5 Життєво важливі центри дихання та кровообігу (ядра блукаючого нерва).

Біла речовина: довгі волокна - транзитні провідні шляхи обопільних ( висхідних та низхідних) зв’язків (кірково-спинномозковий(пірамідний) шлях), що утв неповне перехрестя пірамід – decussatio piradidum і decussatio lemniscorum). Короткі волокна - Провідні шляхи, які перемикаються на ядрах довгастого мозку. 3. Провідні шляхи, започатковані у довгастому мозку.

10. Міст. З вентральної metencephalon, вище довгастого, зверху межує з середнім мозком, з боків із середніми мозочковими ніжками.

Задня поверхня є верхньою половиною поверхні ромбоподібної ямки. Будова – основна частина моста( з цибулинно-мостовою борозною), покрив моста (тегментум) (між ними трапецієподібне тіло), вентральна і дорсальна поверхні.

11. Міст. Внутрішня будова. Сіра речовина: передньої частини – ядра мосту ( в них перемикаються кірково-мостові волокна), задньої частини – ядра V, VI, VII, VIII пар черепних нервів, ретикулярна формація, ядра трапецієподібного тіла. Міст є провідниковим апаратом головного мозку. Біла речовина: передньої частини - кірково-ядерний шлях, кірково-спинномозковий шлях, кірково-мостові волокна, мосто-мозочкові волокна; задньої частини – бічна петля, присередня петля, спинномозково-покрівельний шлях, покрівельно-спинномозковий шлях, передній спинномозково-мозочковий шлях, червоноядерно-спинномозковий шлях, таламо-спинномозковий шлях(екстрапірамідальний), сітчасто-спинномозковий шлях, присередній повздовжній пучок, задній повздовжній пучок (Шютца) (еферентний вегетативний).

12. Присередня петля: Позаду трапецієподібного тіла знаходиться ретикулярна формація, збоку від неї медіальна петля, яка обєднує шляхи кіркового напрямку: tractus bulbothalamicus, спинномозкову петлю(tractus spinothalamicus anterior et lateralis) і трійчасту петлю/ tractus trigeminothalamicus (волокна від nucleus spinalis nervi trigemini, nucleusprincipalis nervi trigemini, nusleus mesencephalicus nervi trigemini, що прямують до таламуса).

13. Ретикулярна формація моста складається з комплексу ядер і полів, що різняться за цитохімічними і функціональними властивостями. Найскладніше організований дорсальний відділ моста, що включає в себе блакитну пляму, парабрахіальну область, ядро Келликера-Фюзе. Центральний відділ покришки моста зайнятий паралемнісковим полем (area paralemnisci tegmentalis), воно ж оральне та каудальне ядра моста. В базальних відділах покришки моста знаходиться тегментальне ретикулярне ядро Бехтерева, а в каудальних гігантськоклітинне поле, що продовжується у покришку довгастого мозку.

14. Ромбоподібна ямка. Обмежена верхніми і нижніми мозочковими ніжками. Верхній і нижній кути ромба з’єднує серединна борозна. Бічні кути мають бічні закутки та присінкові поля (ядра VIIІ пари черепних нервів). У межах нижнього кута ямки – 2 трикутники – під’язикового і блукаючого нервів. На поверхні ямки є блакитне місце і лицевий горбок. Проекція ядер:

V пара – трійчастий нерв ( 1 рухове, 3 чутливих ядра): рухове ядро трійчастого нерва – самотомоторне, середньомозкове ядро – пропріоцептивне, головне (мостове) ядро – тактильна чутливість, тиск, спинномозкове ядро – біль, температура.

