- •1. Роль східнослов’янських племен в утворенні Давньоруської держави – Київська Русь.
- •2. Створення держави Київська Русь. Роль Олега.
- •3. Культура Київської Русі: архітектура, писемність, ремесло.
- •4. Прийняття християнства у Київській Русі і його історичне значення. Роль князя Володимира.
- •5. Ярослав Мудрий і його „Руська Правда”.
- •6. Галицько-Волинське князівство і Данило Галицький.
- •7. Виникнення запорізького козацтва та устрій Запорізької Січі.
- •8. Козацько-селянські повстання кінця 16 і початку 17 ст. Під керівництвом к.Косинського і с.Наливайка.
- •11. Переяславська рада та „березневі статті” 1654 р. Договору Війська Запорізького з Московською державою.
- •13. Кирило-Мефодіївське товариство: його цілі. Роль т.Шевченка і м.Костомарова.
- •16. Реформи 1860-70-х рр.: в галузі освіти.
- •17. Реформи 1860-70-х рр.: земська.
- •18. Народницький рух 70-х рр. 19 ст.
- •19. Промисловий розвиток в Україні у 1870-90-х рр.. Роль Катеринославщини.
- •20. Соціал-демократичний рух в Україні у 1880-90-х рр.: „Союзи боротьби за визволення робітничого класу” у Києві та Катеринославі.
- •21. Утворення рсдрп: цілі боротьби.
- •22. Причини, характер та рушійні сили революції 1905-07 рр. „Кривава неділя”.
- •25. Загалоноросійські політичні партії 1905-06 рр.: цілі боротьби.
- •26. Утворення українських політичних партій: цілі боротьби.
- •27. Причини та характер першої світової імперіалістичної війни. Відношення політичних партій до війни: рсдрп, Кадети, усдрп, Союз руського народу.
- •29. Утворення Української Центральної Ради та її боротьба за територіально-національну автономію. 1-ий Універсал уцр.
- •31. Ради робітничих, солдатських і селянських депутатів в Україні. 1-ий Всеукраїнський з їзд Ради робітничих і солдатських депутатів у грудні 1917 р.. Утворення Першого Радянського уряду.
- •34. Встановлення Радянської влади у лютому-березні 1919 р. Програма діяльності. Перша радянська Конституція усрр.
- •36. Політика українізація в Україні: її досягнення в освіті і культурі. Роль Шумського і Скрипника.
- •37. Індустріалізація в Україні: її досягнення і протиріччя.
- •38. Колективізація в Україні і її наслідки. Голод 1932-33 рр.: причини і наслідки.
- •39. Сталінський тоталітарний режим і політичні репресії в Україні: цілі і наслідки.
- •5 Липня 1943 року німецькі ударні угрупування за планом операції "Цитадель" почали наступ на Курськ з районів Орла і Бєлгорода.
- •43. Битва за Дніпрота Визволення Києва: історичне значення.
- •44. Звільнення України від німецької окупації восени 1944 р.
- •47. Оун і упа- проти кого воювала у Другій світовій війні.
- •48. Розвиток урср у 1946-1956 рр. Основні досягнення і проблеми.
- •49. Доповідь м.С.Хрущова на 20 з їзді кпрс про культ особи й.Сталіна та її історичне значення.
- •50. Л.Брєжнєв та „застій” радянського суспільства.
- •51. Горбачовська перебудова та її крах.
- •1985-1991 Pp. Були останнім періодом існування срср і перебування в ньому України. Політика перебудови м. Горбачова зазнала краху через:
- •52. Україна незалежна: серпень-грудень 1991 р.
- •1 Грудня 1991 року провести республіканський референдум й підтвердження акту проголошення незалежності.
- •53. Нова Конституція України: характеристика держави.
- •55. Зовнішньо-політичний курс України: напрямок, досягнення, проблеми.
- •56.Освіта в Україні - напрямок реформ, досягнення, проблеми
25. Загалоноросійські політичні партії 1905-06 рр.: цілі боротьби.
