Міністерство охорони здоров'я україни

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

їм. О. О. БОГОМОЛЬЦЯ

Травматологія та ортопедія

Посібник для практичних занять

Київ-1999

Посібник до практичних занять з травматології та ортопедії для студентів лікувальних факультетів розроблений згідно програми, затвердженої ГУУЗ МОЗ України.

Мета посібника: подальше вдосконалення клінічного мислення, засвоєння та відпрацювання практичних навичок, вироблення системного підходу в клінічній практиці. У посібнику викладені питання для самопідготовки з кожної теми, тести попереднього і підсумкового контролю з теми, розроблені ситуаційні завдання до кожного практичного заняття. Крім того, спеціально виділений «Блок інформації», в якому приведені новітні дані по спеціальності, рекомендації стосовно курації хворих, перелік необхідних практичних навичок, якими студент повинен оволодіти протягом всього циклу занять з ортопедії і травматології.

Посібник до практичних занять з травматології та ортопедії підготували викладачі кафедри травматології та ортопедії Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця: завідувач кафедри, професор О. А. Бур'янов; Заслужений діяч науки, двічі Лауреат Державної премії України, професор Є. Т. Скляренко; доктор медичних наук, професор | В. Я. Дроботун |, доктор медичних наук, професор О.І. Волошин, кандидати медичних наук В. І. Кравчук, | І. П. Рудий |, | О. О. Федюра , М. О. Задніченко, В. П. Кваша, В. П. Грек, О. І. Фурманець.

Рецензенти: Лауреат Державної премії України, заслужений діяч науки України, доктор медичних наук, професор В. М. Левенець, Київська медична академія післядипломної освіти.

Завідувач кафедри травматології та ортопедії № 1, професор, д. м. н. Д. Д. Бітчук, Харківський державний медичний університет, завідувач кафедри травматології та ортопедії.

Робоча навчальна програма з травматології та ортопедії

1. Мета викладання:

1.1. Дати необхідні знання студентам з профілактики травматизму та ортопедичних захворювань, організації травматологічної та ортопедичної допомоги в Україні, методики обстеження, діагностики та лікування хворих з пошкодженнями і захворюваннями апарата руху та опори, відновлення працездатності і визначення трудового прогнозу.

2. Завдання:

2.1. Студент повинен знати:

• організаційну структуру травматологічної та ортопедичної допомоги в Україні, історичний розвиток травматології та ортопедії;

• анатомію опорно-рухового апарата;

• клініко-лабораторні показники захворювань;

• тактику ведення хворих;

• сучасну класифікацію, етіологію та патогенез захворювань і пошкоджень апарата руху та опори;

• клініку і методи лікування найбільш поширених захворювань та пошкоджень апарата руху та опори;

• основні положення реабілітації, терміни мобілізації і непрацездатності, причини інвалідності;

• фармакотерапевтичний вплив на організм медичних препаратів, фізіотерапевтичних і бальнеологічних процедур, принципи лікувальної фізкультури;

• основні етапи і методику проведення планових та невідкладних операцій, питання асептики та антисептики, загального і місцевого знеболювання.

2.2Студент повинен уміти здійснювати обстеження пацієнтів із захворюваннями і пошкодженнями опорно-рухового апарата (огляд, пальпація, вимірювання, оцінка рентгенологічних, лабораторних та інших даних), встановлювати первинний діагноз і проводити диференційну діагностику з подібними синдромами і захво-рюваннями; надавати негайну медичну допомогу при пошкодженнях опорно-рухового апарата, застосовувати транспортну імобілізацію стандартними і підручними засобами, робити місцеву анестезію при переломах кісток і пошкодженнях суглобів; заготовлювати гіпсовий матеріал та накладати гіпсові лонгети і лонгетно-циркулярні пов'язки, вести хворих із гіпсовими пов'язками, знімати гіпсові пов'язки; накладати і знімати скелетний витяг; усувати вивих плеча, передпліччя, стегна, гомілки; проводити репозицію уламків при переломі променевої кістки в типовому місці, переломі плечової кістки в області хірургічної шийки, пункцію колінного суглоба; здійснювати зупинку кровотечі, перев'язки, асистувати при оперіціях; здійснювати редресацію і корекцію деформацій при вроджених захворюваннях: клишоногість, м'язова кривошия, дисплазія кульшового суглоба, накладання фіксуючої пов'язки та ортопедичних виробів після усунення деформації; здійснювати експертизу тимчасової і стійкої непрацездатності та реабілітацію хворих.