- •Передмова
- •§ 1. Історія держави і права зарубіжних країн як наука
- •§2. Історія держави і права зарубіжних країн як навчальна дисципліна
- •1 Право країн середньовічного Сходу
- •§ 1. Неолітична революція і її вплив на формування політико-правового суспільства
- •§ 2. Протодержави і ранні держави
- •§ 3. Розклад родоплемінних відносин і виникнення рабовласницьких держав
- •§ 4. Особливості суспільного ладу країн Стародавнього Сходу
- •Функції, механізм та форми давньосхідних держав
- •§ 1. Функції давньосхідних держав
- •§ 2. Державний механізм країн Стародавнього Сходу
- •§ 3. Форми давньосхідних держав
- •§1. Виникнення права
- •§ 2. Спільні риси та особливості права давньосхідних країн
- •§ 3. Джерела права країн Стародавнього Сходу
- •§ 4. Правові інститути давньосхідних країн
- •4.1. Цивільно-правові інститути
- •4.2. Злочини і покарання
- •4.3. Судовий процес
- •Глава III
- •Глава VII
- •Глава VIII
- •Глава X
- •§1. Виникнення держави в античному світі
- •§ 2. Спільні риси та особливості суспільного ладу античних країн
- •Функції, механізм та форми античних держав
- •§1. Функції держав античного світу
- •§ 2. Державний механізм античних республік 2.1. Законодавчі органи
- •2.2. Виконавчі органи
- •2.3. Судові органи
- •§ 4.Форма та державний механізм монархічного Риму
- •§1. Право грецьких полісів
- •1.1. Основні риси права Афін і Спорти
- •1.2. Правові інститути Стародавніх Афін і Спорти
- •§ 2. Римське право
- •2.1. Періодизація римського права
- •2.2. Джерела римського права
- •2.3. Інститути римського права
- •§ 1. Основні риси феодалізму
- •§ 2. Держава і право Візантії
- •2.1. Візантійська держава
- •2.2. Право Візантії
- •2.3. Вплив Візантії на державно-правовий розвиток інших держав
- •§ 3. Держава і право франків й англосаксів
- •3.1. Держава у франків й англосаксів
- •3.2. Право у франків й англосаксів
- •XVII. Про рани
- •XXVI. Про вільновідпущеник
- •§ 1. Сеньйоріальна (ленна) монархія
- •§ 2. Станово-представницька монархія
- •§ 3. Абсолютна монархія
- •§ 4. Судові й правоохоронні органи в механізмі феодальної держави
- •Глава II
- •Глава VII
- •Глава X Про монети
- •Глава XI
- •Західноєвропейське феодальне право
- •§ 1. Основні риси феодального права
- •1.1. Основні риси права континентальної Європи
- •1.2. Основні риси феодального права Англії
- •§ 2. Основні інститути феодального права у країнах Західної Європи
- •2.1. Державно-правові інститути
- •2.2. Цивільно-правові інститути
- •2.3. Злочини і покарання
- •2.4. Судовий процес.
