- •1. Роль східнослов’янських племен в утворенні Давньоруської держави – Київська Русь.
- •2. Створення держави Київська Русь. Роль Олега.
- •3. Культура Київської Русі: архітектура, писемність, ремесло.
- •4. Прийняття християнства у Київській Русі і його історичне значення. Роль князя Володимира.
- •5. Ярослав Мудрий і його „Руська Правда”.
- •6. Галицько-Волинське князівство і Данило Галицький.
- •7. Виникнення запорізького козацтва та устрій Запорізької Січі.
- •8. Козацько-селянські повстання кінця 16 і початку 17 ст. Під керівництвом к.Косинського і с.Наливайка.
- •11. Переяславська рада та „березневі статті” 1654 р. Договору Війська Запорізького з Московською державою.
- •13. Кирило-Мефодіївське товариство: його цілі. Роль т.Шевченка і м.Костомарова.
- •16. Реформи 1860-70-х рр.: в галузі освіти.
- •17. Реформи 1860-70-х рр.: земська.
- •18. Народницький рух 70-х рр. 19 ст.
- •19. Промисловий розвиток в Україні у 1870-90-х рр.. Роль Катеринославщини.
- •20. Соціал-демократичний рух в Україні у 1880-90-х рр.: „Союзи боротьби за визволення робітничого класу” у Києві та Катеринославі.
- •21. Утворення рсдрп: цілі боротьби.
- •22. Причини, характер та рушійні сили революції 1905-07 рр. „Кривава неділя”.
- •25. Загалоноросійські політичні партії 1905-06 рр.: цілі боротьби.
- •26. Утворення українських політичних партій: цілі боротьби.
- •27. Причини та характер першої світової імперіалістичної війни. Відношення політичних партій до війни: рсдрп, Кадети, усдрп, Союз руського народу.
- •29. Утворення Української Центральної Ради та її боротьба за територіально-національну автономію. 1-ий Універсал уцр.
- •31. Ради робітничих, солдатських і селянських депутатів в Україні. 1-ий Всеукраїнський з їзд Ради робітничих і солдатських депутатів у грудні 1917 р.. Утворення Першого Радянського уряду.
- •34. Встановлення Радянської влади у лютому-березні 1919 р. Програма діяльності. Перша радянська Конституція усрр.
- •36. Політика українізація в Україні: її досягнення в освіті і культурі. Роль Шумського і Скрипника.
- •37. Індустріалізація в Україні: її досягнення і протиріччя.
- •38. Колективізація в Україні і її наслідки. Голод 1932-33 рр.: причини і наслідки.
- •39. Сталінський тоталітарний режим і політичні репресії в Україні: цілі і наслідки.
- •5 Липня 1943 року німецькі ударні угрупування за планом операції "Цитадель" почали наступ на Курськ з районів Орла і Бєлгорода.
- •43. Битва за Дніпрота Визволення Києва: історичне значення.
- •44. Звільнення України від німецької окупації восени 1944 р.
- •47. Оун і упа- проти кого воювала у Другій світовій війні.
- •48. Розвиток урср у 1946-1956 рр. Основні досягнення і проблеми.
- •49. Доповідь м.С.Хрущова на 20 з їзді кпрс про культ особи й.Сталіна та її історичне значення.
- •50. Л.Брєжнєв та „застій” радянського суспільства.
- •51. Горбачовська перебудова та її крах.
- •1985-1991 Pp. Були останнім періодом існування срср і перебування в ньому України. Політика перебудови м. Горбачова зазнала краху через:
- •52. Україна незалежна: серпень-грудень 1991 р.
- •1 Грудня 1991 року провести республіканський референдум й підтвердження акту проголошення незалежності.
- •53. Нова Конституція України: характеристика держави.
- •55. Зовнішньо-політичний курс України: напрямок, досягнення, проблеми.
- •56.Освіта в Україні - напрямок реформ, досягнення, проблеми
29. Утворення Української Центральної Ради та її боротьба за територіально-національну автономію. 1-ий Універсал уцр.
З перших днів національно-демократичної революції відбувалося згуртування національних сил, і це привело до виникнення загальноукраїнського громадсько-політичного центру, покликаного очолити масовий народний рух — Української Центральної Ради. З ініціативою її утворення виступили українські самостійники. 3 (16) березня 1917 року самостійники оголосили про організацію Української Центральної ради, що мала перетворитися на орган тимчасового правління незалежності України. З часом Рада повинна була скликати український парламент і сформувати звітний перед ним уряд.
