічного імперативу при розвитку всіх виробництв, пріоритетного розвитку туристично-рекреаційного та лікувально-оздоровчого комплексу. Головним результатом сталого економічного розвитку регіону, побудови соціально-орієнтованої ринкової економіки має стати повноцінна і здорова людина, поліпшення її життя, реалізація заходів по забезпеченню соціального захисту населення, охорони здоров’я, освіти і науки, культури і мистецтва, фізичної культури і спорту, створення сприятливих умов для гармонізації міжнаціональних і міжконфесійних відносин в усіх сферах життєдіяльності. Пріоритетні напрями соціального розвитку: запровадження науково-обгрунтованих єдиних регіональних соціальних стандартів на основі загальнодержавних; за рахунок економічних важелів підвищення реальних доходів населення, наближення рівня заробітної плати до реальної вартості робочої сили на ринку праці, забезпечення гарантованої зайнятості населення; вжиття заходів щодо ліквідації бідності, скорочення прошарку малозабезпечених громадян.
Головними пріоритетами в сфері охорони здоров’я громадян мають стати: доступна і якісна первинна медико-санітарна та спеціалізована допомога всім верствам населення; ефективне використання фінансового, матеріально-технічного та кадрового потенціалу галузі; забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя; удосконалення моделі багатоканального фінансування охорони здоров’я шляхом створення відповідних економічних умов діяльності фондів, лікарняних кас та системи бюджетно-страхової медицини; реалізація заходів щодо виховання у населення бережливого ставлення до свого здоров’я та здоров’я оточуючих, здорового способу життя; сприяння розвитку фізкультури і спорту. В галузі освіти і науки слід забезпечити: гарантії доступності в одержанні освіти, збереження інтелектуального потенціалу регіону; формування нової системи життєвих цінностей, екологізацію освітньо-виховного процесу з урахуванням гармонізації взаємовідносин людини і природи; поліпшення соціально-побутових умов навчання, зміцнення матеріально-технічної бази закладів освіти, оснащення їх сучасними технічними засобами навчального процесу; доведення показників системи освіти області до загальнодержавного рівня та забезпечення підготовки робітників і фахівців у відповідності з потребами галузей народного господарства області. Головними завданнями у сфері культури і мистецтва мають стати збереження духовно-інтелектуального потенціалу, культурної спадщини і самобутності регіону, підтримка обдарованої молоді, зміцнення матеріальної бази закладів культури та оснащення їх сучасними технічними засобами. Сталий розвиток передбачає максимальне використання можливостей об’єднань громадян, профспілок, ділових та наукових кіл, врахування інтересів всіх вікових груп населення.
Концепція сталого розвитку повинна враховуватися при розробці та реалізації програм соціально-економічного розвитку області на близьку і тривалу перспективу та має стати стрижневою основою діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування. В Концепціях сталого розвитку регіонів дається їх характеристика, яка включає оцінку потенціалу народногосподарського комплексу: рівень розвитку продуктивних сил та індустріального розвитку; існуючі грунтово-кліматичні умови; праценадлишковість та трудова міграція; рівень грошових доходів населення; фінансовий стан; ступінь зношеності основних фондів та обладнання, курентоспроможність продукції, і т.д. Розглядаються умови формування ефективного регіонального механізму господарської діяльності, направленого на стимулювання залучення інвестицій в економіку, ефективне задіяння власного прородньо-ресурсного потенціалу, створення конкурентного середовища через сприяння розвитку малого та середнього бізнесу, створення структури виробництва, яка б стала більш наближеною до ресурсних можливостей регіону.В Концепціях сталого розвитку регіонів аналізується виробнича інфраструктура, ринкова інфраструктура та фондовий ринок. Велика увага приділяється природних ресурсам регіонів, які забезпечують сировинну базу для функціонування багатьох галузей промисловості. В Концепціях сталого розвитку вивчається потенціал людських ресурсів: чисельність населення; кількість працездатних осіб; офіційний рівень безробіття; вартість робочої сили; середня заробітна плата; рівень освіти. В Концепціях сталого розвитку регіону визначається стан екологічній ситуації. В усіх регіонах України існують серйозні проблеми з розміщенням та утилізацією відходів, забрудненням навколишнього середовища. На основі оцінки рівня розвитку регіону розробляються стратегічні пріоритети сталого регіонального розвитку. Політика сталого розвитку базується на врахуванні комплексу об’єктивних та суб’єктивних факторів сприятливого та лімітуючого характеру. До їх числа слід віднести такі фактори: географічний; історичний; економічний; транспортний; природний; рекреаційний; екологічний. Таким чином, сталий розвиток можливий за умови врахування наявних ресурсів, як природних так і людських та залучення до управління громадян.