VI пара – відвідний нерв: соматичне рухове ядро відвідного нерва

VII пара – лицевий нерв(1 соматомоторне ядро), проміжний нерв (ядра одинокого шляху, верхнє слиновидільне ядро, сльозове ядро)

VIII пара – присінково-завитковий нерв ( присінкові ядра: верхнє Бехтерева, присереднє Швальбе, нижнє Роллера, бічне Дейтерса, завиткові ядра: переднє і заднє)

IX пара – язикоглотковий нерв ( подвійне ядро, ядра одинокого шляху, нижнє слиновидільне ядро)

X пара – блукаючий нерв ( подвійне ядро, ядра одинокого шляху, заднє ядро блукаючого нерва)

XI пара – додатковий нерв ( подвійне ядро і ядро додаткового нерва)

XII пара – під’язиковий нерв ( ядро під’язикового нерва)

15. Ядра черепних нервів. У дорсальній частині довгастого мозку лежить задній повздовжній пучок, утворений серотоніненергічними та пептидергічними волокнами, що з’єднують між іншим ядра V, VII, IX, X, XI, XII пар черепних нервів ( проявляється у поєднанні між собою жування, ковтання, секреції слини, шлункового соку). Присередній повздовжній пучок починаються від екстрапірамідних ядер – проміжного ядра Кахаля і ядра присереднього повздовжнього пучка Даркшевича. Волокна цього пучка з’єднують рухові ядра ІІІ, ІV, VI пар черепних нервів, також вестибулярні ядра VII пари з ядрами XI пари (проявляється в узгодженому русі очей та фіксації погляду). Ядра IX, X, XI, XII пар черепних нервів беруть участь в іннервації внутрішніх органів і похідних зябрового апарату.

16. Ядра черепних нервів, які розташовані в дорзальній частині моста; їх функціональна характеристика. З глибини цибулинно-мостової борозни на основній частині моста виходить VI пара черепних нервів, а в її кінцях міститься мосто-мозочковий кут, з якого виходять корінці VII, VIII пари. Там, де міст переходить в середні мозочкові ніжки, в нього входить V пара. На фронтальному зрізі моста в покришці вище трапецієподібного тіла можна побачити ядра VIII-V пар.

17. Четвертий шлуночок. Розвивається із порожнини rhombencephalon – rhombocele. Має форму намету. Дно утворене ромбоподібною ямкою( задні поверхні довгастого і мосту). Покрівля – верхній мозковий парус . У задньонижньому відділі шлуночка 3 отвори: серединний отвір Маженді, два бічних отвори Люшка, крізь які шлуночок сполучається з підпавутинним простором, через водопровід з ІІІ шлуночком, а через отвір з засувкою з центральним каналом спинного мозку.

18. Перешийок ромбоподібного мозку. Склад: трикутник петлі trigonum lemnisci, верхні мозочкові ніжки, верхній мозковий парус. Є найвужчим у стовбурі мозку.

19. Середній мозок. З середнього мозкового пухирця. Між структурами заднього мозку та проміжного мозку. Має дорсально над рівнем водопроводу покрівлю tectum (2 верхніх і 2 нижніх горбка, з’єднані ручкою верхнього/нижнього горбка), вентрально нижче водопроводу ніжки (з’єднують стовбур мозку з півкулями великого мозку). Порожниною є водопровід/Сальвія.

Сіра речовина. Містить пептидергійні нейрони. Центральна сіра речовина оточує водопровід мозку. Під водопроводом – ядра ІІІ пари – околорухового нерва ( ядро околорухового нерва – іннервація м’язів очного яблука, додаткове ядро околорухового нерва – м’яз-звужувач зіниці , непарне серединне ядро війковий м’яз) Під водопроводом ядро IV пари (ядро блокового нерва – верхній косий м’яз ока).

Ядра екстрапірамідальної системи: ядро присереднього повздовжнього пучка, червоне ядро, чорна речовина ( центр екстрапірамідної системи – жування, ковтання + емоції, складні рухи).

Ретикулярна формація: проміжне ядро Кахаля.

21. Біла речовина. Аферентні провідні шляхи: у покрівлі, у складі присередньої та бічної петлі, окремо проходить передній спинномозково-мозочковий шлях Говерса.

Еферентні провідні шляхи: 1. червоноядерно-спинномозковий, сітчасто-спинномозковий і покрівельно-спинномозковий шляхи, присередній повздовжній пучок, 2. В основі ніжки мозку від кори півкуль великого мозку: лобово-мостові, кірково-ядерні, бічні та передні кірково-спинномозкові, тімяно-скронево-потилично-мостові. 3. Перехрестя середнього мозку: дорсальне і вентральне покриву, перехрестя верхніх мозочкових ніжок, блокове перехрестя.