- •Економічна теорія
- •1 Предмет, метод і функції економічної теорії
- •1.1 Предмет економічної теорії
- •1.4 Виникнення та етапи розвитку економічної теорії
- •2 Суспільне виробництво. Цілі та результати
- •2.3 Основні фактори виробництва
- •2.5 Цілі виробництва
- •2.6 Результати виробництва
- •3 Власність та її роль в економічному розвитку
- •3.1 Економічний зміст власності
- •3.2 Типи, види й форми власності
- •4 Економічний розвиток: рушійні сили, фактори та ступені
- •4.1 Зміст економічного прогресу та його критерії
- •4.2 Основні рушійні сили економічного прогресу
- •4.3 Ступені суспільно-економічного розвитку
- •4.4 Економічні системи, ознаки, типи
- •5 Потреби суспільства та виробничі можливості
- •5.1 Поняття потреби. Види потреб
- •5.4 Закони розвитку економічних потреб
- •5.5 Крива виробничих можливостей
- •5.6 Закон зростання альтернативної вартості
- •6 Виникнення і сутність ринкової економіки
- •6.1 Натуральне і товарне виробництво
- •6.2 Товар і його властивості. Теорії вартості
- •6.4 Гроші як категорія товарного виробництва
- •6.5 Ринок як форма організації суспільного виробництва
- •7 Підприємство, капітал, витрати виробництва, ціна,
- •7.1 Підприємство як суб’єкт ринкової економіки
- •7.2 Підприємництво: суть, суб’єкти, об’єкти, форми, принципи
- •7.3 Соціально-економічний зміст капіталу
- •7.5 Витрати виробництва
- •7.6 Сутність, види і функції цін
- •7.7 Прибуток і його норма
- •7.9 Теорія ринкових структур
- •8.1 Домогосподарства як економічна категорія
- •8.2 Функції сім’ї
- •9 Ринок факторів виробництва
- •9.2 Попит на економічні ресурси
- •9.3 Попит на працю на досконало конкурентному ринку
- •9.4 Пропозиція праці. Рівновага на конкурентному ринку праці
- •9.5 Роль трудових спілок на ринку праці
- •9.6 Монопсонія та двобічна монополія на ринку праці
- •9.7 Різновиди ринків капіталу. Ринок позичкових коштів
- •9.8 Ринок фізичного капіталу
- •9.9 Ринок землі
- •10 Розподіл доходів в ринковій економіці
- •10.1 Суть і механізм розподілу доходів
- •10.4 Суспільні фонди споживання
- •10.5 Доходи від власності
- •10.6 Рентні доходи
- •11 Макроекономічна рівновага
- •11.1 Макроекономіка та її проблеми
- •11.2 Загальна характеристика макроекономічних показників
- •11.3 Джерела національного доходу та його рух
- •11.4 Сукупний попит та його регулювання
- •11.5 Сукупна пропозиція та її динаміка
- •12 Економічне зростання та його чинники
- •12.1 Типи економічного зростання
- •12.2 Темпи економічного зростання
- •12.3 Чинники економічного зростання
- •13 Зайнятість, безробіття, інфляція
- •13.1 Зайнятість населення та ринок робочої сили
- •13.3 Соціальний захист населення
- •13.4 Причини виникнення і сутність інфляції
- •14 Фінансова, кредитна та банківська системи
- •14.1 Сутність і функції фінансів. Фінансова система
- •14.3 Форми кредиту
- •15 Фіскальна політика держави
- •15.1 Фіскальна політика, типи, функції
- •15.2 Податки як елемент фіскальної політики
- •15.3 Бюджетна система. Державний бюджет
- •15.4 Державні доходи і витрати
- •15.5 Дефіцит бюджету і державний борг
- •16 Зовнішньоекономічні зв’язки
- •16.1 Світове господарство, суть, етапи розвитку
- •16.2 Міжнародна торгівля
- •16.3 Міжнародний рух капіталів
- •16.4 Міграція робочої сили
- •16.5 Міжнародні валютні відносини
- •17 Література
16.2 Міжнародна торгівля
Міжнародна торгівля - це форма функціонування світового ринку, під яким розуміється система обміну товарами й послугами на міжнародному рівні. Міжнародна торгівля має особливості порівняно з внутрішньою торгівлею. Якщо на внутрішньому ринку товари продаються за внутрішніми цінами, то на світовому - за світовими. Світова ціна - це грошова форма інтернаціональної вартості. Інтернаціональна вартість - це середньосвітові витрати праці на одиницю продукції. Ще Д. Рікардо, створивши теорію порівняльних витрат виробництва, довів, що брати участь у міжнародній торгівлі вигідно будь-якій країні, незалежно від рівня її розвитку і від внутрішньої вартості її товарів. Кожна країна повинна продавати на світовому ринку навіть за збитковими цінами ті товари, внутрішні ціни яких у порівнянні зі світовими цінами, найнижчі, а за виручені гроші купувати на світовому ринку ті товари, внутрішні ціни на які у порівнянні зі світовими цінами найвищі. При цьому буде досягатись економія на витратах виробництва сукупного суспільного продукту.
Об’єм міжнародної торгівлі виражається показниками: експорт, імпорт товарів і послуг, чистий експорт. Співвідношення між експортом і імпортом регулює держава шляхом проведення політики протекціонізму і лібералізму. Протекціонізм - державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції та сприяння національним компаніям у проникненні на зовнішній ринок. Лібералізм - державна політика, спрямована на зниження митних тарифів та інших обмежень у зовнішній торгівлі.
Система протекціонізму здійснюється такими методами:
1) встановлення високих митних тарифів на товари які ввозять з-за кордону;
2) через нетарифні обмеження, до яких належать кількісні (встановлення квот, добровільне обмеження експорту, ліцензування), а також підвищені вимоги до технічних, санітарних стандартів, оподаткування товарів на внутрішньому ринку, встановлення антидемпінгових мит та ін.
Співвідношення експорту та імпорту кожної країни відбиває її торговий баланс. Якщо обсяг експорту перевищує обсяг імпорту, торгове сальдо активне, якщо навпаки - пасивне. Тоді держава свої борги погашає золотом, валютою.
Важливим поняттям, яке відображає поточне зовнішньоекономічне становище країни, є платіжний баланс. Це співвідношення між сумою платежів, отриманих з-за кордону, й сумою платежів, переведених за кордон за певний період часу, як правило, за рік. Стан платіжного балансу залежить від багатьох факторів. Серед них: стан зовнішньоторговельного балансу, міжнародного балансу послуг і руху інвестиційних доходів (прибутків, дивідендів, процентів), балансу міжнародного руху довгострокового й короткострокового кредиту тощо.
Посилення міждержавного регулювання зовнішньої торгівлі пов’язане з утворенням міжнародної організації під назвою Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГУТТ). Країни учасниці цієї організації уклали договір, в якому містяться принципи та правила міжнародної торгівлі , обов’язкові для країн-учасниць. Членами цієї організації є 100 держав.