Майже одночасно із самостійниками власний національний центр почало створювати Товариство українських поступовців (ТУП). Його політичним ідеалом була автономна Україна у складі перебудованої на федеративних засадах Російської держави. На співпрацю з поступовцями погодились і українські соціалісти, які з'явилися на збори ТУП.
Таким чином, формувалися два центри національних сил з різною державно — політичною організацією. Прагнучи уникнути розколу в національному русі, керівники обох організацій 4 березня 1917 р. погодилися на створення об'єднаної організації, яка дістала назву Української Центральної Ради.
4 (17) березня 1917 у Києві з ініціативи Товариства Українських Поступовців (ТУП) була створена Українська Центральна Рада. До її складу крім членів ТУП, увійшли представники всіх українських національних партій – Української соціал-демократичної робітничої партії (УСДРП), Української партії соціалістів-революціонерів (УПСР), Української народної партії (УНП) , дрібних партій і громадсько-політичних груп. З приїздом наприкінці березня 1917р. із заслання М. Грушевського - відомого українського історика й політичного діяча, він був обраний головою ЦР. Важливу роль у її діяльності відіграли В. Винниченко, С. Єфремов, Б. Мартос , С. Петлюра та ін..
Діяльність ЦР була зосереджена в основному на вирішенні національного питання, досягненні автономії України.
Наприкінці травня Центральна Рада вислала до Петрограду делегацію на чолі з В. Винниченком, М. Ковалевським.
Делегація домагалася українізації війська, адміністрації, шкільництва, а також щоб Тимчасовий уряд Росії висловив своє принципове ставлення до можливості надання автономії України. 10 червня 1917 — проголосив автономію України («однині самі будемо творити наше життя»). Це була відповідь УЦР Тимчасовому урядові на його негативне ставлення до автономної України. Згідно з І Універсалом, «не одділяючись від всієї Росії... народ український має сам порядкувати своїм життям», а закони повинні бути ухвалені Всенародними Українськими Зборами. Автором І Універсалу був В. Винниченко. Після проголошення автономії 28 червня 1917 створено Генеральний Секретаріат.
Умови І Універсалу:
- Проголошення автономії України в складі Росії;
- Джерелом влади в Україні є український народ;
- Управління України має здійснювати всенародні українські збори (сейми або парламент);
- Українські збори приймають закони, і тільки ці закони діють на території України;
- Висловлювалася надія, що неукраїнські народи, які проживають на території України, разом з українцями будуть будувати автономний устрій.
І Універсал оголошено на Всеукраїнському Військовому З'їзді.
30. 3-й і 4-й Універсали.
Жовтневий переворот 1917р. різко змінив ситуацію. ЦР засудила повстання в Петрограді й визнала неприпустимим перехід влади до рук Рад. 7 листопада 1917р. був опублікований ІІІ Універсал, у якому Україна в межах 9 українських губерній проголошувалася Народною Республікою (УНР) у складі «Федерації рівних і вільних народів». Згідно з ІІІ Універсалом передбачалися: ліквідація поміщицької власності на землю, яка повинна була перейти до рук селян без викупу; запровадження 8-годинного робочого дня; встановлення державного контролю над виробництвом; заходи для зміцнення й поширення місцевого самоврядування; скасування страти; забезпечення демократичних прав і свобод: слова, преси, віросповідання, зборів, спілок, страйків, недоторканність особи, житла; право застосування національних мов, надання всім народностям національно-персональної автономії; 27 грудня 1917р. – вибори до Українських Установчих зборів.
У листопаді – грудні 1917р. різко загострилася боротьба за владу в Україні. На виборах до Установчих зборів українські партії одержали до 70% голосів, більшовики – всього близько 10%. Багато Рад підтримували ЦР. Керівництво її не визнавало Раднарком на чолі з В. Леніним, закрило кордон з Радянською Росією , припинило вивіз хліба, не пропускало на Дон через територію України військові з’єднання Червоної Армії, щоб уникнути там масового кровопролиття.
У цих умовах, за кілька днів до поразки, ЦР прийняла рішення про радикальну земельну реформу, а 11 (24) січня 1918р. опублікувало IV Універсал про повну незалежність Української Народної Республіки та розрив усіх зв’язків з більшовицькою Росією.