- •«Ленне право»
- •Глава II
- •§ 2. Виникнення і розвиток феодальних держав Далекого Сходу
- •2.1. Феодальна держава у Китаї
- •2.2. Японська феодальна держава
- •§ 3. Виникнення і розвиток мусульманських держав
- •3.1. Арабський халіфат
- •3.2. Турецький султанат (Османська імперія)
- •§ 1. Право далекосхідних країн 1.1. Джерела китайського і японського права
- •Правові джерела Китаю
- •§ 2. Мусульманське право
- •2.1. Основні риси мусульманського права
- •2.2. Джерела мусульманського права
- •2.3. Основні інститути мусульманського права
- •§ 1. Громадянське суспільство як історичний етап у розвитку людського суспільства
- •§ 2 Основні тенденції розвитку держави
- •2.1. Сутність держави та її еволюція
- •2.2. Форми держави та основні тенденції їх розвитку
- •§ 3. Основні тенденції розвитку права
- •3.1. Принципи та характерні риси нового права
- •3.2. Основні тенденції розвитку буржуазного права
- •§1. Ранні революції і їх вплив на становлення держави нового типу
- •1.1. Голландська революція та її вплив на формування основ держави нового типу
- •1.2. Англійська революція та її вплив на становлення держави нового типу
- •§ 2. Революції останньої чверті XVIII століття та їх вплив на становлення держави нового типу
- •2.1. Американська революція та її вплив на становлення держави нового типу
- •2.2. Французька революція та її вплив на становлення держави нового типу
- •§ 3. Революції середини XIX століття в Німеччині та їх вплив на становлення держави нового типу
- •§ 4. Буржуазна і капіталістична держави — держави перехідного типу
- •Глава I. Про Національні законодавчі збори
- •Глава 2. Про королівську владу, про регентство та про міністрів
- •Глава 3. Про здійснення законодавчої влади
- •Глава 4. Про здійснення виконавчої влади
- •Глава 5.Про судову владу
- •§ 1. Форми державного правління та їх розвиток після буржуазних революцій
- •1.1. Становлення парламентсько-монархічних форм правління та їх еволюція
- •1.2. Становлення республіканських форм правління та їх розвиток
- •§ 2. Форма політичного режиму зарубіжних країн
- •§ 3. Форми державно-територіального устрою та їх розвиток
- •3.1. Складна форма державно-територіального устрою та її розвиток
- •3.2. Проста (унітарна) форма політико-територіального устрою
- •II. Імперське законодавство
- •III. Союзна рада
- •IV. Головування
- •V. Рейхстаг
- •§1. Функції і механізм держави та основні тенденції їх розвитку
- •1.1. Зовнішні функції держави
- •1.2. Внутрішні функції держави
- •§ 2.Судові органи в державному механізмі зарубіжних країн
- •2.1. Судові органи Англії (Великобританії)
- •2.2. Судові органи Сполучених штатів Америки
- •2.3. Судові органи Франції
- •2.4. Судові органи Німеччини
- •§ 3. Поліцейські органи в державному механізмі розвинутих країн
- •3.1. Поліцейські органи в державному механізмі Великобританії
- •3.2. Поліцейські органи є державному механізмі сша
- •3.3. Поліцейські органи в державному механізмі Франції
- •3.4. Поліцейські органи є державному механізмі Німеччини
- •Становлення та розвиток конституційного права в зарубіжних країнах
- •§ 1. Основні етапи та тенденції розвитку конституційного права у країнах західної цивілізації
- •1.1. Формування засад конституційного права
- •1.2. Основні тенденції розвитку конституційного права у XIX столітті
- •1.3. Основні тенденції розвитку конституційного права у XX столітті
- •§ 2. Джерела конституційного права зарубіжних країн
- •2.1. Кодифіковані конституції
- •2.2. Некодифіковані конституції
- •§ 3. Основні інститути конституційного права в зарубіжних країнах
- •3.1. Інститут начал організації й діяльності державного механізму
- •3.2. Інститут конституційного статусу особи
- •§ 1. Джерела цивільного права і процесу
- •1.1. Джерела цивільного права і процесу країн англо-американської правової сім'ї
- •1.2.Джерела цивільного права і процесу країн континентальної правової сім'ї
- •§ 2. Основні інститути цивільного права
- •2.1.Основні інститути цивільного права країн англо-американської правової сім'ї
- •2.2.Основні інститути цивільного права країн континентальної правової сім'ї
- •§ 3. Суміжні з цивільним правом галузі права
- •3.1. Торгове право
- •3.2. Трудове право і соціальне законодавство
- •3.3. Правове регулювання охорони навколишнього середовища
- •Глава II. Про докази походження законних дітей (319—330)
- •Глава III Про позашлюбних дітей (331—342)
- •Глава II. Про узаконення, здійснене шляхом усиновлення (368—370)
- •Глава II. Про рухомість (527—536)
- •Глава III. Про майно стосовно тих, хто ним володіє (537—543)
- •Глава II. Про користування та про проживання (625—636)
- •Глава II. Сервітути, встановлені законом (649—685)
- •Глава II. Про здатність робити розпорядження або одержувати в силу да рування між живими або на підставі заповіту (901—912)
- •Глава III. Про частину майна, якою можна розпоряджатися, і про її змен шення (913—930)
- •Глава III Про силу зобов'язань (1134—1167)
- •Глава II. Про режим спільності (1399—1539)
- •Глава III. Про режим при наявності приданого (1540—1581)
- •§459. Продавець речі відповідає перед покупцем за те, що на час переходу ризику на
- •Книга третя. Речове право
- •§859. Власник може силою протидіяти забороненому самоуправству.
