9. Література.

5. Черенько М.П., Ваврик Ж М Загальна хірургія. - Київ Здоров'я, 1999 - с. 261- 263

6. Загальна хірургія // Під ред. С.П. Жучснка, М Д.Жсліби, С Д.Хіміча. – Київ: Здоров’я, 1999. - С 269-287.

7. В.К. Общая хирургия. - М : Медицина, 1997 - С 321 -332

8. Рычагов Г.П., Кремень В І- Ситуационные задачи и тссговые вонросы по общей хирургии: Учеб Пособие.-Мн.: Выш Шк , 1998. -С. 88-103.

Методична розробка практичного заняття

Тема: хірургічна інфекція. Класифікація. Гостра гнійна інфекція (8 годин)

1. Актуальність теми

Пацієнти з хірургічною інфекцією складають суттєву частку хворих хірургічних

стаціонарних та поліклінічних відділень. В основі, виникнення та розвитку гострих гнійних захворювань м’яких тканин лежать спільні патанатомічні, патофізіологічні, мікробіологічні та імунологічні механізми, що зумовлює спільні підходи до їх лікування Саме тому названа тема вивчається в рамках дисципліни "загальна хірургія". Одночасне засвоєння теоретичних дисциплін загальної патології та фармакології, регламентоване навчальними програмами, дозволяє глибше розуміти клінічні аспекти діагностики та лікування, необхідні для подальшого навчання студента та практичної лікарської діяльності.

2. Навчальні цілі заняття:

1. Знати загальні етіологічні та патогенетичні механізми розвитку місцевих хірургічних інфекційних захворювань.

2. Знати визначення понять окремих місцевих хірургічних інфекційних захворювань.

3. Знати загальну та місцеву симптоматику гострих хірургічних інфекційних захворювань м’яких тканин.

4. Вміти діагностувати клінічні прояви гнійної інфекції - абсцеси та флегмони.

5. Вміти сформулювати принципи комплексного лікування місцевих гнійних захворювань та вміти виконати окремі його етапи.

3. Виховні цілі заняття.

1. Акцентувати увагу на важливості профілактики гнійних захворювань м’яких тканин;

2. Сформувати почуття відповідальності за своєчасне та адекватне надання медичної допомоги;

3. Сприяти засвоєнню принципів етики та деонтології.

4. Міждисциплінарна інтеграція.

Дисципліни	Знати	Вміти
Дисципліни, що забезпечують
Анатомія (нормальна, топографічна)	Анатомію різних частин організму (з огляду на можливі шляхи поширення гнійно-септичних процесів)	Визначити анатомічне розмі -щення місцевого гнійного процесу
Гістологія	Гістологічну структуру тканин організму
Патанатомія	Патанатомічні ознаки запалення	Розпізнати макро- та мікроскопічні ознаки запалення
Патофізіологія	Місцеві та загальні ознаки запалення	Розпізнавати ознаки місцевої та системної запальної відповіді
Фармакологія	Основні групи антибактеріальних препаратів, їх фармакокінетику та фармакодинаміку	Виписати рецепти антибактері- альних і протизапальних препаратів
Наступні дисципліни
Факультетська дисципліна	Клінічні ознаки лімфаденіту, лімфангоїту, тромбофлебіту, парапроктиту, маститу	Вміти діагностувати та визначати лікувальну тактику при лімфаденіті, лімфангоїті, тромбофлебіті, парапроктиті, маститі
Шпитальна хірургія	Клінічні ознаки лімфаденіту, лімфангоїту, тромбофлебіту, парапроктиту	Вміти діагностувати та визначати лікувальну тактику при лімфаденіті, лімфангоїті, тромбофлебіті, парапроктиті,
Внутрішньопредметна інтеграція
Асептика і антисептика	Правила асептики і антисептики	Накласти асептичну пов’язку, призначити препарати хімічної та біологічної антисептики
Десмургія	Правила накладання пов’язок	Накласти пов’язки
Іммобілізація	Правила проведення іммобілізації	Провести іммобілізацію
Рани	Класифікацію, клінічний перебіг ранового процесу	Надати першу допомогу пацієнтам з ранами
Передопераційний період	Правила підготовки хворого до операції	Підготувати хворого до операції