8. Очне яблуко: сітківка, її частини, будова, функції.

Сітківка (retina) або внутрішня оболонка очного яблука вистилає зсередини судинну оболонку. Розрізняють дві основні частини: зорову (містить світлочутливі елементи - палички та колбочки; два шари - пігментний (пігментні клітини) і нервовий (фоторецепторні і нервові клітини)) і сліпу (війкова (клітини війкового епітелію) і райдужна (два шари пігментних клітин) частини). Між зоровою і сліпою частинами є зубчастий край (oraserrata). При офтальмоскопії на дні очного яблука помітні диск зорового нерва (discusn.optici) з заглибиною, в якій проходять центральні вени і артерії сітківки. Збоку від диска міститься жовта пляма (maculalutea) з центральною ямокою (foveacentralis) та ямочкою (foveola) - це місце найгострішого зору. Сітківка - найважливіша з оболонок ока.

9. Заломлюючі середовища очного яблука: назвати, описати і продемонструвати на препаратах.

Допрозорих світло заломлюючих середовищ очного яблука належать: рогівка, водяниста волога, кришталик, склисте тіло.Рогівка (cornea) — передня зовнішня прозора поверхня очного яблука, через яку в очне яблуко проникає світло.Кришталик(lens) має вигляд прозорої безсудинноїдвоопуклої лінзи, що міститься одразу позаду зіниці та тісно прилягає до задньої сторони райдужки. Він вкритий капсулою, і яку вплітається війковий поясок (zonulaciliaris, Zinni) (фіксує лінзу до війкового тіла), побудований з ядра та кори, що складаються з волокон кришталика різної щільності. Між поясковими волокнами знаходяться пояскові простори (spatiazonularia – канал Петіта), заповнені водянистою вологою. Завдяки скороченню і розслабленню війкового м’яза змінюється опуклість кришталика, а відтак і його оптична сила. Нормальна акомодація кришталика забезпечує нормальний зір. Склисте тіло (corpusvitreum) – це прозора склиста строма, оточена склистою перетинкою. Спереду склистого тіла є склиста ямка (fossahyaloidea), де знаходиться кришталик, а його товщу пронизує склистий канал (canalishyaloideus). Водяниста волога (humoraquosus) забезпечує трофіку кришталика і рогівки.

10. Камери очного яблука: межі, сполучення.

Виділяють три камери очного яблука (cameraebulbi): передню, задню та зазадню. Передня камера (заповнена водянистою вологою) розміщена між задньою поверхнею рогівки та передньою поверхнею райдужки. Задня (водяниста волога та кришталик) - між задньою поверхнею райдужки та передньою поверхнею склистого тіла, з боків оточена війковим тілом. Зазадня (заповнена склистим тілом) займає задню частину очного яблука, між задніми поверхнями кришталика і війкового пояска та склистим тілом позаду. Передня та задня камера сполучаються між собою крізь зіницю, зазадня камера сполучається з задньою крізь пояскові простори (spatiazonularia).

11. Утворення і шляхи циркуляції водянистої вологи камер очного яблука.

Водяниста волога(humoraquosus) продукується судинними сплетеннями війкових відростків та складок, за участю кровоносних капілярів, що залягають у їх товщі. Шляхи циркуляції водянистої вологи пролягають від війкових відростків до задньої камери, а звідси крізь зіницю до передньої камери, постійно омиваючи кришталик та рогівку. Відтік її відбувається переважно у райдужно-рогівковому куті (angulusiridocornealis) передньої камери ока крізь фонтанові простори і шлеммів канал до системи вихрових (вортикозних) вен. Утруднення цього шляху відтоку призводить до підвищення внутрішньо очного тиску (глаукоми).