- •Книга четверта. Сімейне право
- •Книга п'ята. Спадкоємне право
- •§ 1. Теоретичні засади буржуазного кримінального права
- •1.2. Просвітницько-гуманістична теорія кримінального права
- •1.2. Класична школа кримінального права
- •1.3. Антрополого-соціологічна школа кримінального права
- •§ 2. Джерела кримінального права
- •2.1. Джерела кримінального права країн англо-американської правової сім'ї
- •2.2. Джерела кримінального права країн континентальної правової сім'ї
- •§ 3. Інститути кримінального права
- •§ 4. Кримінальний процес
- •4.1. Джерела кримінального процесу
- •4.2. Основні риси кримінального процесу
- •Глава II. Про покарання виправні 40—43
- •Глава III. Про покарання й інші каральні заходи, які можуть бути призначені за злочини та провини 55
- •Глава IV. Про покарання за рецидив злочинів та провин 56—58
- •Глава II. Злочини і провини проти конституційної хартії 109-131
- •Глава III. Злочини і провини проти громадського спокою 132-294
- •Глава II. Злочини та провини проти власності 379—463
- •§3581. Вирок до тюремного ув'язнення
- •Глава 228. Смертний вирок
- •§3591. Вирок до страти
- •§3592. Пом'якшувальні к обтяжувальні фактори, що мають бути розглянуті при рішенні питання про виправданість смертного вироку
- •Глава 1. Загальні принципи
- •Глава 1. Загальні положення
- •Розділ IV держава і право країн східної цивілізації
- •Держава у країнах далекого і близького сходу
- •§ 1. Становлення й розвиток держави нового типу в далекосхідних країнах
- •1.1. Японська держава
- •1.2. Китайська держава
- •§ 2. Держава в країнах Близького Сходу
- •2.1. «Нафтові монархії» Перської затоки
- •2.2. «Нафтові республіки» Перської затоки
- •2.3. Турецька республіка
- •Глава tv. Парламент
- •Глава V. Кабінет
- •Право країн східної цивілізації
- •§ 1. Право далекосхідних країн 1.1. Право Японії
- •1.2. Право Китаю
- •§ 2. Право мусульманських країн 2.1. Основні риси права близькосхідних країн
- •2.2. Право Туреччини
- •Розділ 7. Неутворення складу злочину. Пом'якшення покарання і звільнення від покарання
- •П. Література 2.1) навчальна (підручники, навчальні посібники)
- •2.2) Спеціальна (монографічна)
- •2.3.) Статті
- •§ 2. Судові органи в державному механізмі зарубіжних країн
Функції, механізм та форми давньосхідних держав
Давньосхідна держава, будучи рабовласницькою, являла собою організацію панування над рабами і дрібними виробниками — селянами і ремісниками. Основне її завдання полягало в охороні рабовласницької власності і відповідної форми експлуатації величезної маси рабів і незаможної частини вільного населення, в придушенні, у разі необхідності, їх опору. Як відомо, суть держави проявляється в її функціях. Розглянемо функції давньосхідної держави.
§ 1. Функції давньосхідних держав
Якщо пригадати (з шкільного курсу «Правознавства», або ж з курсу «Теорія держави і права», якщо така тема вже вивчена — Л. Б., С Б), то під функціями держави розуміють основні напрямки діяльності держави, в яких знаходять своє вираження суть і соціальне призначення управління суспільством. Як і сьогодні, так і в давні часи життєдіяльність суспільства здійснювалася в двох основних сферах: всередині країни і за Ті межами. Тому при розгляді цього питання ми будемо дотримуватися загальноприйнятої класифікації функцій держави, а саме розподіл їх на зовнішні і внутрішні.
