5 Липня 1943 року німецькі ударні угрупування за планом операції "Цитадель" почали наступ на Курськ з районів Орла і Бєлгорода.

Про початок операції радянському командуванню було відомо заздалегідь, і ще перед початком німецької артпідготовки запрацювала радянська артилерія. Це зсунуло початок німецького наступу на кілька годин.

Цей бій став переломним в битві, німці були вимушені перейти до оборони. Стратегічна ситуація на фронті помінялася: в Сицилії висадилися союзники, і Гітлер вважав за доцільніше надати допомогу своїм італійським союзникам, ніж далі втрачати сили і ресурси без видимого успіху.

Після Курської битви співвідношення сил на фронті різко змінилося на користь Червоної Армії, що забезпечило їй сприятливі умови для розгортання загального стратегічного наступу.

43. Битва за Дніпрота Визволення Києва: історичне значення.

З серпня по грудень 1943 р. тривала битва за Дніпро, яка завершилась проривом німецької оборони - "Східного валу", визволенням Києва 6 листопада 1943 р. і початком визволення Правобережної України. Героїчна оборона Києва, яка тривала два з половиною місяці, мала важливе політичне і воєнно-стратегічне значення і значною мірою сприяла зриву гітлерівського плану „блискавичної війни”. Було виграно також час для евакуації на схід сотень тисяч людей, обладнання промислових підприємств, запасів сировини, продовольства та інших матеріалів і культурних цінностей. Гітлерівці піддали Київ нечуваній руйнації. Вони знешкодили 940 громадських будівель, 5 тисяч житлових будинків, сотні промислових підприємств. Величезними були людські жертви – за час тимчасової окупації фашисти винищили близько 200 тисяч радянських громадян і 100 тисяч вивезли на каторжні роботи.

Битва за Дніпро — військова кампанія СРСР проти країн Осі у 1943 році в ході Другої світової війни на річці Дніпро. У боях було задіяно близько чотирьох мільйонів людей з обох сторін. Лінія фронту складала приблизно 1 400 км. Битва була однією з наймаштабніших і найкривавіших воєнних операцій світової історії. Оцінки кількості загиблих різняться між 1,7 та 2,7 млн.

За чотиримісячну кампанію Червоної армії проти Вермахту вся Лівобережна Україна була відвойована у німецьких сил, радянські війська захопили декілька плацдармів на правому березі Дніпра та повернули собі Київ.

Поразка Вермахту була повною, бо незважаючи на те що він ще контролював більшу частину правобережної території, обидві сторони розуміли, що подальше визволення лише діло часу. Радянські війська подолали Дніпро, найважчій природний рубіж оборони, а німецькій стороні бракувало сил ліквідувати відвойовані радянські плацдарми на правобережжі. Після перемоги Радянського Союзу у цій битві поразка Німеччини у другій світовій здавалась неминучою, що значно посилило позиції Сталіна у переговорах із союзниками на Тегеранській конференції, яка співпала із закінченням битви.

В Битві за Дніпро була успішно здійснена взаємодія регулярних військ з українськими та білоруськими червоними партизанами. Внаслідок Битви за Дніпро радянські сили звільнили значну частину України від німецької окупації, ліквідували оборону противника на великій ділянці вздовж Дніпра, форсували його і захопили стратегічні плацдарми на правому березі, роз'єднали болотистим Поліссям німецькі групи армії «Центр» і «Південь». Вермахт втратив понад 60 дивізій.

Понад 2 тисяч учасників Битви за Дніпро присвоєно звання Героя Радянського Союзу; десятки тисяч були нагороджені орденами та медалями СРСР.

Битва за Київ (1943) — великомасштабна битва Червоної Армії та Вермахту 3-13 листопада 1943 року. В радянській військовій історії відома як Київська наступальна операція. З радянського боку в бою брали участь війська Першого українського фронту під командуванням генерала Ватутіна та Перша окрема чехословацька бригада. В ході операції Київ був відвойований радянськими солдатами.

У результаті Київської наступальної операції була розгромлене київське угруповання противника (розбите 15 німецьких дивізій), відвойовано столицю України і створений в цьому районі стратегічний плацдарм, який зіграв важливу роль у боях за Правобережну Україну. Разом з радянськими партизанами бився чехословацький партизанський загін Я. Налепки.