15.5 Дефіцит бюджету і державний борг

Розрізняють два стани бюджету:

а) нормальний , коли видаткова частина держбюджету дорівнює доходній;

б) дефіцитний, коли видатки перевищують доходи.

Дефіцит бюджету не є небезпечним для економіки, якщо він знаходиться на рівні 2-3% ВНП. У противному разі він негативно відбивається на функціонуванні грошової, кредитної систем і всієї економіки в цілому.

Причини дефіциту Держбюджету:

1) падіння доходів в умовах кризового стану економіки;

2) зменшення приросту національного доходу;

3) збільшення бюджетних витрат;

4) непослідовна фінансово-економічна політика;

5) надмірний розмір державного сектору;

6) зростання витрат по обслуговуванню внутрішнього і зовнішнього державного боргу.

Заходи, щодо зниження бюджетного дефіциту:

1) конверсія;

2) перехід від фінансування до кредитування;

3) ліквідація дотацій збитковим підприємствам;

4) скорочення витрат на управління державою;

5) реформування системи оподаткування;

6) підвищення ролі місцевих бюджетів.

За формою прояву бюджетний дефіцит поділяється на:

1) відкритий - офіційно визначений дефіцит у законі про бюджет на відповідний рік;

2) прихований - виникає в результаті завищення обсягів планових доходів та включення у склад доходів джерел покриття бюджетного дефіциту.

За причинами виникнення бюджетний дефіцит буває:

1) вимушений, який є наслідком скорочення обсягів ВВП і відповідно обмеженості фінансових ресурсів країни( наприклад, циклічний бюджетний дефіцит);

2) свідомий, виникає внаслідок дискреційної фіскальної політики, яка передбачає цілеспрямовані зміни в розміри державних витрат, податків і сальдо Державного дефіциту.

За напрямком дефіцитного фінансування розрізняють:

1) активний бюджетний дефіцит, який характеризується спрямуванням коштів на інвестування економіки, що сприяє зростанню ВВП;

2) пасивний - характеризується спрямуванням коштів на покриття поточних видатків (соціальні трансферти, виплата зарплати у бюджетній сфері та інше).

Джерелами фінансування дефіциту бюджету можуть виступати позики держави (не інфляційний шлях покриття бюджетного дефіциту) і грошово-кредитна емісія (інфляційний шлях покриття бюджетного дефіциту).

Зростання бюджетного дефіциту призводить до появи державного боргу.

Державним боргом називається нагромаджена сума позичених урядом коштів для фінансування дефіцитів або сума заборгованості держави перед кредиторами.

Головними причинами створення і збільшення державного боргу є:

1) хронічний дефіцит Державного боргу;

2) перевищення темпів зростання державних видатків над темпами зростання державних доходів;

3) дискреційна фіскальна політика направлена на зменшення податкового навантаження без відповідного скорочення державних витрат;

4) розширення економічної функції держави;

5) дія автоматичних стабілізаторів (циклічне зменшення податкових надходжень та збільшення соціальних трансфертів під час економічної кризи);

6) залучення коштів нерезидентів з метою підтримки стабільності національної валюти;

7) мілітаризація, ведення вій та інші.

Державний борг складається з:

- заборгованості по випущених і непогашених внутрішніх державних позиках - внутрішній державний борг;

- фінансових забов’язань країни по відношенню до іноземних кредиторів на певну дату - зовнішній державний борг.

Темпи зростання зовнішнього боргу залежать від частки зовнішніх запозичень у загальному обсязі наявного богру і процентної ставки (підвищення ставки процента, потребує збільшення зовнішніх позик).

Наявність державного боргу має негативні наслідки:

1) скорочення споживання населенням країни;

2) витіснення приватного капіталу, що обмежує подальше зростання економіки;

3) збільшення податків для обслуговування державного боргу виступає антистимулом економічної активності;

4) перерозподіл доходу на користь власників державних облігацій.

Управління державним боргом – це сукупність заходів держави, пов’язаних з визначенням кон’юнктури на ринку позичкових капіталів, випуском нових позик, з виплатою процентів по займам, проведенням конверсій (зміни умов доходності) та консолідації (зміни строків) займів, визначенням ставок процентів по державному кредиту, а також погашенням раніше випущених позик, строк дії яких скінчився.