Серед внутрішніх функцій давньосхідних держав можна виділити наступні:
Організаційно-господарська. Життя давньосхідних народів було пов'язане з великими ріками, їх водними режимами. Це обумовлювало необхідність здійснення з боку держави централізованих заходів щодо забезпечення нормального функціонування іригаційних споруд, організації координації розрізненого супільного виробництва, забезпечення життєвих умов розвитку общини, яка виступала як її опора.
Ще одна функція, яку можна було б віднести до блоку економічних функцій — це охорона рабовласницької власності на знаряддя і засоби виробництва. Основна діяльність стародавніх держав були спрямована на забезпечення економічної основи рабовласницької держави, а саме:
охорону, передусім, державної власності на землю, і
підтримку рабства, рабовласницької системи господарства, рабовласницьких виробничих відносин. Ця сторона діяльності забезпечувала економічні інтереси пануючого класу, сприяла збільшенню його багатства.
Для держави того періоду найважливішою була діяльність, спрямована на забезпечення існування пануючих рабовласницьких класів. Це функція утримування в покорі маси рабів і інших соціально-принижених категорій населення, придушення, у разі необхідності, їх опору.
Ще одна важлива функція рабовласницької держави — ідеологічна. Державна ідеологія того часу — це релігійна ідеологія, яка ґрунтувалася на різних
44 Частина І. Держава і право країн кастово-станового суспільства
морально-етичних, релігійних цінностях і відводила особливе місце правителю. Так, наприклад, ще в древньому царстві (III тис. до н.е.) єгипетським фараонам став привласнюватися священний титул «сина бога Сонця», почав складатися особливо урочистий ритуал їх поховання. Як символ величі фараонів будувалися знамениті піраміди, які вселяли простим людям священний страх і повагу перед троном. Знаменита Хеопсова піраміда займає площу в 54 000 м2 і має висоту до 160 метрів, кожна її сторона в довжину сягає до чверті кілометра, на неї укладено понад 2 мільйони каменів кожний по дві з половиною тони вагою. На цілі десятиріччя тисячі людей відривалися від продуктивної праці і притягувалися до примусових робіт, націлених на зведення цих грандіозних споруд. Віддаючи сили на зведення величних гробниць фараонів, єгиптяни піклувалися про власне посмертне існування.
Особливе значення мала ідеологічна функція в Китаї. Тут держава протягом віків формувала уніфікований світогляд, прославляючи правителя-деспота, підтримувала міф про божественне походження імператора — «сина неба». І в Стародавній Індії, і в Стародавньому Вавилоні, незважаючи на їх історичні особливості, царі також незмінно звеличувалися. їх імена ставилися поруч з іменами богів. У Вавилоні цар вважався людиною, яка, однак, у силу своєї об-раності богами, наділялася божественною царственістю, що прославляла його над людьми.
В зовнішній сфері рабовласницька держава здійснювала наступні функції:
Функція оборони країни і мирного контакту з іншими народами. Вона була спрямована на діяльність по зміцненню армії і проведенню в ній реформ, які полягали в заміні військового ополчення, що збереглося як пережиток родового ладу, постійною або найманою армією.
Функція захоплення чужих територій включала діяльність рабовласницьких держав по організації і проведенню військових походів з метою захоплення не тільки нових земель, але і найголовнішого — військовополонених для поповнення армії рабів, а отже, підтримки системи рабства. Крім того завоювання інших земель давало можливість збільшити кошти державної скарбниці.
Діяльність по управлінню завойованими територіями, які не входили у власні землі даної держави. Завойовані території перетворювалися в провінції, якими управляли намісники — ставленики центральної влади. Управління ними полягало, головним чином, в організації збору податей. Зазначимо, що дана функція не була постійною. У період здійснення централізації і утворення рабовласницьких імперій ці провінції включалися до їх складу не як зовнішні землі, а як частина власної території.
Для практичного здійснення функцій рабовласницької держави необхідні були державні органи, державні установи, спеціальні органи насильства і придушення, які у своїй сукупності складали механізм рабовласницької держави.