Глава II

Про обрання римського короля

3. Нарешті, після принесення князями-виборцями або (їх) послами присяги..., нехай розпочнуть вони вибори і ні в якому випадку названого міста Франкфурта не залиша­ють, перш ніж більша частина їх не обере тимчасового главу миру або християнського народу, тобто римського короля, який має стати імператором. Якщо ж вони не встиг­нуть це зробити протягом ЗО днів, починаючи з дня прийняття згаданої присяги, то піс­ля цього, коли пройде ЗО днів, нехай вони харчуються лише хлібом і водою і ні в якому випадку не залишають вищевказане місто до того часу, поки ними або більшою части­ною їх не буде обрано правителя або тимчасового главу віруючих, як про це сказано вище.

5. Ми постановляємо, врешті, що у випадку, якщо три князі-виборці, що присутні (на виборах), або за (їх) відсутності, оберуть у римські королі четвертого з них або з їх середовища, тобто князя-виборця, присутнього або відсутнього, то голос цього обраного, якщо він буде присутнім, або його послів, у випадку його відсутності, повинен мати по­вну силу, збільшуючи кількість виборців і створюючи більшість разом з (голосами) ре­шти князів-виборців. (Князів-виборців було сім, і чотири з них складали більшість — Л. Б., С Б.).

Глава VII

Про успадкування князів-виборців

...Ми з божою допомогою, бажаючи не допустити майбутню небезпеку, встановлюємо і імператорською владою постановляємо цим законом, який повинен мати чинність на вічні часи, щоб після того, як хтось із цих світських князів-виборців помре, право, го­лос і влада у цих виборах перейшли без перешкод до його законного першорідного сина недуховного звання...

Глава X Про монети

Окрім того, ми постановляємо, щоб кожному майбутньому королю Богемії, нашому наступнику, (надано було) таке право, яке, як відомо, надавалось з давнього часу на­шим попередникам, достославним королям Богемії, і яке вони мирно і постійно мали, а саме: (право) чеканити і дозволяти чеканку золотих і срібних монет у всіх місцях і час­тинах свого королівства, підкорених йому земель і належних (йому володінь), де король накаже і де йому забажається, — будь-яким способом і у всякій формі, які до цього ча­су існували у самому королівстві Богемії і у цих (його землях)...

Також ми бажаємо, щоб ця постанова і пожалування, цим нашим імператорським законом повністю поширювалась на всіх князів-виборців, як духовних, так і світських, на їх наступників і законних спадкоємців в усіх тих видах і на усіх тих умовах, як го­ворилося вище.

Глава XI

Про імунітет князів-виборців

Ми постановляємо також, що ніякі графи, барони, сеньйори, ленники, васали, воло­дільці фортець, лицарі, слуги, міщани ... і ніякі (взагалі) особи, піддані церков кьольн-ської, майнцської і трірської, якого б становища, стану і сану вони не були, (як) і ко­лись не могли бути викликані, (так) і віднині на вічні часи не повинні і не можуть бути притягнуті і викликані на вимогу якого б то не було позивача поза територією і поза

Розділ II. Держава і право країн середньовічних цивілізацій 215

межами цих церков і володінь, що належать їм, у який би то не був суд, окрім як до суду архієпископа майнцського, трірського і кьольнського і їх суддів, як цього дотри­мувались, наскільки нам відомо, у минулі часи...

Ми бажаємо, щоб ця ж постанова в силу цього нашого імператорського закону по­вністю була поширена на всіх: пфальцграфа рейнського, герцога саксонського і марк­графа бранденбурзького, князів-виборців світських, або недуховних, на їх спадкоємців, наступників і підданих — у тих видах і на усіх тих умовах, як сказано вище...

Про зібрання князів-виборців

...Ми, провівши переговори з цими князями-виборцями і за їх порадою, знайшли за необхідне разом з названими князями-виборцями, як духовними, так і світськими, для загальної користі і блага встановити, що ці князі-виборці мають надалі особисто збира­тися щорічно один раз.