РСДРП - виникла в 1898р., розкололася на більшовиків і меншовиків у 1903р. Їх організації в основному діяли серед пролетаріату України, що складався з російських і русифікованих українців. Основні центри: Київ, Харків, Одеса, Катеринослав, Луганськ. Лідери партії в Україні: М. Скрипник, Г. Петровський. Ідеологія: ортодоксальний марксизм, керівна роль пролетаріату в революції й диктатура пролетаріату.
Партія соціалістів-революціонерів (ПСР) - утворилася на межі 1899-1900 рр. на основі поєднання народницьких ідей із марксизмом. Керівники партії: В. Чернов, в Україні – В. Дорошенко, В. Зензінов, Соціальна опора – селянство. Есери широко практикували терор: від міністрів до рядових поліцейських. Керівники «бойової організації» : Г. Гершуні, з 1903 – Е. Азеф (провокатор поліції). За 1902-1904 рр. есери вбили понад 1 200 представників режиму.
Анархісти – не мали єдиної партії, були представлені гуртками анархо-комуністів, анархо-синдикалістів та анархо-індивідуалістів. Головні ідеологи руху – Прудон, М. Бакунін, та П. Кропоткін. Виступали за знищення держави як інструменту насильства над вільною творчою особистістю, побудову гармонійного бездержавного суспільства.
Конституційно-демократична партія (КДП), або партія народної волі – створена в 1905р. на основі об’єднання двох груп : «Союз визволення» і «Земців-конституціоналістів». На чолі партії відомі вчені та громадські діячі: П. Мілюков, П. Струв, С. Муромцев, О. Кізеветтер, А. Шингарьов та ін. Цілі партії:конституційно-парламентська імперія з двопалатним парламентом. Для всіх національностей – свобода культурного розвитку. В Україні мала широку підтримку інтелігенції, професури.
«Союз 17 жовтня» (октябристи) - виник наприкінці 1905р. Лідер партії – московський промисловець О. Гучков. Програма партії: збереження царської влади, єдиної та неподільної Росії, встановлення конституційної монархії.
«Союз російського народу» - чорносотенна організація на чолі з О. Дубровіним, В. Пуришкевичем, М. Марковим. Виник у 1905р. Програма: націонал-шовіністична , боротьба з євреями та іншими національними меншинами (поляками, українцями).
26. Утворення українських політичних партій: цілі боротьби.
Революційна українська партія (РУП) — перша активна політична організація на Центральних і Східних Українських Землях, заснована 11 лютого 1900 в Харкові діячами студентських громад: Д. Антоновичем, М. Русовим, Л. Мацієвичем, Д. Познанським й ін. як підпільна революційна партія. Мета партії – боротьба за національні права та соціальну революцію. Відстоювали соціальні інтереси селянства, яке вважали основою української нації.
Українська народна партія - у 1902 р. група М. Міхновського вийшла з РУПу й організувала кількісно невелику УНП.
«Спілка» - у 1904р. з РУПу пішла група під керівництвом М. Меленевського й О. Скоропис-Йолтуховського. Вона проголосила себе «українською соціал-демократичною спілкою» і на початку 1905р. влилася в меншовицьку фракцію РСДРП на правах її автономної частини. Чисельність «Спілки» у роки революції – до 6 тис. чоловік, особливою підтримкою користувалася серед залізничників і сільськогосподарських робітників.
УСДРП - у 1905 р. частина РУПу, що залишилася, перейменувалася в Українську соціал-демокртичну робітничу партію (3 тис. чоловік). Лідери: В. Винниченко, М. Порш, Д. Антонович, С. Петлюра. Вимоги партії: демократизація суспільного ладу , автономія України, конфіскація великої земельної власності.
Українська радикальна партія (УРП) – виникла в 1904р. на чолі з письменником Б. Грінченком, С. Єфремовим, Д. Дорошенком та ін.
Українська демократична партія (УДП) – на чолі з А. Лотоцьким і Є. Чикаленком виникла в 1904р. Обидві партії, нечисленні за складом, стояли на ліберально-демократичних позиціях, близьких до російської кадетської партії. Вони виступали за конституційну монархію в Росії з наданням автономії Україні, земельну реформу.