Програма самостійної роботи студентів на практичному занятті.

Завдання 3. Мікрокурація.

1. Оволодіти практичними навичками обстеження ортопедо-травматологічного хворого при захворюваннях суглобів.

2. Оволодіти практичними навичками клініко-рентгенологічної діагностики деформуючого остеоартрозу, провести диференційну діагностику дегенеративно-дистрофічних захворювань.

3. Оволодіти знаннями основних сучасних методів лікування дегенеративио-дистрофічних захворювань.

Послідовність дії:

1. Під час збирання анамнезу звернути увагу на спадковість, характер пологів, розвиток дитини, на профілактику і лікувальні заходи. Виявити несприятливі фахові та інші супутні фактори.

2. Огляд: визначити характер ходи, вид кульгавості та осьові деформації кінцівки, порушення конфігурації суглобів, гіпотрофію і атрофію м'яких тканин.

3. Пальпація: визначити місця найбільшого болю в області великих суглобів і оточуючих тканин, наявність вільної рідини в суглобі, шкірну температуру (загальну і місцеву).

4. Функціональне обстеження:

а) визначити довжину і вісь верхніх і нижніх кінцівок (анатомічне, функціональне і відносне вкорочення);

б) визначити об'єм активних і пасивних рухів у суглобах верхніх і нижніх кінцівок у нормі і при захворюванні суглобів;

в) вид і характер коитрактур, анкілозу;

г) вміти виміряти вальгусну і варусну деформації верхніх і нижніх кінцівок.

5. Інтерпретувати рентгенограми при дегенеративно-дистрофічних ураженнях суглобів.

6. Обгрунтувати діагноз і провести диференційну діагностику.

7. Скласти план лікування (ортопедичного, медикаментозного, фізіотерапевтичного, бальнеологічного) і обгрунтувати його.

8. Дати медичний, соціальний, трудовий прогноз.

10. Обгрунтувати діагноз, складений план лікування показати викладачеві, взяти участь в обговоренні теми занять шляхом взаємоопитувань.

Завдання 4. Для перевірки опанованого Вами матеріалу практичного заняття вирішіть такі задачі:

I. У поліклініку звернулась хвора з скаргами на біль у лівому кульшовому суглобі, який посилюється після тривалого ходіння і обмеження рухів (відведення, приведення). Біль у суглобі виникла після других пологів. А анамнезі: в дитинстві хвора лікувалася з приводу дисплазії кульшового суглоба, а в останні три роки —попереково-крижового радикуліту. При огляді визначається гіпотрофія м'язів лівого стегна, обмеження розгинання і відведення лівої нижньої кінцівки, вкорочення лівої нижньої кінцівки на 1,5см в кульшовому суглобі.

1.Як визначити функціональне вкорочення лівої нижньої кінцівки?

2.Як визначити об'єм активних і пасивних рухів в усіх площинах?

3.Первинний діагноз.

4.Яке додаткове діагностичне обстеження варто застосувати?

5.Остаточний діагноз і обгрунтування плану лікування з урахуванням етіологічного фактора.

II.До лікаря звернувся хворий з скаргами на болі у колінному суглобі, різке обмеження рухів, порушення ходи, біль посилюється під час ходіння і повністю зникає у спокою. З анамнезу з'ясовано, що протягом 8 років після травми лівого колінного суглоба пацієнт за допомогою не звертався. При огляді колінний суглоб звичайної форми і конфігурації. При пальпації температура в області суглоба в межах норми. Біль локалізується вздовж медіальної зв'язки, активні і пасивні рухи в межах норми. На рентгенограмі лівого колінного суглоба в передньо-задній проекції звуження суглобової щілини, крайові кісткові розростання більше по медіальній поверхні, субхондральний склероз.

1. Первинний діагноз?

2. Яка рентгенологічна відмінність остеопорозу від остеоскле­розу?

3. 3 якими захворюваннями колінного суглоба необхідно провести диференційиу діагностику?

4. Ваш план лікування.

III. Хворий звернувся з скаргами на біль у правому гомілково-ступневому суглобі при ходінні. Працює вантажником. Відомо, що за 2 роки до цього стався перелом обох кісточок зі зміщенням. При огляді — шкірні покрови звичайного кольору. При пальпації -- місцева температура в межах норми, обмеження рухів у правому гомілково-ступневому суглобі (тильне згинання) при статичному навантаженні збільшується вальгусна деформація стопи. На рентгенограмі правого гомілково-ступневого суглоба (рентгенограма без статичного навантаження) незначне звуження суглобової щілини, субхондральний склероз.

1. Чим пояснити вальгусну деформацію стопи статичного навантаження і як її визначити?

2. План додаткового обстеження.

3. Первинний діагноз і план лікування.

Блок інформації.

Згідно клініко-рентгенологічній класифікації Косинської Н. С. та Рохліна А. Г. (1961) до групи дегенеративно-дистрофічних уражеиь суглобів відносять деформуючий артроз, асептичний остеонекроз і кістоподібну перебудову кісток.

Ці форми дегенеративно-дистрофічного процесу є основою для обгрунтування тактики і методу лікування з урахуванням віку, статі, фаху хворого та форми захворювання.

Найчастіше зустрічається деформуючий артроз.

У зв'язку з однобічністю вивчення патогенетичних ланок цієї патології існує деяка путанина у термінології. Узагальнивши великий досвід лікування дистрофічно-дегенеративних захворювань суглобів з позицій системного підходу Є. Т. Скляренко запропонував класифікацію деформуючого артрозу:

1 стадія — передартроз. Хворі пред'являють скарги на неприємні відчуття, ниючий біль у суглобі при перенавантаженні. Все це швидко зникає після відпочинку. Об'єктивно характерно обмеження перерозгинання в суглобі (симптом Є. Т. Скляренко) або обмеження зовнішньої ротації у кулеподібних суглобах. Рентгенологічно патологічних змін не визначається.

2 стадія — артроз. Характеризується білем в суглобі при фізичних перевантаженнях, обмеженням максимальної амплітуди рухів,з'являється «стартовий» біль. Рентгенологічно визначається звуження суглобової щілини, з'являється п'ятнистий остеопороз.

3 стадія — остеоартроз. Скарги на біль при рухах, обмеження амплітуди активних та пасивних рухів у суглобі. З'являється згинальна контрактура суглоба, гіпотрофія м'язів розгиначів. На рентгенограмі визначається значне звуження суглобової щілини, деформація суглобових поверхонь, кістково-хрящові розростання, розлитий остеопороз, субхондральний склероз.

4 стадія — артрозо-артрит. Процес прогресує, болі носять стійкий, постійний характер, з'являється значна атрофія м'язів, кінцівка на стороні уражена. Формуються стійкі вадові положення (згинальио-привідні контрактури, надмірна зовнішня ротація, тугорухомість у суглобі). Рентгенологічне визначається різке звуження суглобової щілини, за рахунок руйнування хряща та кісткових розростань, реактивний склероз замикальних пластин, остеосклероз, кистозні новостворення у голівці стегнової кістки. Можливо формування підвивихів при гіперпластичних формах коксартроза.