Документ № З

ВЕЛИКИЙ БЕРЕЗНЕВИЙ ОРДОНАНС 1357 р. (витяги)

Указ, виданий після зборів трьох станів королівства Франції..., містивший багато постанов з різних питань. Три стани правильно вирішили, що такі великі упущен­ня, від яких страждає держава, можуть бути цілком виправлені і знищені ...тільки за умови, якщо ті особи, що так дурно керували державою, будуть зовсім усунуті від керування...а замість них будуть поставлені нами (дофіном Карлом — Л. Б., С. Б.) на чолі уряду гарні, чесні люди.„Крім того, три стани вирішили, що коли всі ці дурні порядки будуть зовсім знищені і замість них установляться інші — праведні, спра­ведливі і розумні, вони зроблять велику підмогу ...для ведення війни й опору злим задумам ворогів, за умови певних поступок по чотирьох вимогах їх, на які ми пого­дилися і дарували їм...

1... Ми бажаємо безумовно, щоб те, що депутатами і нами буде зроблено за порадою трьох станів щодо підмоги, ... реформ, ...монети, і з інших питань, ...цілком і назавжди ввійшло в силу і не піддавалося ніяким змінам, ні скасуванню.

2. І щоб ці підмоги, субсидії, податки були використані винятково на військові потреби, ... і щоб їх стягували і розподіляли не люди сеньйора короля..., а розумні, чесні і самостійні люди, що одержали повноваження, обрані й призначені для цього трьома станами...

5. Тому що підмога вотована нам тільки на один рік, а тягар війни дуже великий і обтяжливий, ...ми велимо, за згодою трьох станів, що без усяких грамот і письмових наказів з боку сеньйора чи короля від наших посадових осіб три стани можуть збирати­ся в Парижі, інших місцях, два чи більше разів, якщо виявиться необхідним..., щоб обміркувати і вжити необхідних заходів для ведення війни, здійснення ордонансу про підмогу й устрій кращого управління державою.

7. Ми строго наказуємо всім суддям держави відтепер і на усі часи...терміново і доб­ре відправляти правосуддя в усіх інстанціях, ...поводитися з ними (підсудними) чемно і дружелюбно, також і з бідними людьми, що будуть мати до них справу.

8. Ми...велімо, щоб посади прево, сільських нотаріусів, віконтів, секретарів і ін., що мають відношення до судочинства, надалі не продавалися і не віддавалися на відкуп, а заміщалися особами на платню і за згодою місцевих штатів і навколишнього населення і щоб балы, сенешали, і віконти не були суддями в тих областях, відкіля вони родом і в якій вони мають постійне місце проживання..

16. Надалі назавжди припиняються захоплення для короля...і ні король батько, ні ми, ні хто-небудь інший не будемо брати з жителів ... чого-небудь (інакше як) за спра­ведливою ціною...

Примітка: Документи №№ 1-3 використані з: Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн. — К.: Ін Юре,1998. — Т. І. — С 368-371, 225-256, 221.

216 Частина І. Держава і право країн кастово-станового суспільства

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

1. Барг М. А. Исследования по истории английского феодализма в XI — XIII вв. — М., 1962.

2. Батыр К. И. История феодального государства Франции. — М., 1975.

3. Галанза П. Н. Феодальное государство и право. — М., 1963.

4. Гутнова Е. В. Возникновение английского парламента: Из истории английского общества и государства XIII века. — М.: Изд-во МГУ, 1960.

5. Образование раннефеодального государства в Европе. — М., 1963.

6. Лисневский Э. В. История феодального государства и права Англии.—Ростов н/Д, 1981.

7. Колесницкий Н. Ф. Феодальное государство. — М., 1967.

8. Кучма В.В. Создание и деятельность органов общественной полиции во Франции в период абсолютизма // Античная древность и Средние Века: Сб. 15. — М., 1978.

9. Прокопьев В. П. История германской государственности X—XVIII вв.— Кали­нинград, 1984.

Розділ И. Держава і право країн середньовічних цивілізацій 217